Як американець «напросився» на «постій» до дівчини в Ужгороді…

Каучсерфінг – відносно новий напрямок у туризмі, проте вже зараз об’єднує більш ніж шість мільйонів людей, котрі люблять подорожувати. Реалізується він через онлайн-сервіс. Причому дуже просто. Зареєструвавшись у цій соціальній мережі, ви отримуєте можливість задарма їздити один до одного в гості, планувати спільний відпочинок, чи отримувати та надавати допомогу під час подорожей. Реєстрація на сайті, до речі, також безкоштовна.

Цікаво, що ідея створення такого сайту виникла в американця Кейсі Фентона у 2000 році після вдало проведеної відпустки. Купивши дешевий квиток до Рейк’явіка, чоловік вирішив не витрачати грошей на готель. Так він розіслав листи більш ніж 1500 ісландським студентам із проханням про тимчасовий притулок. Здобувши у цій подорожі вдалий досвід, Кейсі вирішив розповсюдити цю ідею, створивши новий інтернет-ресурс, який став загальнодоступним у 2004 році.

Але каучсерфінг може бути як надзвичайно цікавим так і небезпечним видом подорожі. Адже під час такої поїздки із туристами траплялися і неприємності. До прикладу, відомим є випадок зґвалтування у місті Лідс, що в Англії. Проте сайт намагається всілякими способами дбати про безпеку власних користувачів: час від часу оповіщає про онлайн-шахраїв або потенційну небезпеку в тій чи іншій країні. Окрім того, працює система суворого рейтингу, яка діє за наступним принципом – приїжджаючи до когось у гості або приймаючи гостей у власній оселі, вас просять повідомити і написати онлайн-відгук про власний досвід спілкування із тим чи іншим каучсерфером. Отож, набираючи велику кількість позитивних відгуків, ви стаєте бажаним гостем, адже каучсерфери довіряють один одному. І навпаки – отримавши один негативний відгук, наприклад, звинувачення у крадіжці чи непристойній поведінці, можете раз і назавжди покласти край своїм подорожам у цій системі.

♦ Вибір каучсерфінга.

Що тут правда, а що ні — я нещодавно вирішила випробувати на собі. Вільно володіючи англійською мовою, заповнила профіль на сайті, вказавши свої життєві інтереси, плани майбутніх подорожей та купу всілякої іншої інформації.

Так до мене надійшла заявка від американського каучсерфера, який в Ужгороді хотів зупинитися у мене на ночівлю. При першій зустрічі я помітила деяку напругу з боку іноземного гостя. Воно і зрозуміло, адже проживаєш під одним дахом із абсолютно незнайомою людиною, нехай навіть у різних кімнатах за щільно зачиненими на ключ дверима. Зранку, годуючи гостя сніданком та спілкуючись із ним, дізнаюся, що перед самим від’їздом у подорож на його інтернетний профіль надійшло повідомлення про те, що у системі з’явився маніяк, котрий намагався підпоїти або підгодувати гостей легкими транквілізаторами, зрозуміло, не задля доброї справи. «Так ось чому ти спав при світлі усю ніч», — розсміялася я. До речі, у той же час у квартирі ночували мої родичі, і це, мабуть, ще більше налякало іноземця. Курйозності ситуації додало й те, що я одразу запропонувала гостю випити, щоб зігрітися, оскільки він змок до нитки. Надсьорбнувши заледве і покосившись на мене, мовляв, чого це я сама не п’ю, гість почалапав спати. Вранці, коли денне світло принесло розуміння того, що українці не такі уже й страшні, показавши гостю місто і подружившись, я дійшла висновку – користуючись каучсерфінгом, треба бути дуже уважним і покладатися не тільки на власну інтуїцію, а й на здоровий глузд.

В Ужгороді сьогодні зареєстровано вже 174 каучсерфери. Для порівняння, у Києві ця цифра сягає понад вісім тисяч. Ужгородка Наталія розповідає, що у такий спосіб об’їхала 6 країн Європи і на цьому не хоче зупинятися.

«Користуюся каучсерфінгом із серпня 2012 року, за весь цей час я мала виключно позитивний досвід. У себе вдома приймала гостей із Польщі, України, Угорщини, Чехії, Англії, Канади. Зазвичай люблю проводити багато часу зі своїми гостями, — каже пані Наталія. – Збираючись у подорож, обов’язково поцікавтесь, на яких саме умовах ви їдете у гості. Чи зможе та чи інша людина зустріти вас на вокзалі, показати місто, провести із вами час. У мене бували випадки, коли гостинність перевищувала будь-які сподівання: на столі чекала вечеря, людина віддавала запасні ключі від оселі, показувала свої найулюбленіші місця. Завдяки каучсерфінгу ви зможете побачити те чи інше місто так, як його ніколи не побачить звичайний турист. До речі, мова не є бар’єром для спілкування – це довела моя мама. Якось я приймала дівчину з Англії і залишила її зі своєю мамою, котра не володіє англійською. Повернувшись додому після роботи, я запитала у гості, чим вони займалися, а та відповіла – спілкувалися, — продовжує Наталія. – Зараз мрію відвідати Італію, хочу побачити типове італійське життя. Загалом у каучсерфінгу і у власному житті користуюся наступним правилом – стався до інших так, як хочеш, щоб ставилися до тебе».

Каучсерфінг, звісно, має свої позитивні та негативні сторони, тому, врешті-решт, вам вирішувати чи варто подорожувати у такий спосіб. Проте, як на мене, найцікавіше у каучсерфінгу те, що, опинившись у складній ситуації чи незнайомій країні, ти можеш знайти не тільки дах над головою і друзів на все життя, але й відкрити для себе будь-яке місто по-новому та отримати незабутні враження назавжди.

Майя ТАРАСОВА. м.Ужгород