Те, що Ужгород потопає у смітті, відомо кожному городянину…

Та й засоби ЗМІ чи не щодня розповідають про стан зі сміттям у нашому краї… Ця територія біля колишньої станції «Турист» не є винятком. Перон і колія не тільки заросли травою, але й надзвичайно засмічені...

28–29 липня тліли-горіли шпали та трава біля колишньої станції «Турист», що в Ужгороді. Від цього загоряння довкола поширювалися дим та сморід.

Дим від шпал не тільки різав очі, але й забруднював повітря випарами, які містять канцерогенну речовину і при потраплянні до організму людини у великій кількості, можуть призвести до найстрашнішої хвороби сторіччя – раку.

Небезпечним у цій ситуації є і той факт, що поряд розташовані складські приміщення однієї із оптових фірм. 29 липня увечері вогонь підійшов впритул і до їх території. На жаль, через огорожу працівники не бачили загоряння. Увесь дим ішов до річки та потроху до стадіону «Спартак». Коли ж ми повідомили про побачене охоронцям і працівникам бази, ті одразу почали приборкувати тління. Але про всяк випадок вирішили звернутися й за допомогою до служби 101. Хоч рятівникам і повідомили, що катастрофічної загрози не має, вони прибули швидко та великою кількістю води на деякий час приборкали тління.

Як ситуація складатиметься далі, наразі не відомо. Адже цей покинутий і занедбаний відрізок залізничного шляху загоряється не вперше. Чи є причиною цьогорічного загоряння звичайне недбальство – кинутий недопалок у сухостій та просмалені шпали. Чи, як наголошували деякі перехожі, у цьому є практичний план: хтось умисно підпалив залізничні шпали, щоб без важкої праці зняти рейки та продати на металобрухт? Останню версію, вважаю,  більш вірогідною, бо вже через кілька днів шпали горіли знову…

Викликані 29 липня працівники Служби порятунку спочатку не могли второпати, що мені до цього невеликого загоряння, яке охоплює всього-на-всього 200–300 метрів, задля чого фотографую… Ось і довелось розповісти про все, що тут коїться, і для чого викликала службу. Їхня відповідь була очевидною: потрібно розчистити територію від сухостою та плющів. Тільки так ми, мешканці сусідніх будинків та орендарі складських приміщень, зможемо себе убезпечити. Погоджуюсь… але ж причина не тільки в цьому. Тому і згадалося як було, і як нині…

Особливо наголосила на розпаленні вогнищ у приміщенні. Можливо, хоча б для цієї служби ця інформація стане у нагоді.

Те, що Ужгород потопає у смітті відомо кожному ужгородцю. Та й засоби ЗМІ чи не щодня розповідають про стан зі сміттям у нашому краї… Ця територія не є винятком. Перон і колія не тільки заросли травою, але й надзвичайно засмічені.

Територія залізничної гілки Львівської залізниці уже багато років перебуває в занедбаному стані. Сама ж будівля станції «Турист» – це взагалі руїни, які приваблюють різний небезпечний контингент.

А свого часу нині напівзруйноване приміщення приймало велику кількість туристів із усього СРСР. Ця станція мала статус міжнародного значення. Тут туристи сусідніх республік могли перепочити, прийняти душ, придбати сувеніри. Навіть багатьом підприємцям станція дала стартовий капітал для подальшого бізнесу. Вона була своєрідним «совковим» зв’язком. Обміняти та продати тут можна було практично все. Діти, які мешкали поряд, продавали туристам фрукти, хлопці спекулювали різним модним товаром, а в провідників можна було придбати м’ясо найкращої якості…

Охоронці станції, не тільки належно виконували свій обов’язок, але й викорінювали усю траву, що росла між шпалами та рейками. Навіть у 40-градусну спеку працівниці старанно дбали про цей невеликий тупиковий відрізок шляху.

Так, зрозуміло, час минув… залишаючи нам занедбані нікому не потрібні території. Частину з них розікрали, іншу – занедбали…

Час розбудови не став винятковим і для цієї місцини. Із «Туриста» було винесено та розібрано все, що мало якусь цінність. Чого тільки вартувала ліпнина на стінах, яку розібрали ще в середині 90-х!

У наш час станція також використовується, але вже за іншим призначенням: вона є і громадською вбиральнею, і місцем, де викидають старі речі (тут можна побачити старі телевізори тощо). Роми, які в непогоду не встигли дістатися до Радванки, мають змогу тут розвести багаття й зігрітися. У підвалі будівлі можна побачити різне: від старих матраців, які слугували ліжком безпритульним, до дивних написів на стінах. Тож що не встигли розікрасти, те стало тимчасовим дахом над головою.

Уже зовсім скоро поряд із цим місцем з’явиться новий тренувальний футбольний майданчик. Не секрет, що стадіон «Спартак» розширюється і в юних спортсменів Закарпаття буде більше можливостей для розвитку своїх талантів. Звісно, на певний період часу перон знову приберуть. Як це було  у 2011-му, коли відновлювали «Спартак», і тоді, коли голова ОДА навідував це місце ­­­­­­­­­­­­­­­у 2013 році. Але ж, як бачимо, наш народ не зупинити. Мабуть, сміття, яке розкидається при перегляді матчів з перону, не кожен має бажання донести до смітників, що є на стадіоні та в парку «Підзамковий» (до речі,  фірма АВЕ розмістила і прибирає останній за свій рахунок). Можливо, ужгородцям не соромно перед уболівальникам інших країн за сміттєзвалище та чагарники біля стадіону.

Викликає здивування і поведінка мешканців сусідніх будинків та дачників, що повертались зі своїх ділянок. Їм навіть не спало на думку зателефонувати до Служби порятунку або власними силами загасити полум’я. Але ж деякі поверталися із великими пляшками води з джерела, яке знаходиться поруч. Дивним це є тому, що вже багато років поспіль Служба порятунку через ЗМІ звертається до мешканців області з проханням бути пильними і в спеку не тільки не розводити багаття, але й повідомляти у відповідні служби навіть про найменшу загрозу пожежі. А тут – сморід від шпал…

Анастасія ПЕНЗОВА

 «Карпатський Об’єктив»

 

 

06 серпня 2013, 14:42
Karpatnews.in.ua — Новини Ужгорода, Мукачева, Закарпаття та України

Сподобалась новина? Підтримай KarpatNews натиснувши "Подобається"!