Минулоріч у водойми Закарпаття скинуто понад 32 млн. кубічних метрів зворотних вод

З яких 2,5 млн. м3 – забруднених. Незважаючи на зменшення скиду забруднених стічних вод, в загальному об’ємі частка забруднених стічних вод скиду все ще залишається високою – близько 10 відсотків.

У понеділок, 5 серпня, у прокуратурі Закарпатської області на міжвідомчій нараді говорили про стан додержання вимог законодавства у сфері використання та охорони водних ресурсів органами виконавчої влади, місцевого самоврядування і контролю.

На нараді зокрема йшлося про те, що питання раціонального використання і охорони вод, відтворення водних ресурсів, здійснення дієвого державного управління і контролю у цій галузі залишаються актуальними та потребують додаткових узгоджених заходів. Адже все ще виявляються факти незаконного водокористування за відсутності дієвого державного управління та контролю у цій галузі.

Проблемним для нашого регіону залишається питання забруднення водних ресурсів внаслідок неефективної роботи очисних споруд об’єктів комунального господарства та промислових підприємств, самовільного водокористування тощо.

Протягом 2012 року у поверхневі водойми області скинуто понад 32 млн. м3 зворотних вод, з яких 2,5 млн. м3 – забруднених. Незважаючи на зменшення скиду забруднених стічних вод, в загальному об’ємі частка забруднених стічних вод скиду все ще залишається високою – близько 10 %.

Із 21 існуючих каналізаційних очисних споруд комунальних підприємств, лише 3 забезпечують нормативну очистку стічних вод населених пунктів. Реконструкції або капітального ремонту потребують усі каналізаційні очисні споруди області, а у м. Тячів, смт. Дубове, Буштино, Тересва, Кобилецька Поляна, Ясіня та Вишково відбудова очисних споруд, які зруйновано паводками 1998 та 2001 років, не ведеться десятками років.

Специфіка географічного розташування Закарпатської області сприяє розвитку водному багатству, внаслідок цього регіон є один із найзабезпечених водними ресурсами в Україні. На території області широко розгалужена система потічків та рік, розміщені основні поклади підземних мінеральних вод держави.

«Проте, потребує покращення стан прибережних захисних смуг водних об’єктів, особливо в передгірській та низинній місцевості, де береги потічків і річок засмічені різного виду відходами (деревиною, побутовим сміттям, пластмасою, тарою та ін.), що створює загрозливу екологічну і паводкову ситуацію та проблеми на кордоні з іншими країнами» – наголошував заступник прокурора Закарпастької області Віталій РОМАН.

«У області вкрай важливою залишається проблема законності використання водних об’єктів» - продовжив заступник прокурора області. «Упродовж 2012 та 2013 років вбачається тенденція до зменшення кількості виданих дозволів на спеціальне водокористування, однак реальних водокористувачів щороку збільшується».

У регіоні використовується більше 300 водних об'єктів (ставки, озера та водосховища) на загальній площі понад 2,2 тис. га (найбільше у Іршавському, Мукачівському, Хустському, Виноградівському та Ужгородському районах), у яких в основному ще не розроблено водоохоронні зони, не врегульовано питання використання прибережних захисних смуг, саме основне – відсутні правоустановчі документи, а також на понад 250 із яких не оформленого спецводокористування.

Вказані обставини порушення вимог законодавства сприяють створенню незаконних (стихійних) місць масового відпочинку населення на водних об’єктах, що у свою чергу загрожує безпеці людей. Упродовж тільки поточного року на закарпатських водоймах вже загинуло 15 людей серед них двоє дітей 7-8 років та ще двоє підлітків 14-15 років.

Така ситуація склалась у зв’язку із незабезпеченням у повній мірі органами державного управління та контролю реалізації державної політики у сфері раціонального використання та охорони водних ресурсів.

У поточному році державною екологічною інспекцією у Закарпатській області нараховано 2 млн. 688 тис. грн. збитків, завданих порушення законодавства про раціональне використання та охорону водних ресурсів, з яких правопорушниками добровільного відшкодовано 61 тис.грн.

Тому у прокурорів були ряд питань до представників відповідних відомств, які зобов»язані вживати заходи до усунення недоліків у сфері раціонального використання і охорони вод, відтворення водних ресурсів.

Перевіркою у державній екологічній інспекції у Закарпатській області встановлено факти неналежного виконання посадовими особами покладених на них обов’язків при проведенні перевірок додержання вказаного законодавства.

Неналежно здійснюється контроль за станом виконання приписів, внесених суб’єктам господарювання за результатами перевірок, що призводить до зволікання відповідальними особами у вжитті заходів для реального усунення виявлених порушень, уникнення ними відповідальності.

Окремі структурні підрозділи Державної санітарно-епідеміологічної служби України в Закарпатській області всупереч Водному кодексу України, не дотримуються спеціальних регламентів спостереження за екологічно небезпечними об’єктами, а також не вживається жодних мір для розроблення плану здійснення заходів з метою спостереження за станом таких об’єктів, запобігання екологічно небезпечній виробничі, господарській та іншій діяльності.

Департаментом екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації неналежно здійснюється контроль за своєчасністю подання суб’єктами моніторингу інформації про стан довкілля. Встановлено, що внаслідок несвоєчасного отримання, неповного оброблення, використання та недостовірність екологічної інформації призводить до не забезпечення користувачів системи моніторингу необхідною інформацією, як наслідок природоохоронні заходи здійснюються неефективно.

Басейновим управлінням водних ресурсів річки Тиса в порушення вимог Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", все ще не розроблено режим роботи водосховищ комплексного призначення басейну річки Тиса та не створено відповідну міжвідомчу комісію для узгодження пропозицій водокористувачів щодо встановлення оптимальних режимів водосховищ.

Управлінням житлово-комунального господарства Закарпатської обласної державної адміністрації неналежно здійснюється координація та контроль, у цій частині, відповідних структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також роботи підприємств, установ та організацій житлово-комунального господарства. Також не достатньо ефективною є система управління фінансовими ресурсами і фондом житлово-комунального господарства області.

Актуальним залишається законність використання бюджетних коштів, виділених на природоохоронні заходи. Державною фінансовою інспекцією у Закарпатській області тільки після втручання органів прокуратури області у плани перевірок включено питання ревізії використання бюджетних коштів, виділених та спрямованих у 2012 році, у загальній сумі близько 13 млн. грн., на реалізацію програми «Питана вода Закарпаття» та «Регіональної програми комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса».

«З року в рік для краю залишається проблема несанкціонованого видобутку піщано-гравійної суміші, у тому числі під виглядом проведення руслорегулюючих робіт»- наголошував Віталій РОМАН.

Службовими особами окремих органів місцевого самоврядування, у першу чергу Тячівського, Хустського, Свалявського, Мукачівського районів не вживаються достатні заходи по припиненню видобування суміші та притягнення винних до відповідальності.

Працівниками Держекоінспекції у області також не забезпечено системність у попередженні правопорушень у цій сфері та встановленні порушників, а робота спрямована лише на констатацію фактів незаконних дій.

Потребує активізації робота з цих питань і органів УМВС області.

З метою протидії незаконним проявам у сфері раціонального використання і охорони вод, відтворення водних ресурсів органами прокуратури області упродовж 2012 року до суду скеровано 2 кримінальні справи, внесено 41 подання, притягнуто до відповідальності 18 посадових осіб, в тому числі 4 органів державного контролю. Вже у поточному році у цій сфері розглянуто із вжиттям заходів 34 подання, притягнуто до відповідальності 25 посадових осіб, в тому числі 9 органів державного контролю. Упродовж двох років пред’явлено позовів на загальну суму близько 1 млн. грн., з яких задоволено на суму понад 200 тис. грн.

«З огляду на наявність вищезазначених проблем і поширеність порушень законодавства свідчить про необхідність активізації взаємодії органів прокуратури, виконавчої влади та державного нагляду (контролю) у вказаній сфері правовідносин»– підсумував прокурор.

Для усунення недоліків, забезпечення належного державного управління та контролю, підвищення ефективності прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів на міжвідомчій нараді прийнято ряд спільних заходів задля раціонального використання і охорони вод, відтворення водних ресурсів.

Заплановано розроблення конкретних водоохоронних заходів для окремих населених пунктів з метою покращення екологічного стану та зменшення каналізаційних викидів. Також буде перевірено законність використання бюджетних коштів, виділених та спрямованих у 2012 році, на реалізацію програм «Питана вода Закарпаття» та «Регіональної програми комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса». Вирішено провести перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні розчисток русел річок, звернувши особливу увагу на органи місцевого самоврядування з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства у частині вжиття ними заходів з метою запобігання незаконному вибору піщано-гравійної суміші.
 
Прес-служба прокуратури Закарпатської області

06 серпня 2013, 10:00
Karpatnews.in.ua — Новини Ужгорода, Мукачева, Закарпаття та України

Сподобалась новина? Підтримай KarpatNews натиснувши "Подобається"!