Молодь і влада: точки взаємодії

У День молоді активісти громадських організацій спільно із представниками влади провели круглий стіл «Молодь і влада: точки взаємодії». На засіданні були присутні представники «Європейської школи», Закарпатської Ліги КВН, профкому студентів УжНУ, студентської ради Закарпаття, Студентської республіки, Фундації регіональних ініціатив (ФРІ),  клубу гри «Мафія»,  AIESEC, УДАРної молоді, Єдиного студентства, Закарпатського осередку «Асоціації правників України», наукового товариства Ліги студентів, а також активісти із Мукачева та представниця студради Львова.

До дискусії долучилась і влада. 

Зокрема, Народний депутат України VI скликання Валерій Пацкан, міський голова Ужгорода Віктор Погорєлов, депутат облради Володимир Чубірко, начальник управління у справах молоді та спорту ОДА Віталій Ерфан, голова ректорів Закарпаття, ректор УжНУ Федір Ващук, депутат міськради Ростислав Буланов та декан факультету європейського права та правознавства Ярослав Лазур.

На порядку денному було 4 питання: фінансова підтримка молодіжних проектів; встановлення співпраці молоді та влади через взаємне інформування спільною електронною розсилкою; ынфраструктура для молоді в місті: реалії та перспективи; і, врешті, зустріч мала би завершитись написанням резолюції круглого столу та підписанням Меморандуму про співпрацю в реалізації молодіжної політики.

Однак, на жаль, всі розглянути не встигли.

Обговорення першого питання, замість звичних 15 хвилин тривало майже годину. Активісти ставили владі болючі питання фінансової підтримки, цікавились процедурою отримання коштів для реалізації проектів у 2014 році.  Громадські організації питали у представників області та міста про бюджетні плани та умови співпраці. Звернулися також до ректора УжНУ з приводу облаштування спортивних майданчиків вишу та СК «Буревісник», а також щодо фінансової підтримки активних студентів  (КВНівців, учасників міжнародних конкурсів та змагань тощо). Наприкінці зустрічі зачепили також тему стажування та працевлаштування молоді. Обговорили можливість стажування у мера, в міськраді та ОДА. Головним і рушійним фактором тут є саме бажання молодих людей, так би мовити, власною шкірою відчути умови та атмосферу роботи владівців.

Віталій Ерфан пояснив, що за потреби  фінансової допомоги у певному проекті чи сприянні від ОДА (та й власне будь-якої владної структури), активісти повинні чітко розписати кошторис заходу, акції, поїздки тощо. Роз’яснити загальну суму за певними пунктами: на канцелярію, на ремонтні роботи (фарби, майстрів, матеріали…) тощо. Ці кошториси розглянуть у Казначействі  (де працюють уже інші владні люди зі своїми вимогами) і  тоді дають добро на виділення коштів: у повному чи частковому обсязі.

Як влучно зауважив Ярослав Лазур, часто саме необізнаність громадських активістів у правознавстві та, зокрема, у бюджетному кодексі призводить до суперечливих ситуацій.  Тому він висунув пропозицію проводити окремі круглі столи, тренінги чи майстер-класи саме із цих важливих питань. Валерій Пацкан висловив бажання взяти участь у подібному проекті. Федір Ващук висунув пропозицію не просто реанімувати молодіжну громадську Раду при ОДА, а й її голову включити до складу виконкому. А також - виділити окремий бюджет для всіх ГО, який би вже розподілявся молоддю між собою самостійно. «Тоді б і не було нарікань тільки на владу. Можливо, врешті б звернули увагу й на себе. Взагалі на наступну виборчу кампанію плануємо від УжНУ висувати молодих спеціалістів мажоритарниками на округах. Потрібно, аби молодь теж потихеньку ставала владою», - резюмував він.

Також Валерій Пацкан повідомив, що наразі реальним є проходження стажування при Комітеті з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин: це 10-20 людей від Закарпаття. Студенти мають бути активними, обізнаними та готовими до роботи. Зазначив, що намагатиметься лобіювати інтереси Закарпатської молоді на Всеукраїнському рівні. Проте попередньо має існувати співпраця із ОДА, вимоги молоді повинні бути чітко сформульованими у певний проект, і проекти будуть розглядатись у комітетах, адже мінімальні (до прикладу, канцелярські) проблеми ніхто вирішувати не буде.

Володимир Білонка («Студреспубліка») запропонував, аби подібні акції, круглі столи стали регулярним заходом,  збиратися хоча б раз у квартал і обговорювати нагальні питання. Тим більше, що влада декларує готовність не тільки до дискусій, але й до співпраці.