Книга-путівник "Хустщина" адресована любителям мандрівок та широкому загалу читачів.
Кілька місяців тому в Ужгороді у видавництві «Краєвиди Карпат» побачив світ цікавий туристичний путівник «Хустщина». У ньому зібрані найповніші дані про готелі, санаторії та садиби сільського зеленого туризму Хустського району. У виданні подана обширна інформація про монастирі, церкви та пам'ятники архітектури, а також наведені інші цікаві факти із життя регіону.
Книга адресована любителям мандрівок та широкому загалу читачів.
Це видання вийшло за сприяння сектора туризму відділу культури та туризму Хустської РДА, а його упорядниками є заступник голови Хустської РДА Михайло Попович та завідувач сектора туризму відділу культури та туризму Хустської РДА Володимир Костишин.
Напередодні Нового року ми мали розмову з Михайлом Поповичем, щодо стану сільського зеленого туризму у нашому регіоні, шляхів та перспектив його розвитку.
Протягом двох останніх років активно пропагується у нашому регіоні сільський зелений туризм. Це форма відпочинку у сільській місцевості в приватній садибі сільського господаря з широкими можливостями використання природного, соціального і культурного потенціалу регіону Організатором є сільська родина, яка надає власне житло та забезпечує продуктами харчування, виробленими в особистому селянському господарстві.
Сільський туризм і його різновидність агротуризм мають багато спільного з екотуризмом і часто відповідають багатьом його пріоритетам. Це - збереження природного та культурного середовища, підвищення добробуту та сталого розвитку місцевих громад, постачання туристам екологічно чистих продуктів.
Для сільських мешканців району сільський зелений туризм є найкращим стимулом для започаткування й розвитку підприємницької діяльності, що дає додаткові прибутки та підвищує рівень зайнятості членів сільської родини. Ця діяльність впливає на підвищення рівня життя усіх мешканців сільської місцевості, дозволяє створювати нові робочі місця. Адже поряд з сільським зеленим туризмом безперечний шанс для розвитку отримують і десятки інших галузей економіки. Він сприяє відродженню та збереженню народних звичаїв, промислів, пам'яток історико-культурної спадщини. І це далеко не повний перепік переваг, які можна отримати від ефективного налагодження та розвитку сільського зеленого туризму у нашому районі.
- Михайле Мафтейовичу, що конкретно можете сказати про розвиток цієї галузі на цей час?
Протягом двох останніх років ми активно пропагується в селах розвиток сільського зеленого туризму і результат не заставив себе довго чекати. У населених пунктах району кількість господарів-власників садиб, які побажали займатися цим видом діяльності, зросла у рази. Якщо два роки тому у районі було всього шістнадцять хат, які могли приймати туристів, то тепер до цієї діяльності підключилися сто вісімдесят дворогосподарств - сільських зелених садиб. Цю роботу проводили спільно із завідувачем сектора туризму відділу культури і туризму РДА Володимиром Костишиним. Ми виїжджали у села району, проходили від двору до двору, розповідали людям про переваги, які дає заняття цим видом діяльності. І можна сказати, що кожен другий погодився зайнятися сільським зеленим туризмом. Звичайно, що це не буде основним прибутком для сім»ї, але значно поповнить бюджет сільської родини. Але якщо зайнятися цією справою серйозно, знайти постійних клієнтів, які б хотіли відпочити у нашому мальовничому краї, то цей вид діяльності зміг би дати родині до двохсот тисяч гривень прибутку за рік. Головне - це хороша реклама та якісний прийом туристів, створення для них хороших побутових умов.
Сільським зеленим туризмом може зайнятися кожен бажаючий, до того ж він не зобов'язаний реєструватися підприємцем, якщо прийматиме у своїй садибі до дев'яти осіб відпочиваючих і не надаватиме інші види послуг. Слід пам'ятати й про те, що, туристичний бізнес є однією із найбільш прибутковіших галузей, до того ж якщо ще враховувати природно-кліматичні умови нашого краю, унікальні пам'ятки архітектури, народної культури та етносу…
В районі створено «Русинську спілку сільського зеленого туризму». Адже русинська культура, побут суттєво відрізняються від загальноукраїнських. Напрочуд цікавими, автентичними є народні обряди, звичаї, які потрібно зберегти для прийдешніх поколінь. Для прикладу можна сказати про «Колибу опришків», що у с.Н.Селище. Сюди приїжджають туристи із-за меж області, щоб подивитися виставу «Селиські вечорниці». До речі, майже у кожному нашому селі існують неперевершені, автентичні народні колективи, які зберегли родзинку нашої культури, а це є величезною туристичною атракцією для жителів інших регіонів України.
Хочеться зазначити, що вдалося створити інформаційно-туристичний центр, підготувати п'ятнадцять туристичних гідів, приєднатися до програми транскордонного співробітництва, дякуючи Йосипові Торпові із Берегова. При голові РДА також створена туристична рада, рішення якої є обов'язковим для розгляду владою. Залучаємо для розвитку туристичної галузі і фахівців. Наприкінці року у райдержадміністрації відбувся семінар із завідувачами сільських бібліотек та директорами БК на предмет залучення працівників цих установ для агітації, популяризації створення там інформаційних центрів щодо розвитку сільського зеленого туризму. Його провів відомий у краї фахівець - старший викладач Мукачівського держуніверситету з кафедри туризму, заслужений працівник туризму України О.В.Касинець. На цьому семінарі після ґрунтовної лекції були обговорені реальні кроки та шляхи зміцнення сільського зеленого туризму. Це лише початок цієї важливої і дуже потрібної для наших людей та краю справи. Та перші кроки вже зроблено потрібно планомірно та впевнено її продовжувати.