У ВР України пройшов перше читання законопроект, який передбачає заборону «пропаганди гомосексуалізму».
Рада ООН надала Україні 145 рекомендацій щодо покращення стану прав людини в державі. Це майже у 4 рази більше, ніж було у попередньому Універсальному періодичному огляді в 2008 році. Про це заявив Радник ООН з прав людини Марк Божанік. Майже кожна десята рекомендація стосується свободи кожного обирати сексуальну орієнтацію. Ймовірно, кажуть правозахисники, такий резонанс викликало нещодавнє ухвалення в Україні в першому читанні законопроекту, який передбачає заборону «пропаганди гомосексуалізму». Доки правозахисники і представники ЛГБТ-спільноти наполягають на скасуванні цього законопроекту, Україна має визначитися, чи вважає вона такі рекомендації ООН прийнятними. Адже вони не є обов’язковими до виконання.
10 грудня відзначався Всесвітній день прав людини. Цього дня 1948 року Організація Об’єднаних Націй ухвалила Декларацію прав людини.
На вихідні в Києві кілька сотень представників ЛГБТ-спільноти вчергове протестували про ухваленого в першому читанні законопроекту 8711, який передбачає заборону «пропаганди гомосексуалізму».
«Законопроект пройшов перше читання, є перспектива, що він пройде друге читання. Цей законопроект забороняє масове зібрання, як нам двічі заборонили за два дні акцію. Цей закон перешкоджає в отриманні права людини на інформацію і також поширення інформації», – заявила одна з активісток.
Проте визначити межу, де є пропаганда, а де її немає, неможливо, відтак ухвалення законопроекту 8711 є неприйнятним, наголосив представник Секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Сергій Пономарьов.
Німеччина рекомендує зупинити роботу над законопроектом № 8711
Цей законопроект також суттєво привернув увагу міжнародної спільноти. Майже 10 відсотків із усіх 145 Рекомендацій Ради ООН з прав людини стосуються саме боротьби з дискримінацією за сексуальною ознакою. Зокрема, Німеччина рекомендувала зупинити всі процедури з законопроектом 8711, а Великобританія – привести його у відповідність до міжнародних зобов’язань України. Інші країни-учасниці Ради ООН з прав людини не акцентували увагу на законопроекті, але закликали дотримуватися свободи кожного обирати сексуальну орієнтацію, говорить координатор проекту «Без кордонів» Максим Буткевич.
«На думку нашої організації, це означає: щоб законопроект ніколи не став законом, тому що він сформульований так, що не може відповідати міжнародним зобов’язанням України, як базово-засадничий, дискримінаційний», – наголосив Максим Буткевич.
Такий закон веде до євразійської інтеграції – Шеремет
Тим часом у березні цього року майже такий самий закон про заборону пропаганди гомосексуалізму серед неповнолітніх набув чинності у російському місті Санкт-Петербурзі. Відповідно до закону, всі «публічні дії, спрямовані на пропаганду мужолозтва, лесбіянства, бісексуалізму, трансгендерності серед неповнолітніх» караються в адміністративному порядку. Після чого в пропаганді гомосексуалізму звинуватили відомого виробника молочних продуктів Росії. На упаковках цієї компанії була намальована веселка, яка є також емблемою ЛГБТ. Щодо такої законодавчої ініціативи в Росії дуже критично висловлювалася європейська спільнота. Відтак, якщо законопроект щодо заборони «пропаганди гомосексуалізму» ухвалять і в Україні, то це стане на заваді європейській інтеграції, попереджує голова гей-форуму України Святослав Шеремет.
Якщо парламент ухвалює такий закон, то це означає, що ми свідомо йдемо в напрямі євразійської інтеграції, до якої нас затягують північні сусіди
Святослав Шеремет
«Якщо раптом парламент ухвалює такий закон, то це означає, що ми свідомо йдемо в напрямі євразійської інтеграції, до якої нас затягують північні сусіди. Тому що геополітична інтеграція вимірюється гармонізацією законодавства. Чи ми гармонізуємо наше законодавство і соціальні стандарти життя з країнами ЄС, де вони є значно кращі й значно вищі, чи ми гармонізуємо законодавство і соціальні стандарти з Російською Федерацією, з Республікою Білорусь і з Республікою Казахстан, до чого ми і йдемо, – каже Святослав Шеремет. – Тому ухвалення чи відхилення цього законопроекту буде маркером нашої політичної орієнтації».
Звіт робочої групи з Універсального періодичного огляду щодо України
У 2008 році було 40 рекомендацій, а тепер – 145
Вперше Універсальний періодичний огляд стану дотримання прав людини в Україні (УПО) проводили в 2008 році. Тоді було загалом 40 рекомендацій Ради ООН з прав людини і лише три з них стосувалися боротьби з дискримінацією. Сьогодні ж рекомендацій майже в 4 рази більше і 40 – про забезпечення толерантності, констатує радник ООН з прав людини Марк Божанік.
«Сама собою кількість рекомендацій не обов’язково вказує на позитивну чи негативну загальну оцінку ситуації з правами людини. Тенденцію збільшення кількості рекомендацій зазвичай розцінюють як свідчення того, що країни краще ознайомилися з механізмом УПО і стали краще розуміти, які можливості він відкриває для висвітлення широкого кола питань у зв’язку з правами людини», – зазначає Марк Божанік.
Україна справді не є в лідерах країн за рівнем захисту прав людини, визнає представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Юрій Бєлоусов. Проте, каже він, говорити про погіршення стану дотримання прав людини в Україні підстав теж немає.
«Я не думаю, що тут є прямий зв’язок. З іншого боку, це може бути пов’язано з більшою увагою до процесів, які відбуваються в Україні, можливо, з бажанням уряду спрямовувати свої зусилля, в тому числі в напрямку євроінтеграції, відповідно, Європа, а також інші країни світу зацікавлені в тому, що відбувається в Україні, розглядають Україну як партнера, можливо, з цим. Тут важко сказати, чи дійсно це пов’язано з у чотири рази погіршенням ситуації з правами людини і тому в чотири рази більше рекомендацій. Тут, я думаю, прямої кореляції немає», – каже Юрій Бєлоусов.
Тепер завданням буде, кажуть правозахисники, – переконати владу України схвалити всі рекомендації, які подала Рада ООН з прав людини. Оскільки вони носять лише рекомендаційний характер. Україна не зобов’язана їх дотримуватися, проте держава має визначитися, які рекомендації для неї є прийнятні, й надати відповідь не пізніше двадцять другої сесії Ради ООН з прав людини, що проходитиме у березні наступного року. Поки що ініціатори законопроекту 8711 не змінили своєї думки щодо законопроекту. Є надія, кажуть правозахисники, що депутати нового скликання отямляться.
Радіо Свобода
11 грудня 2012, 14:59 KARPATNEWS.in.ua — Усі новини Ужгорода, Мукачева, Закарпаття та України