Про замки, банош, економію в теплі та особливості політичного життя – про все це розповідав у вівторок, 4 грудня, голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида у програмі «Власний погляд» на телеканалі «Рада». Публікуємо найцікавіші моменти.
Європейські цінності – в Україну – Закарпаття – один із регіонів України, який можна визначити за такими назвами, як Замок Паланок, банош, Поляна... Олександре Олександровичу, Закарпаття у XXІ столітті – що це за край? – Так, в області сьогодні є багато об’єктів, що приваблюють у край туристів. Та, перш за все, Закарпаття – область, що межує з чотирма країнами Європейського Союзу, багато закарпатців мають можливість відвідувати ці країни. Спосіб життя, ставлення до роботи, соціальний захист, медичні послуги – закарпатці бачать, на якому рівні це у європейських країнах. Повертаючись в область, краяни втілюють принципи життя європейців у себе вдома. Тобто намагаються вести європейський спосіб життя, про який сьогодні так багато говориться.
– Чи впливає це, скажімо, на формування бюджету області, на політичне життя? Чи справді європейський досвід так спокійно можна переймати і використовувати на нашій території?
– Щодо бюджету, то, звичайно, як і в найрозвинутіших країнах, так і в інших регіонах України – грошей на все не вистачає. Та якщо по-господарськи підходити до вирішення більшості питань, багато чого можна зробити за кошти бюджету. Що стосується політики – політичне життя на Закарпатті почало вирувати за два місяці до виборів і ще тиждень – після 28 жовтня. Потім політичні процеси стали не такими масштабними – це сесії обласної та районних рад. Закарпаття живе спокійним життям.
– Як вибудовується спілкування між обласною державною адміністрацією та обласною радою? Адже там усе ж присутня політика...
– Якщо йдеться про добробут закарпатців, вирішення проблем області, то політичні сили співпрацюють, вирішуючи їх. Це стосується рад усіх рівнів. І я як голова обласної державної адміністрацій дякую представникам усіх політичних сил за таку співпрацю.
Про закони, кордони й інвестиції
– Якщо говорити про законодавчу гілку нашої держави, Ви її знаєте зсередини. У новому парламенті, на Вашу думку, які напрямки слід опрацьовувати, модернізувати у першу чергу для того, щоб усі регіони, в тому числі й Закарпаття, почувалися спокійніше?
– Перш за все – єдине фінансова політика щодо всіх регіонів. Дуже чітко прописані в бюджеті формульні розрахунки для медицини, освіти і культури. Не може бути так, що, умовно, на одного мешканця Закарпаття витрачаємо певну суму, а в інших областях цих коштів не вистачає. Це значить, що є недопрацювання. Повинні бути одні правила для всіх. І вже потім можна ставити завдання до керівників областей, районів про ефективний розподіл бюджетних грошей на місцях для якісного надання тих же медичних, освітніх послуг. У Луганську, Криму, Закарпатті – на кожного жителя – однакова сума.
– Зважаючи на те, що Закарпаття – прикордонна зона, є якісь законодавчі нюанси у цій сфері? Чи тут потрібна ґрунтовніша законодавча база?
– Нам важливо створювати максимально привабливий інвестиційний клімат. Щоб європейські країни, які можуть вкладати кошти у розвиток промисловості, могли безперешкодно розвивати свій бізнес на території України.
– Італійцям, до прикладу, легше вести справи на території Закарпаття, ніж їхати у більш віддалені від Європи регіони…
– Я як керівник області в першу чергу зацікавлений у тому, аби інвестували в Закарпаття.
– Сьогодні, як мені відомо, на території області є іноземні підприємства, які вже кілька років успішно працюють.
– Так, це транснаціональні компанії, такі як «Джейбіл», «Ядзакі», «Флекстронікс». Слід зазначити, що закон про відшкодування ПДВ сприяв тому, що вони хочуть працювати на території нашої країни. Ці підприємства сьогодні працюють в автоматичній системі повернення ПДВ, тому розширюють своє виробництво, створюють більше робочих місць на теренах Закарпаття.
Економія на теплі – економія в бюджеті
– Одна з новацій, яка набула доволі широкого розголосу в Україні – відмова Закарпаття від централізованого опалення. За які кошти це зробили, як сприйняли таке нововведення мешканці області й яка, зреш¬тою, економія?
– Були передумови, адже часто виникали проблеми з наданням теплокомуненерго жителям краю, в тому числі й бюджетним установам, тепла та гарячої води. Тому закарпатці, маючи змогу бачити досвід європейських сусідів – угорців та словаків – почали самостійно переобладнувати оселі на автономне опалення. Ну, зрозуміло, із заміною вікон на склопакети, що є більш енергоощадними. І коли в 2010-му ми зробили детальний аналіз роботи системи теплокомуненерго, то, фактично, в нас залишилося тільки 28% отримувачів послуг, котрі справді користувалися централізованою системою. Це пов’язано, зокрема, і зі специфікою нашої області – на Закарпатті 68% населення проживає у селі.
– А за які кошти все зробили? Адже ці 28% було економічно доцільно також переводити на індивідуальне теплопостачання.
– Так, до того ж стабільного теплопостачання ми не мали ані в садочках, ані в школах, а гаряча вода подавалася з перебоями. Тому прийняли остаточне рішення, хоч, чесно кажучи, це далося нелегко, – повністю відмовитися від централізованого тепла. Була розроблена система роботи, поставлені конкретні завдання. Левова частка програми фінансувалася за рахунок обласного бюджету, також допомогу надав державний, кошти виділялися і з місцевих скарбниць. Тож ми сміливо стали діяти. До того, як почати роботу, визначили кількість малозабезпечених закарпатців, яким треба було допомагати коштами на облаштування «автономок».
– А яке обладнання використовували?
– Залежно від квадратури – якщо квартира маленька, то було цілком достатньо, приміром, трьох невеликих сучасних теплонагрівачів, щоб обігріти помешкання.
– Якщо дивитися на систему економії, якої, напевно, досягли, про які цифри йдеться?
– Економія величезна – якщо порівнювати опалювальні періоди 2008-го, 2009-го років із теперішніми, вона складає майже сорок мільйонів кубів газу. Якщо конкретніше, то можна навести приклад нашої обласної лікарні, яка займає тисячу квадратних метрів. У 2009-му на оплату тепла (а тоді ми ще користувалися системою теплокомуненерго) витратили 2 млн. 186 тис. грн. А вже у 2010 році, з переходом на індивідуальну систему теплопостачання, – 1млн. 46 тис. грн. Більше того, відтепер ми можемо коригувати температуру в приміщеннях залежно від погодних умов. Якщо потеплішало – збавляємо тепло, і навпаки.
– А як працюють ці системи? Сонячна енергія, пілети, щепа, вугілля?..
– У нас є багато способів. У першу чергу, газ. Також вугілля, тритарифні лічильники, де вода у спеціальних котлах нагрівається вночі, коли тарифи на електроенергію найнижчі, а зранку ця вода починає циркулювати системою й нагрівати приміщення. У той же час, якщо це школа, то в п’ятницю після обіду тепло вимикають, а в неділю – вмикають, щоб у понеділок зранку діти прийшли у теплі класи.
– І насамкінець: яким бачить Закарпаття у майбутньому його керівник Олександр Ледида?
– Це край з європейськими стандартами життя. Зокрема стосовно надання медичних послуг, бо з цим у нас поки не все так, як хотілося б. У Європі якість медицини висока, безумовно, завдяки страховій медицині, отже –фінансуванню. Разом із тим, здобутки має й наша область. Вона чи не єдина в державі, де в обласних закладах повністю безкоштовне медикаментозне забезпечення та якісне калорійне харчування.
Лейла ГУСЕЙНОВА
09 грудня 2012, 11:38 KARPATNEWS.in.ua — Новини Ужгорода, Мукачева, Закарпаття та України