Як вплине новий КПК України на роботу митних органів?

#Економіка

Відомо, що 20 листопада 2012 року набрав чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс України, який суттєво переорієнтовує діяльність митних органів у напрямку правоохоронної роботи. Сьогодні в митних органах відбувається процес вдосконалення структури підрозділів, що здійснюють протидію контрабанді й порушенням митних правил, та загальні функціональні зміни в роботі митниці.

Нові стандарти здійснення кримінального провадження адаптовані до європейських й міжнародних вимог судочинства, наповнені гуманістичним змістом і спрямовані на підвищення гарантій дотримання прав та свобод громадян у ході розслідування кримінальних справ.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини у кримінальному провадженні має застосовуватися принцип верховенства права, який означає, що у правовій державі має панувати закон, а не інтереси осіб, у руках яких у певний момент перебуває влада, а функції держави полягають у регулюванні відносин між усіма суб'єктами права на основі закону.
Законність в кримінальному провадженні полягає у вимозі точного і неухильного застосування законів органами досудового розслідування, прокуратури, суду, дотримання всіма іншими суб'єктами кримінального провадження, державними і недержавними установами й організаціями, посадовими особами, громадянами приписів Конституції України, законів і відповідних нормативних актів.
Іншими словами, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, начальник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. При цьому прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Зміни в законодавстві позбавили митні органи статусу органів дізнання, тепер митниці не мають права порушувати кримінальні справи про контрабанду, застосовувати запобіжні заходи та проводити в них невідкладні слідчі дії. Однак, це не означає, що їх посадові особи припинили боротьбу із спробами переміщення предметів та речовин через кордон поза митним контролем або з приховуванням від такого контролю - боротьба з контрабандою залишається приоритетним завданням митних Митної служби України.
Митні органи в новому Кримінальному процесуальному кодексі не віднесені до переліку органів досудового розслідування, які вправі самостійно здійснювати як дізнання, так і досудове слідство, в ньому зазначені лише органи внутрішніх справ, органи безпеки, органи, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства та органи державного бюро розслідувань. Проте, за дорученням (виключно з його ініціативи) слідчого або прокурора митні органи, які законодавець відніс до оперативних підрозділів, можуть бути уповноважені на здійснення слідчих дій та негласних слідчих дій в кримінальному провадженні. При цьому, під час виконання таких доручень співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого.
Зміни в КПК та Законі України «Про оперативно-розшукову діяльність», які дозволили здійснювати оперативно-розшукову діяльність оперативними підрозділам органів Державної митної служби, а саме тим підрозділам, які ведуть боротьбу з контрабандою, набувають чинності з 19 листопада 2013 року. Ці зміни стали довгоочікуваним, прогнозованим, науково вивіреним, але абсолютно новим напрямком в сфері правоохоронної діяльності митних органів. Відтак, основним завданням для кожного митного органу на наступний рік стає забезпечення належної підготовки співробітників, здатних виконувати ці функції.
Як вже було сказано, митні органи втратили повноваження на вчинення за власною ініціативою слідчих дій та запобіжних заходів, у тому числі затримання особи, яка підозрюється у вчиненні контрабанди. Тепер на практиці слід вирішувати процесуальні питання, пов’язані із виявленням митниками ознак контрабанди при відсутності можливостей органу дізнання. Чи можна щось зробити в ситуації обмеженого часу при виявленні працівниками митниці ознак контрабанди? Стаття 207 нового КПК встановлює можливість будь-кому затримувати злочинця в момент вчинення протиправного діяння. Звичайно, така дія направлена на певні обмеження конституційного права на недоторканість, відтак має проводитись під жорстким контролем щодо дотримання законності.
Право на свободу і особисту недоторканність є одним із основних прав особи, яке гарантується не лише Кримінальним процесуальним кодексом, а у першу чергу, міжнародно-правовими актами про права людини та Конституцією України.
Слід відмітити, що Основний закон України значною мірою демократизував сам процес вжиття заходів, що обмежують особисту недоторканність особи. Так, із змісту статті 29 Конституції, можна виділити такі основні характеристики цієї засади:
-   кожна людини постійно користується свободою й особистою недоторканністю в межах її правомірної поведінки;
-   арешт будь-якої людини на території України та тримання її під вартою можливі тільки за наявності судового рішення, яке повинно бути винесено на підставах та в порядку, встановлених законом;
-   тримання особи під вартою (затримання та арешт) здійснюються як тимчасовий захід за наявності чітко визначених законом умов;
-   кожному заарештованому чи затриманому мають бути невідкладно повідомлені мотиви арешту чи затримання, роз'яснені права та надана можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника;
-   про затримання чи арешт негайно інформуються родичі затриманого чи арештованого, а у разі заявлення ним усної або письмової вимоги - захисник, а також адміністрація за місцем роботи чи навчання;
-   кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання;
-   кожен незаконно затриманий чи заарештований має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до нового порядку кримінального переслідування, ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених законом. Але при цьому, кожен має право затримати будь-кого при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення, або безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.
   Кожен, хто не є уповноваженою службовою особою (тобто особою, якій законом надано право здійснювати затримання) і затримав відповідну особу після вчинення злочину або у ході її переслідування, зобов'язаний негайно доставити її до уповноваженої службової особи або негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні злочину.
   Саме таким чином мають діяти посадові особи митниці при виявленні у ході виконання митного контролю та митного оформлення ознак кримінальних правопорушень.
   Пов’язаною із питанням затримання особи є проблема вилучення тих предметів, матеріалів та речовин, що є безпосередніми предметами контрабанди, які намагаються з порушенням встановленого порядку перемістити через митний кордон. Безперечно, що при виявленні культурних цінностей, сильнодіючих, отруйних, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів, або спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, виникає невідкладна необхідність вилучити їх із володіння правопорушника.
При цьому одна із засад кримінального провадження - недоторканість права власності передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним, а його зміст полягає в тому, що:
1.   Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК.
2.   На підставах та в порядку, передбаченому КПК, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1)   підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2)   надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення;
3)   є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом;
4)   набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому ст. 207, 208 КПК. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно.
Таким чином, посадові особи митних органів при виявленні ознак контрабанди, або іншого кримінального правопорушення, можуть проводити затримання особи, яка його вчинила, та тимчасово вилучати майно та предмети, що є безпосереднім об’єктом або знаряддям вчинення злочину. У відповідності до статі 168 КПК України тимчасово вилучене у затриманої особи майно передається слідчому або прокурору.
Важливо відмітити, що фактичне виключення митних органів з переліку самостійних учасників кримінального процесу жодним чином не зменшує їх ролі, відповідальності та повноважень щодо виявлення та фіксації порушень митних правил в рамках Митного кодексу України (у тому числі за статтями 201 та 305 КК України), а також щодо здійснення адміністративного затримання особи, яка вчинила порушення митних правил.

Лілія Дорофеєва,
начальник відділу правового забезпечення
Чопської митниці,
кандидат юридичних наук

Чопська митниця

04 грудня 2012, 15:01
KARPATNEWS.in.ua — Усі новини Ужгорода, Мукачева, Закарпаття та України

Сподобалась новина? Підтримай KarpatNews натиснувши "Подобається"!