Торгівля Закарпаття: Яйця з сальмонелою чи тістечка з кишковою паличкою…

"Свіжа" інформація про інфекційні захворювання, де можна їх «підчепити» і чи варто вірити рекламі лікарських препаратів від "Закарпатської правди".

Дизентерія, сальмонельоз, токсикоінфекція чи гастроентероколіт – такі неприємні «подарунки» у вигляді гострих кишкових інфекцій влітку схопити простіше простого. Мікроби потрапляють в організм із забрудненими чи зіпсованими харчами та водою. Санепідемстанція забороняє продаж окремих продуктів, міліція ніби повинна це контролювати, але чи так це насправді? Журналісти «Закарпатки» пройшлися ринками та супермаркетами, поспілкувалися з інфекціоністами та санепідеміологами, аби розказати читачам, чого варто боятися і чи реально уберегтися від біди.

А рибка виявилася… «із сюрпризом» 

Переконалася в тім, що це не залякування з боку спеціалістів, а гірка реальність, і жителька Чопа Руслана Миколаїв. «Улітку моя родина майже забуває про існування деяких продуктів харчування, – розповідає дівчина. – Це стосується м’яса (кури-гриль, наприклад), не купуємо рибу й намагаємося відмовитися від молочних продуктів із ринку. Майонез, сметана, згущене молоко та інші продукти на базарах зазвичай зберігаються без холодильників, просто на сонці. Зрозуміло, що якісними і свіжими вони не можуть бути. Чому не купуємо все це? Бо з нами трапилася неприємна ситуація. Після святкування ювілею бабусі родина відчула погіршення стану здоров’я: кілька днів у всіх був розлад шлунка й блювота, жахливо боліла голова, навіть підвищувалася температура. Спочатку грішили на спиртне, але ж діти алкоголь не вживали. А страви в основному були приготовані з овочів, вирощених на дачі, та м’яса, заготовленого заздалегідь. Із куплених продуктів на столі був смажений короп, якого по шматочку скуштували всі. Думаю, саме ним ми й отруїлися. Купили рибу «з відра» в діда на ринку. Здавалося б, знайомий, ми йому довіряємо. Та спека робить свою справу. Після цього випадку влітку я не купую рибу навіть у супермаркетах».

І супермаркети, і маленькі магазинчики, і ринки – усе в зоні ризику, переконує головний лікар обласної СЕС Володимир МАРКОВИЧ. На жаль, констатує спеціаліст, попри титанічну роботу з контролю за поширеністю інфекцій, зняти проблему повністю з порядку денного нереально. Більше того, через необізнаність людей, нехтування елементарними правилами гігієни поширеність інфекцій постійно зростає. Результат – за останні півроку в краї зафіксовано більше двох тисяч випадків інфекційних захворювань, із яких 20% – гострі кишкові інфекції. Причинами цих хвороб є зазвичай неякісні питна вода та продукти харчування, а також постійна циркуляція серед населення і в зов-нішньому середовищі збудників інфекційних захворювань. «Крім того, люди вчасно не звертаються за допомогою до спеціалістів, займаються самолікуванням, намагаються перечекати симптоми отруєнь. А такими діями вони роблять гірше не тільки собі, а й оточуючим, бо стають носіями інфекцій. Мікроби мутують, стають стійкими до антибіотиків, тож здоров’я дуже важко відновити. Саме ці мікроорганізми і стають причиною забруднення води, харчів та навіть довкілля», – додає спеціаліст.  

Ринкова «дешевизна» небезпечна для здоров’я 

«Купувати харчові продукти на ринку дешевше, безпечніше і приємніше, ніж у магазині», – так зазвичай думають люди. Дешевше, бо на ринку немає потреби тримати штат співробітників та платити податки. Безпечніше, бо товар нібито не залежується. І приємніше, бо поторгуватися можна... Але, на жаль, мало хто враховує, що на ринку найлегше «наколоти» або «розвести». До того ж, коли ви купуєте дешевший товар, ніхто не дасть гарантію, що він якісний і не зіпсований. Часто торгаші на риках вдаються до хитрощів. Наприклад, зіпсувалася кров’янка. Нічого, натремо її часничком, щоб не смерділа. Помідори тиждень лежать? Покладемо їх «купою» у пакет, і так зійде...

А після таких хитрощів і «схоплює».

Попри це, на ринках просто неба на прилавках лежать майонези, сметана, соуси, згущене молоко, солодощі, печиво з начинками, еклери тощо. Без холодильників вони швидко псуються. Але й це ще півбіди. СЕС щороку в літній період категорично забороняє продаж не з холодильників печива з кремами та м’ясної продукції, хоча все одно продають. «Є таке поняття, як «погодження асортиментів реалізації харчових продуктів»: ті харчі, що швидко псуються і потребують певного температурного режиму, ми забороняємо продавати на вулицях, на стихійних ринках. Закликаємо людей бути максимально обережними під час масових гулянь та радимо ретельно слідкувати за якістю продуктів. Якщо є можливість уникнути ризику – її треба використовувати. Це завжди легше, ніж потім мати проблеми з масовими інфекційними захворюваннями», – каже В.  Маркович.

Спеціалісти зазначають: проблеми виникають ще й через недотримання санітарних норм у багатьох торгових точках на ринках. Тобто може бути хворий на стафілокок чи щось подібне продавець, зайвий раз не помиті руки – і ви також несете додому з покупкою хворобу.

Заборонено на ринках продавати й молоко, сир, сметану на відкритих прилавках. Та господині, які привозять свою продукцію з найближчих сіл, на це не зважають. За словами санепідеміологів, за дотриманням цього припису повинна стежити міліція. Останні клянуться – контролюємо. «Наші працівники разом із спеціалістами з інших компетентних установ регулярно перевіряють ринки. Зокрема ми контролюємо стихійну торгівлю виробами, які надто швидко псуються. Окремі рейди здійснюються з метою виявити осередки незаконної торгівлі продуктами самогоноваріння», – переконує старший інспектор зі зв’язків з громадськістю Ужгородського МУ УМВС Людмила Феєр.

На жаль, чомусь такі перевірки практично не дають жодного результату: авторка під час написання матеріалу щодня відвідувала ужгородські ринки – «Білочка», «П’яний» – і щоразу спостерігала вільну торгівлю забороненими продуктами…  

У магазинах теж …«невесело» 

Фахівці кажуть, у групі ризику не лише стихійні й організовані ринки, а й магазини. І купувати продукти в супермаркеті ще не означає отримувати якісне. У магазинах теж нерідко не дотримуються температурних режимів, переклеюють етикетки з термінами придатності тощо. Одне з найпоширених порушень – сусідство на одному прилавку готових продуктів і напівфабрикатів, риби і солодощів тощо (якщо таке бачите – не купуйте тут!). На поверхні м’ясних продуктів частіше розмножуються небезпечні мікроби, зокрема кишкова паличка. Мухи сідають на один продукт і на лапках несуть його на інший – ось і готова біда.

Інша проблема – нерідко дрібні магазини на ніч вимикають струм, холодильники не працюють і, як результат, продукти розмерзаються, бактерії в них розмножуються. Перевірити, так це чи ні, у покупця немає можливостей. Навіть спеціалісти визначити напевне не можуть, так і виходить замкнуте коло – хоч повітрям харчуйся, може, таки безпечніше буде… 

Епідемій немає, але будьте обережні з… яйцями 

Лікарі кажуть, нині в області люди переважно мають гастроентероколіти. Це одночасне запальне захворювання шлунка, товстого й тонкого кишківника. Хворіють і дорослі, й діти. Також серед поставлених діагнозів є вірусні гепатити, лептоспіроз, туберкульоз, хвороба Боткіна тощо. На щастя, всі випадки захворювання на гострі кишкові інфекції в області мають індивідуальний характер, тобто масових епідемічних спалахів у нас немає. Михайло ПОЛЯК, головний лікар обласної інфекційної клінічної лікарні зазначає: поодинокі випадки отруєнь характерні для літа. Є певний приріст зареєстрованих захворювань порівняно з минулим роком, але він незначний. Загалом звертаються з отруєннями через неправильно термічно оброблені продукти, молочні вироби, харчі, які зіпсувалися через порушення умов зберігання. А ще останнім часом у групі ризику яйця – і зіпсовані, і з «сюрпризами», але не шоколадними, а інфекційними…

До речі, «грішать» на яйця і в управлінні у справах захисту прав споживачів у Закарпатській області. Як повідомив «Закарпатці» начальник служби Віталій ТАНЧИНЕЦЬ, у краї за останні півроку забракували більше шести тисяч курячих яєць, що становить 38% від загальної кількості перевірених. Основна причина – відсутність необхідної доступної достовірної інформації для споживача. А ще, кажуть спеціалісти, продавці чи виробники чомусь «забувають» вказати терміни придатності… Може, навмисно? 

Олександра Артюхіна, студентка відділення журналістики УжНУ

31 липня 2011, 13:19
KARPATNEWS.in.ua — Усі Новини Ужгорода та Закарпаття