Наукові конференції до 50-річчя академічної науки на Закарпатті

#Суспільство

Суворі карантинні обмеження не зупинили відзначення науковою спільнотою важливої дати в історії Закарпаття – 50-річчя створення академічних підрозділів з експериментального та теоретичного дослідження в галузі ядерної фізики, фізики елементарних частинок та фізики високих енергій

Ця подія, що відбулася в далекі 70-і роки XX століття засвідчила, що наш край увійшов до когорти лідерів науково-технічного прогресу, адже вказані напрями є базовими та високотехнологічними компонентами сучасної науки. Для Закарпаття вона є фактором, що свідчить про високий рівень розвитку регіональної науки, можливість розробки та впровадження сучасних конкурентоздатних технологій у найзахіднішому регіоні України.
Цікавою є передісторія цієї події. Як вказала у вступному слові директор ІЕФ НАН України, член-кореспондент, Гомонай Г.М., вперше питання про створення підрозділів Академії наук УСРС на Закарпатті постало під час одного з візитів академіка П.Л. Капіци, Нобелівського лауреата в галузі фізики (1978 р.) у м. Ужгород на початку 60-х років минулого століття. Під час зустрічі з першим секретарем Закарпатського обкому КП УРСР Ю.В. Ільницьким академік висловив думку про необхідність створення в Ужгороді наукового містечка АН УРСР. Місто Ужгород П.Л. Капіца вважав найбільш придатним місцем для цієї мети, враховуючи його зручне географічне розташування, що дозволяло б із часом встановити зв’язки з науковими закладами європейських соціалістичних країн: Чехословаччиною, Угорщиною, Румунією та Польщею. Грандіозна задача зі створення академічного підрозділу започатковувалася і вирішувалася великими особистостями. На Закарпатті такою неординарною постаттю був перший керівник відділу фотоядерних процесів – професор В.М. Шкода-Ульянов, у дипломі кандидата наук якого був підпис голови ради – академіка І.В. Курчатова. Але ми не забуваємо про активне сприяння цій справі й академіків Г.М. Фльорова, Б.Є. Патона, О.Ф. Нємца, М.Ф. Пасічника, І.П. Вишневського, підтримки керівництва Інституту фізики, а потім й Інституту ядерних досліджень АН України. Крім моральної підтримки, академік П.М. Капіца забезпечив створення матеріальної бази ядерно-фізичного відділу: передачу мікротрона на 30 МеВ з Об’єднаного інституту ядерних досліджень (м. Дубна), його робочі креслення, комплектуючі, а також стажування ужгородських науковців.
Символічно, що вшанування цієї події проходило в Інституті електронних процесів НАН України в рамках двох наукових міжнародних конференцій: конференції ІЕФ-2020 "50 років академічної науки на Закарпатті" та конференції молодих учених та аспірантів “ІЕФ-2021”. Досвід і молодість дають нам надію на перспективи розвитку науки на Закарпатті. Обидві конференції зібрали широке коло вчених з науково-дослідницьких установ багатьох міст України та різних країн світу: Німеччини, Чехії, Литви, Індії, Угорщини, Республіки Білорусь, США, Російської Федерації, Великобританії та ін. Науковці розглядали питання, що стосувалися явищ електронних і атомних зіткнень; елементарних процесах у лазерах і низькотемпературній плазмі; спектроскопії атомів, молекул, кристалів і невпорядкованих систем; нанотехнологій і наноструктур; матеріалів функціональної електроніки; ядерної фізики, радіаційної фізики, радіоекології та різних аспектів теоретичної фізики, від інтерпретації експериментів на великому адронному колайдері (м. Женева) до радіаційної фізики біоорганічних молекул.
Цікавою була структура доповідей на конференції, що містила спогади про перші роки академічної науки на Закарпатті, здобутки випускників – ядерників Ужгородського державного університету (Б.І. Шраменко, І.Л. Семісалов, А.С. Задворний), про фундаторів нашої академічної науки – В.О. Шкоду-Ульянова, Ю.М. Ломсадзе, Д.І. Сікору, І.П. Запісочного, О.Б. Шпеника, В.І. Лендьєла та М.І. Головея, а також, власне, низки оригінальних наукових доповідей. Серед них, варто відзначити роботи з фізики високих енергій Е.Г. Мартинова та О.В. Нестерова, М.Т. Солохи-Кримчак (ІТФ НАН України), Т.В. Обіход, П.Д. Біленчука (ІЯД НАН України), В.В. Рубіша та Н. Бенце, І. Соні, О.І. Лендєла, О.О. Шпеника (УжНУ) та В.М. Симулика (ІЕФ НАН України). Тематика з ядерних досліджень була представлена у доповідях І.М. Каденка, Н.В. Сахно щодо дінейтронів легких та важких ядер (КНУ ім. Т. Шевченка), В.М. Мазура, З.М. Біган, П.С. Деречкея щодо ізомерії атомних ядер (ІЕФ НАН України), М.І. Горенштайна щодо статистики ядерних частинок (ІТФ ім. М.М. Боголюбова НАН України). Серія доповідей науковців ННЦ ХФТІ НАН України (м. Харків), які проголосила І.С. Тимченко, стосувалися нових експериментальних досліджень з ядерної фізики для енергій до 70 МеВ. На конференції була також представлена доповідь Д. Хватіла (м. Прага, Чехія), який працює в мікротронної лабораторії, яка відзначила свій 40-річний ювілей і розташована в Інституті, де вперше віднайшов х-промені видатний українець Іван Пулюй.
Про вагомі здобутки мікротронної лабораторії відділу фотоядерних процесів ІЕФ НАН України доповідав від імені авторів М.І. Романюк. Його доповідь стосувалася дозиметричного супроводу ядерного експерименту на мікротроні М-30 ІЕФ НАН України. Варто відзначити також ґрунтовну доповідь І.Г. Мегели (ІЕФ НАН України) про результати досліджень з радіаційного матеріалознавства напівпровідників, отриманих на мікротроні М-30, доповідь з радіаційної медицини С.А. Тимощук, Н.В. Бойко (УжНУ), а також про серію досліджень радіаційної деструкції амінокислот та біоорганічних молекул В.Т. Маслюка, Ю.А. Бандурина, В.М. Красилинця, Н.І. Сватюк (ІЕФ НАН України), які мають фундаментальне значення для розуміння живої матерії. Жвавий інтерес викликала доповідь Н.І. Сватюк від колективу молодих вчених про радіоекологію водних ресурсів басейну р. Тиса, яка має надзвичайно важливе значення для формування водних ресурсів країн Східної та Центральної Європи.
За підсумками роботи конференцій видано два збірники матеріалів доповідей: відповідно 288 і 176 праць за результатами наукових і практичних досліджень із актуальних проблем сучасної фізики. Усі переможці конференції нагороджені сертифікатами та подяками. Варто зазначити, що велику підтримку у проведенні міжнародної конференції молодих вчених та аспірантів «ІЕФ-2021» надав Департамент освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської облдержадміністрації. Спонсорами ювілейної конференції виступили родини Парлагів та Сікор, генеральний директор ТОВ Сузір’я, заслужений лікар України, член-кореспондент Міжнародної академії освіти та науки Павло Павлович Ганинець, а також громадська організація «Радіоекологія Карпат».