Стан забруднення атмосферного повітря міста Ужгорода

В лютому 2019 року

Протягом лютого 2019 року лабораторією спостережень за забрудненням атмосферного повітря (ЛСЗА) Закарпатського ЦГМ на двох стаціонарних постах спостережень відібрано та проаналізовано 798 проб атмосферного повітря міста Ужгорода.

Порівняння середньої за місяць концентрації забруднюючих речовин із гранично допустимою середньодобовою концентрацією показало підвищений рівень забруднення діоксидом азоту (1,93 ГДКс.д.) та формальдегідом (1,81 ГДК с.д.). У порівнянні з січнем, в лютому зросли середньомісячні концентрації оксиду азоту, оксиду вуглецю, пилу та розчинних сульфатів; забруднення діоксидом сірки залишилось на рівні попереднього місяця; концентрації діоксиду азоту та формальдегіду в атмосферному повітрі зменшились.

Порівняно з лютим 2018 року, спостерігається ріст середньомісячної концентрації діоксиду та оксиду азоту, оксиду вуглецю і пилу; забруднення діоксидом сірки залишилось на рівні попереднього року; концентрації розчинних сульфатів та формальдегіду менші минулорічних.

Виявлено перевищення максимальної разової гранично допустимої концентрації пилу (1,57 ГДКм. р.) та діоксиду азоту (1,07 ГДКм. р.) в атмосферному повітрі міста; повторюваність перевищення ГДКм. р. (у відсотках до загальної кількості спостережень) склала 4% та 1% відповідно. Індекс забруднення атмосферного повітря міста Ужгорода п’ятьма пріоритетними забруднюючими речовинами склав 6,02 (в попередньому місяці – 6,74), в тому числі: індекс забруднення формальдегідом – 2,20, діоксидом азоту – 1,93, пилом – 0,77, оксидом азоту – 0,74 та оксидом вуглецю – 0,38. 

Середньомісячна потужність експозиційної дози гамма – випромінювання (ПЕД), за даними АМСЦ Ужгород, в лютому 2019 року дорівнює 11 мкР/год при рівні штормового оповіщення 25 мкР/год. Максимальне значення ПЕД склало 14 мкР/год.

Принагідно, в зв’язку із початком масового весняного прибирання, хочемо нагадати про корисність компостування та його переваги, у порівнянні із спалюванням зрізаних гілок, опалого листя та залишків рослин.

Всі шкідливі речовини, що минулого року осіли на листі та стеблах рослин, із димом попадають в атмосферне повітря і звідти в дихальну систему, викликаючи кашель, бронхіти, алергії і т. п. Більш трудомістке компостування, натомість, покращує властивості ґрунту і зменшує потребу внесення хімічних добрив.

Начальник ЛСЗА М. Федорішко