Закарпаття 1870-х років на світлинах піонера угорської фотографії Кароля Дівольда (фото)

#Суспільство

Кароль Дівольд – піонер угорської фотографії, пейзажист та перший угорський спелеофотограф

Народився у 1830-му в нині словацькому місті Банська Штявниця. Отримав диплом фармаколога та хіміка, а згодом, у 1860 році, захопився фотосправою.

У XIX столітті завдяки своїм гірським пейзажам здобув славу найвідомішого пейзажиста Угорщини.

Також знаний як власник фотостудій та фотовидавництв. Заснована ним мережа «Divald Károly és Fiai» («Кароль Дівольд та сини») була тривалий час монополістом на ринку фотопортретів країни та успішно працювала аж до 1940-х.

Дівольд став одним із перших, хто увіковічив на світлинах міста історичні та природні пам’ятки Верхньої Угорщини – території, до якої входило сучасне Закарпаття. У 1860-х, із розвитком бальнеологічних курортів, у гірській частині Угорщини розпочався туристичний бум. Він прискорив у житті цього регіону певні зміни, зафіксувати які Кароль вважав своїм професійним обов’язком.

Панорама Ужгорода – одна з найстаріших відомих світлин міста

У 1873 році на основі матеріалів фотоекспедицій К. Дівольда вийшли друком кілька альбомів – «Центральні Карпати», «Світлини Високих Татр» тощо. У 1888-му в Будапешті виходить альбом, присвячений Східним Карпатам. Збірка містила 32 фото з видами Ужгорода, Мукачева, Сигота, Кошиць, а також гірських вершин, долин річок, замків та курортів. 12 знімків походили саме з території сучасного Закарпаття – панорама нашого обласного центру; Мукачівський замок і руїни Хустського; гребля на Ужі поблизу села Кам’яниця; Вишківські купальні біля Буштина; мисливський будиночок на річці Веча Свалявського району; околиці Королева на Виноградівщині; долина р. Жденівка й гора Остра Воловецького району та село Ділове Рахівського; вапняковий кар’єр у долині Білого потоку біля гори Піп Іван і сама ця вершина, а ще – Щербан та Полонинка Марамороського гірського масиву.

Руїни замку в Хусті

За тодішніми технологіями, пейзажні світлини друкувалися методом фототипії. Він полягав у відтворенні зображення без допомоги растру, тобто без оптичної розбивки на мікрокрапки. Це дозволяло отримувати високоякісні відбитки, деталізація яких вражає навіть сьогодні.

Олег ОЛАШИН,
дизайнер, дослідник архітектурної спадщини Ужгорода та Закарпаття

На фото зверху: Вишківські купальні біля Буштина

За матеріалами: http://dzerkalo-zakarpattya.com