Поклади морської солі – ключ до розуміння, як змінювалася атмосфера Землі, – дослідження

Стародавні кристалізовані поклади солі, яким приблизно 2 млрд років, становлять ключ до розуміння того, як на Землі стало більше кисню для підтримки життя.

Поклади морської солі, видобуті з глибини 2 км у Росії, свідчать про те, що Киснева катастрофа, яка трапилася близько 2,3 млрд років тому, відіграла набагато більше значення, ніж вважалося раніше, – інформує видання International Business Times.

Древні кристалізовані поклади солі були залишком давньої, випаруваної морської води. Хоча такі зразки, зазвичай, легко розчиняються і з часом вимиються, у цьому випадку морська сіль надзвичайно добре збереглася. Згідно з новим дослідженням, проведеним міжнародною групою дослідників, ці доісторичні поклади становлять «безпрецедентний» ключ до розгадки атмосфери Землі та її океанів приблизно 2 млрд років тому.

Видобуті породи солі є своєрідними родовищами мінералів, які містять, на диво, величезну кількість сульфату. На думку дослідників, він є основним показником тогочасного збільшення виробництва кисню, адже сульфат утворюється тоді, коли сірка взаємодіє з киснем.

«Це є найбільшим доказом того, що давня морська вода мала високу концентрацію сульфатів і їх рівень сягав щонайменше 30% сучасного океанічного вмісту», – сказав Айво Лепланд, дослідник Геологічної служби Норвегії. «Це набагато вище, ніж вважалося раніше, тому слід переосмислити масштаб оксигенації атмосферно-океанічної системи Землі 2-млрд давнини».

За даними експертів з геології, кисень з’явився в атмосфері Землі приблизно 2,4-2,3 млрд. років тому. Дослідники вважають, що виникнення кисню було спричинено ціанобактеріями, здатними до фотосинтезу. Проте дотепер вчені все ще роздумували над тим, чи ця ескалація рівня кисню була поступовим процесом, який тривав мільйони років, або більш швидкої подією.

На думку Джона Хіггінса, доцента геотехнічних наук у Принстонському університеті, США, унікальні властивості знайдених зразків є безцінними через те, що можуть допомогти дослідникам відтворити більш чітку картину подій, що відбулися після Кисневої катастрофи.

«Це досить особливий клас геологічних відкладень», – пояснив Хіггінс. «Було чимало суперечок щодо того, чи Киснева катастрофа, яка пов’язана зі збільшенням та зменшенням різних хімічних сигналів, являла собою значну зміну у виробництві кисню або просто межею, яку було перейдено. Суть полягає у тому, що цей документ свідчить про те, що оксигенація Землі у розглянутий період часу передбачала значне виробництво кисню».

Очікується, що нове дослідження допоможе вченим розробити нові моделі, які зможуть краще пояснити події, що розгорталися після Кисневої катастрофи. «Могли відбутися важливі зміни у циклах зворотного зв’язку на суші або в океанах, чи значне збільшення виробництва кисню мікробами, проте в обох випадках вони були набагато більш драматичними, ніж ми вважали раніше», – сказала Клара Блеттлер, науковий співробітник Принстонського університету.

Нове дослідження було опубліковане у журналі Science 22 березня.