Уперше на хабарі піймано високопосадовців, суддів і помічника народного депутата

— Володимире Олеговичу, у жовтні в Ужгороді з робочою поїздкою перебував Генеральний прокурор України. І чітко, крім іншого, наголосив: суспільство потребує швидких дій правоохоронців... Якщо цю вимогу перевести професійною мовою, що вона означає?

— Юрій Віталійович Луценко мав на увазі, що слід активізувати роботу правоохоронців на пріоритетних напрямках. Це в першу чергу корупція та боротьба зі злочинами в лісовій галузі. Оскільки ліси на Закарпатті займають понад половину території, такі порушення тут характерні. Є певні напрацювання. Діє не лише прокуратура. Голова Закарпатської ОДА першим порушив цю проблему і сказав, що вивезення за кордон лісу-кругляка зупинено. Зареєстровано низку кримінальних проваджень, частину з них уже скеровано до суду. Розпочато кримінальні провадження за фактами одержання хабарів працівниками цієї галузі. Активізовано роботу з виявлення корупційних правопорушень. Тут злагоджено та чітко спрацювали всі оперативні служби...

— Про боротьбу з корупцією говорять усі. Але, як мовиться, галасу багато, а діла геть мало... Люди справді здивовані, чому одні правоохоронці ловлять хабарників і голосно звітують перед телекамерами; а інші, надовго затягуючи судові процеси, якось поволі все спускають на гальмах...

— Так, спостерігається суспільний дисонанс. Адже всі ми, правоохоронці, фактично працюємо на суди. Ми виявляємо корупціонерів, затримуємо, розслідуємо та направляємо до суду з обвинувальними провадженнями, звітуємо суспільству, а через низку об’єктивних причин, а часто — і суб’єктивних, не так швидко вони розглядаються судами. На жаль.

Наше законодавство — новий КПК — дає змогу обвинуваченим максимально затягувати цей процес. Буває, що й окремі судді ставляться до цього формально, задовольняючи всі клопотання сторони захисту та призначаючи засідання раз на місяць. У результаті маємо такі провадження, які тягнуться роками. Адже є, скажімо так, «законні» способи затягнути провадження. Тобто адвокати заявляють відводи суддям, прокурорам, потім хворіють — підсудний та самі адвокати... Так формально й затягують судовий процес на тривалий час, а суспільство вимагає результатів.

Новий КПК написаний... адвокатом?

— Де шукати вихід?

— Сподіваюся, що судова реформа, яка розпочалася, оперативно завершиться. Наскільки знаю, буде сформовано нові суди. Реформа мала б навіть збільшити кількість суддів. Тоді весь цей процес активізується. Прокурор наразі може лише закликати суд до швидшого розгляду справ, може писати листи тощо. Але наразі суддів мало, справ стало більше, судді в результаті досить завантажені. Суддя розглядає понад сто різних клопотань за день. Тобто, навіть фізично це важко зробити. І об’єктивно процес справді затягується.

— За якими цьогорічними кримінальними провадженнями все ж ухвалені судові рішення?

— Маємо вже рішення Виноградівського суду, яким засуджено колишнього керівника ДПІ в Іршавському районі. Це перший реальний вирок за останні три роки, коли суд дослухався до наданих прокурором доказів і за одержання хабара засудив посадовця до 5 років позбавлення волі. Щоправда, він ще не набрав законної сили.

— За останні три роки винесено лише один вирок з реальною мірою покарання?

— Ми аналізували це питання. Нинішнього року заслухано сім кримінальних корупційних проваджень і винесено за ними вироки з різними видами покарань. Торік було 50—60 таких вироків. Чому? Бо до лютого 2015 року було інше законодавство.

Законодавець змінив умови покарання, посилив відповідальність. З того часу за корупційні злочини — такі як одержання неправомірної вигоди — у кваліфікації складу злочину за ч. 2—3—4 ст. 368 Кримінального кодексу України може бути лише реальна міра покарання. За цей злочин уже не можна давати умовні строки, не можна присуджувати нижче за меншу межу. Розуміючи, що навіть за 200 доларів хабара — так, це хабар — треба давати реальну міру покарання, якщо це чиновник. А це мінімально від 3 років за ґратами — судді перестали слухати ці справи. Але доведеться їх розглядати. Від цього нікуди не втечеш.

— Як переломити цю ситуацію?

— Переломити це можна, на мою думку, внесенням змін до законодавства. Найперше — це запобіжні заходи. Законодавець увів жорсткіші покарання за хабарі, але при цьому дуже гуманно поставився до міри запобіжного заходу. Суд має змогу обрати тримання під вартою з визначенням суми застави, сума — на свій розсуд, приміром, 30 тис. грн. Людина, підозрювана в хабарництві, сплачує цю суму — і вона на волі. А звідти вже може всіляко затягувати процес. Якби вона залишилася під вартою — у СІЗО, найімовірніше, цей процес відбувався б оперативніше й швидше розглядалися такі справи. Для того, вважаю, треба внести зміни в КПК, щоб щодо тяжких корупційних злочинів судами обиралися запобіжні заходи виключно у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.

— Значимі історичні архітектурні споруди (зокрема в Ужгороді) новоспечені власники, незважаючи на сувору заборону закону й моральну відповідальність перед пам’яттю предків та нащадками, перебудовують-перелицьовують як хочуть і скільки хочуть. Аж до невпізнаваності. Культурна громадськість обурена...

— Так, активісти й журналісти ці проблеми постійно порушують. Я тільки «за», щоб ці питання вирішилися якнайшвидше. Ми робимо все, що від нас залежить. Щодо історичного будинку Фунданича, то справа просувається й розглядатиметься. Тут справді варто сподіватися на результат найближчим часом.

Складніша ситуація з готельно-ресторанним комплексом «Корона», оскільки минуло чимало часу. Окрім того, новий КПК, як я вже казав неодноразово, написаний адвокатом. Тому в ньому безліч положень, які дають змогу захисту затягувати справу.

Зараз, приміром, ми очікуємо на незалежну експертизу, яка проводиться у визначені строки. Її результат, найімовірніше, буде не раніше січня 2018-го. Ми писали клопотання в експертну установу, щоб пришвидшити процес...

Реформа не передбачає відповідальність за зловживання процесуальними правами

— Справді, складається враження, що нове законодавство серйозно ускладнює роботу правоохоронців і значно полегшує діяльність адвокатів...

— Можна й так сказати. Я ще можу погодитися з тими змінами до КПК щодо обшуків (адже якщо об’єктивно, то мали місце окремі випадки, коли правоохоронці подеколи зловживали ними) — це має дати свій позитивний ефект. Правоохоронці глибше вникатимуть у ситуацію перед проведенням обшуків.

Проблема ще й у тому, що наше законодавство не передбачає жодної відповідальності за зловживання своїми процесуальними правами. Якщо людина зловживає будь-якими правами — має нести за це відповідальність, я так вважаю. От, до прикладу, те саме затягування судового процесу всіма можливими способами, це, по суті, і є зловживання своїми процесуальними правами, але воно не карається. У результаті маємо такі тривалі судові процеси.

Наше процесуальне законодавство, напевне, розраховане на високу правосвідомість громадян, що вони свідомо не зловживатимуть правами й не затягуватимуть ці процеси. Але ж виходить навпаки: законодавство захищає ймовірних злочинців, корупціонерів, а потерпілі сьогодні не настільки захищені.

— Навряд чи це піде на користь суспільству?

— Вважаю, що шлях обмеження правоохоронних органів — неправильний. Краще збільшити контроль за правоохоронними органами. Думаю, у подальшому суспільство побачить ефективність чи неефективність певних змін законодавства й через депутатів ініціюватиме нові зміни окремих положень.

— Добре. Це буде... пізніше. А вже тепер від вас вимагають результат?..

— Звичайно, результат маємо забезпечувати швидко і якісно, але нам практично не дають інструментів, щоб мати змогу якісно виконати поставлені завдання. Навпаки: правоохоронців усіляко обмежують у правах.

— Володимире Олеговичу, може, це риторичне запитання, але поставити його слід: як повернути у свідомість людей розуміння, що дотримання законодавства й правопорядку — це неодмінна умова демократії? Як пояснити, чому на початку 2014-го можна було з вигуками: «Банду геть!» — кидати каміння в приміщення міліції й прокуратури, а зараз подібні дії кваліфікуються як злочин? Мені здається, що жбурляти каміння у вікна держустанов — це завжди правопорушення...

— Після подій на Майдані вся правоохоронна система для людей стала синонімом якогось негативу. І він усе ще зберігається в їхній свідомості. Новій генерації правоохоронців слід важко й довго працювати, щоб своїми результатами змінити це негативне ставлення на позитивний імідж. А взагалі, негатив цей виник ще в радянські часи. І досі не зник, хоча та сама прокуратура нині змінилася до невпізнаваності.

Сьогодні дуже важливо, щоб політики, влада врешті-решт визначились, чого очікують від прокуратури, якою бачать її роль, її місце. Поки що складається враження, що такого розуміння не сформовано...

Виходить, повторюся, так, що від нас вимагають результатів роботи, але не дають інструментів, якими це здійснювати.

...І про так званий «приватний кордон»

— Ситуація з одного боку проста, з другого — дуже заплутана. Першопричиною, вважаю, слугувало те, що Держприкордонслужба не оформила, як того вимагає Земельний кодекс, право постійного користування на ці землі кордону, землі оборони — так правильно назвати. Це мали зробити прикордонні загони — Мукачівський і Чопський. Ми ж судимося з ними вже не перший рік. Адже хочемо через суд зобов’язати прикордонників це владнати. Прикордонники стверджують, що в них немає на це коштів і взагалі вони ніби і не повинні були цього робити, адже і так зрозуміло, що там — землі оборони: контрольно-слідова смуга, різні інженерні споруди тощо. Але згідно з публічною картою земель — це землі сільгоспризначення й жодних земель кордону там не визначено доти, доки належно не оформлено право власності на ці ділянки.

І працівники Держгеокадастру, окремі сільські ради, користуючись цією ситуацією, повиділяли громадянам земельні ділянки для ведення сільського господарства, які розташовані впритул до слідової смуги. Проблема в тому, що Держприкордонслужба досі належно не оформила на себе ці землі, акт на право користування. Якби вони це зробили, у публічній карті чітко було б визначено, що ці землі є землями оборони. Але вони того не зробили  — й маємо проблему.

— Так, Закарпаття межує з чотирма країнами Євросоюзу. Регіон складний. У плані контрабанди також... Чи вдається правоохоронцям з цим явищем упоратися?

— У чомусь вдається, у чомусь ні... В абсолютній більшості закарпатці — законослухняні. Знаєте, тут люди хочуть, щоб їм просто не заважали жити, заробляти на гідне життя. Справа правоохоронців — убезпечити та захистити тих законослухняних громадян від «ділків», які хочуть на них заробити. Коли розмовляю з місцевими прокурорами, вони мені кажуть: чи настільки вже постраждає держава, якщо проста людина заробить, перевізши за кордон кілька блоків цигарок? Відповідаю: одні — кілька блоків, інші — кілька машин! І от коли в останніх з’являються тисячі й мільйони «зелених», виникає потреба вкладати ці кошти. І не тільки в будинки й престижні авто, а в тих, хто цю справу кришує, а в них, відповідно, зростають апетити. З’являються певні корупційні зв’язки. Тому особисто для мене контрабанда — це зло!

Дещо більше вдалося зробити в плані боротьби з корупціонерами.

У протистоянні корупції прокуратура регіону — одна з найкращих у державі

— Якщо б проілюструвати це яскравими прикладами...

— Від початку року прокуратурою спільно з іншими правоохоронцями області виявлено 64 факти вчинення корупційних злочинів службовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування. Установлено 53 особи, причетні до вчинення злочинів зазначеної категорії.

При цьому слід звернути увагу, що за аналогічний період минулого року виявлено лише 52 такі факти й 41 особу, причетну до цих злочинів. З числа викритих корупційних злочинів 29 пов’язані з отриманням неправомірної вигоди, тобто за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого різними частинами ст. 368 КК України щодо 36 осіб причетних до вчинення вказаних злочинів.

Слід зауважити, що правопорушники виявлялись серед високопосадовців органів місцевого самоврядування. Зокрема, йдеться про першого заступника Ужгородського міського голови Іштвана Цапа. І це вперше за останні п’ять років, оскільки в зазначений період не було викрито жодного високопосадовця цієї міськради, незважаючи на безліч скарг ужгородців. І тільки за тісної співпраці оперативних підрозділів і прокуратури області вдалося виявити корумпованих чиновників.

Викрито трьох посадовців Закарпатської митниці ДФС на отриманні хабарів. Двоє — з керівного складу митниці. При цьому, торік не викрито під час одержання хабара жодного посадовця митниці, який займав би керівну посаду. 2016 року затримано лише одного працівника митниці під час одержання неправомірної вигоди — державного інспектора.

Уперше за останні три роки виявлено факт отримання неправомірної вигоди посадовою особою облуправління внутрішньої безпеки ДФС. Крім цього, безпрецедентним є факт викриття двох професійних суддів на отриманні неправомірної вигоди, оскільки впродовж 2012—2016 років такі факти правоохоронними органами регіону не виявлялись взагалі.

За вказаним показником прокуратура регіону є однією з найкращих у державі.

Під час отримання хабарів спіймано двох лікарів, трьох митників, п’ятьох працівників поліції, посадовця облДФС, двох освітян...

— Справді, це вагомі результати. Бажаю вам і в подальшому гучних справ і затримань, а також реальних судових рішень, щоб роботу прокурорів суспільство заслужено цінувало.

"Голос України"

Ужгород.