Традиції в Карпатах: чому гуцули бігали голими навколо хати і забороняли плювати у вогонь

Жителі Гуцульщини створили унікальний світ міфів і легенд, химерних прикмет і забобонів

У гуцульських повір'ях змішані язичниські вірування i християнство, випробувані століттями народні прикмети i просто забобони, повідомило Depo.Закарпаття.

Виходячи з отарою на полонини, пастухи повинні були розпалити так званий живий вогонь: полум'я добували тертям двох шматків м'якого дерева. Ватру мусили підтримувати весь час, поки перебувають на полонині. Ставлення до вогню у горян особливе, прикмет та забобонів, що стосуються вогню, у них чимало. Гуцули вірили, що, коли дитині подати хліб над вогнем, вона обов'язково виросте злодієм. А якщо хтось плюне у вогонь, у того на язиці утвориться міхур. Гріхом також вважалося кинути у вогонь волосся. Коли вогонь у печі сильно тріщить, гуцул скаже, що до хати прийде розгнівана людина.

Цікавими є гуцульські ритуали для порятунку від пожежі. Щоб пожежа не поширювалася, треба голому оббігти довкола хати. Для цього ж сусідки перед домом мають обертати сито у напрямку протилежному до того, в якому рухається вогонь. А якщо хата зайнялася від удару блискавки, то загасити вогонь, вважають гуцули, можна тільки молоком.