Вакцини, що калічать закарпатських дітей

Закономірно, що при низькому рівні життя в Україні, рівень смертності – високий.

Якщо у Європі показник  тривалості життя становить – 80,87, то в нас – тільки 71,37 років. При цьому за словами директора Інституту демографії та соціальних досліджень Елли Лібановрї, найчастіше українці помирають від туберкульозу, серцево-судинних захворювань, раку і хвороб органів дихання.

Дивно, чи не так? Адже від туберкульозу раніше школах добровільно-примусово усім дітям робили щеплення, нині – за згодою батьків, однак більшість учнів і немовлят все одно проходять вакцинацію, хоча при цьому наша держава, за даними ВООЗ займає сьому сходинку у світі за захворюваністю недугою, яку колись називали сухотами.

Так для чого тоді робити щеплення? Від чого вони рятують? Якщо вони були б справді настільки ефективними, то показники не були б настільки невтішними.

Чому  дітям роблять манту? Чому вакцинують? Для чого займатися самообманом?

Інше питання – гепатит.

– Дочці в пологовому будинку зробили щеплення. При цьому від мене дитину забрали і сказили, що просто для профілактичного огляду. Народилася вона абсолютно здоровою. Проте наступного дня лікар сказав, що вона занедужала і видав цілий список ліків, які негайно необхідно було придбати. Ніхто нічого не пояснював, а я – нічого не розуміючи просто послухала рекомендації і зробила те, що від мене просили. Коли дитині  було два місяці, їй знову зробили щеплення від гепатиту. Після цього в дочки почалася нудота, підчищалася температура і в загальному її стан був дуже невтішним. Викликала дільничного. Виявилося, що в неї реакція на щеплення. Тільки тоді я зрозуміла, що насправді було в пологовому. Але, парадоксально, мене обманювали, мені не казали правду!  Із того часу на всі вакцинації пишу відмову. Не хочу губити здоров’я найдорожчої мені людини, – каже хустянка Марія Король.

Подібними історіями  діляться й інші жінки.

Реакція на вакцину від коклюшу, дифтерії та правця була і в іншої маленької Софійки Боклоганич.

Її мама пані Світлана розповідає, що дочку ледве довезли до Мукачівської дитячої лікарні.

– Дитині тоді було шість років. Після ін’єкції в поліклініці, у неї почалися труднощі з диханням. Ми приїхали додому і не знали що робити. Викликали «Швидку». Симптоми трохи зняли. Та через годину все повторилося. Ми вирішили не гаяти часу і мчати до Мукачева.  На щастя, вона жива. Але після того щеплення ми ще півроку боролися з ускладненнями. Раніше я категорично виступала за вакцинацію, а після цього випадку повністю змінила думку.

Цікаво, що перед вакциною АКДС самі лікарі радять давати дитині жарознижувальні препарати. Адже теоретично невинні компоненти не мали в підвищувати температуру… Виходить, не такі вже вони й невинні! Та й якість вакцин також викликає багато сумнівів. Нерідко ж після щеплень малюки стають каліками, або ще гірше – помирають.  І як би деякі медики не запевняли в тому, що щеплення корисні, це не  зовсім так. Такої думки і лікар-гомеопат Наталя Коломієць.

– Саме щеплені діти у 2-5 разів частіше страждають важкими невиліковними недугами , – каже вона.

А президент Ліги захисту громадянських прав В’ячеслав Костилів зізнається, що кожні пару місяців отримує дзвінки з приводу смертей малюків.

– Вони (МОЗ) звичайно не зізнаються в наслідках вакцинації, – стверджує пан В’ячеслав.

Слід зазначити, що у 2008 році в Краматорську після щеплення вмер 17-річний юнак. Тоді в смерті хлопця звинуватили індійську вакцину від корі та краснухи. А в 2011-2012 роках у смерті 11 малюків запідозрили щеплення від гепатиту В харківського фармзаводу “Біолік”. Коли провели перевірку, з’ясувалось, що вакцину виробляли з підозрілого матеріалу, з безліччю порушень. Ще один скандал минулого року – від данської вакцини БЦЖ у малюків починався лімфаденіт – запалення лімфовузлів, одна з форм туберкульозу. Крім того, від щеплення проти поліомієліту у Білій Церкві у листопаді минулого року помер трирічний хлопчик.

Але представники офіційної медицини всі звинувачення в смерті дітей через неякісні вакцини відкидають.

У той же час більшість батьків вважають своїм обов’язком подбати про те, аби малюк мав усі планові щеплення. Основна причина – стереотипи. Крім того, часто ще й знайомі лякають, що без відповідних записів у медичній картці дитину не візьмуть ні в дитсадок, ні в школу. Хоча це зовсім не так…

– Коли я була малою, ні від мене, ні від батьків ніхто ні про які дозволи на щеплення не питав. Зі мною все було гаразд, із моїми синами – також. Я спокійна, що недугами, від яких вони мають щеплення, діти не захворіють. Зараз навіть собак вакцинують. Тож як можна позбавити цього захисту своїх кровинок, – ділиться думками мешканка міста над Тисою Руслана Віконь.

Звісно, побічні реакції є далеко не в усіх дітей. Радше – навпаки, спостерігаються в одиниць. Тому вакцинувати дитину чи ні – справа індивідуальна.

Очевидно одне, що фармакологічні компанії та найвищі медичні чиновники однозначно роблять бізнес на найціннішому – на людському здоров’ї і їм абсолютно байдуже, як почуватиметься дитина після щеплення.

До слова, за останні п’ять років кількість дітей, які не отримали щеплення через відмову батьків, збільшилася у 5,5 разів.

Zakarpatpost.net