Прогулянка у минуле дном Карпатського моря (фото)
Територія сучасних Карпат мільйони років тому була затоплена морем, яке проіснувало більше 100 млн. років!
Море вперше затопило ці краї під час палеозойської ери (~ 345 млн. років назад) і проіснувало до середини кайнозойської ери (приблизно 25 млн. років тому). Тоді сталося підняття Карпатських гір.
У ті далекі часи “Карпатське море” було частиною потужного океану Тетіс, води якого покривали всю територію Європи. Океан простягався на тисячі кілометрів і покривав територію сучасної Північно-Західної Африки, Південної Європи, Малої Азії, Кавказу та Індокитаю. Реліктовими залишками цього океану на сьогодні є басейни Середземного, Каспійського, Чорного та Азовського морів.
Щоб доторкнутися до цієї багатомільйоннорічної історії жителям Закарпаття не обов’язково купувати дороге альпіністське спорядження, копати колодязі і шахти … всі ці реліквії у них буквально під ногами, а з усього обладнання із їх видобутку потрібен лише простий… молоток!
Щоб прогулятися дном Карпатського моря, пише ufodos.org.ua, ми вирушаємо в Приборжавський вапняковий кар’єр (до слова, все ще чинний) в Іршавському районі Закарпаття (координати: 48 ° 19’59 “N 23 ° 15’11” східної довготи). Але насправді, тут їх два – старий і новий.
Кар’єр з усіх боків, особливо з південної частини, оточують дуже мальовничі невеликі гірські вершини. Ці субвулканичні породи проривають товщу осадового шару породи (пісковики, конгломерати, алевроліти, глина, мергелі) які свідчать про те, що приблизно 20 млн років тому тут була велика тектонічна активність: відбувалися виверження вулканів, росли молоді Карпатські гори.
Поруч із Приборжавським кар’єром є гора Клобук – не менш цікава пам’ятка з мезо-кайнозойської історії розвитку Карпат. Львівський національний університет імені Івана Франка зарахував гору до 7 чудес України через значимість для наукового геологічного туризму!
У масивних вапняках зустрічаються скупчення залишків морських мешканців, які мешкали тут колись. У гірських породах можна знайти численні знахідки викопної фауни.
Ростри від белемнітів. Хижі тварини, як правило, добре плавали, мали плавники, великі очі, а на щупальцях – гачки. Белемніти мешкали в морях з кембрійського по крейдяний період (516-66 млн років тому).
Є і більш великі представники амонітів з Приборжавського кар’єру, правда, вони назавжди залишилися в великих валунах
Часто можна зустріти лише сліди від амонітів – свідоцтво того, що місцеві реліквії користуються популярністю у геологічних туристів.
З викопної флори можна знайти в Приборжавському кар’єрі і морські лілії.
Морські лілії досягли найбільшого розквіту в середньому палеозої, їх налічувалося до 11 підкласів та понад 5000 видів, але до кінця пермського періоду велика їх частина вимерла.
У вапняках Приборжавського кар’єру можна знайти ще багато інших цікавих речей, часто проблема лише в ідентифікації, особливо якщо їх знаходить любитель, а не професійний геолог.
Такий відбиток на камені дуже легко прийняти за сліди рослинності, але це всього лише дендрит – агрегат кристалів, що утворюється в результаті швидкої кристалізації мінералів в тонких тріщинах або в’язкому середовищі.
P.S. Матеріал написано за слідамиімпровізованій експедиції за жовтень 2016 року року (Батьо Н., Сочка Я., Бора C.).
Інші публікації
Популярне
У тренді
