Вкрадене дитинство: неефективна шкільна освіта, або чому серед двієчників більше геніїв

По-перше, ніхто не збирається ображати вчителів. Їхня робота – сіяти розумне, добре, вічне…

… а навчають дітей у школі вони за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки. Часто педагоги самі не згідні з тим, як повинна викладатись певна дисципліна. Є між вчителями і творчі особистості. Які урізноманітнюють суху подачу предмету власними авторськими винаходами. Але є й такі, які від норм не відступають ні кроку.

По-друге, щодо самих дітей. Чому навіть відмінники ненавидять школу? Невже ця теза не насторожує? Адже теоретично, дитина, яка має хороші результати навчання повинна б ставитися до рідної альма-матер із особливою любов’ю… та де там! Перед самостійними і контрольними у тих, хто добре вчиться мало не починається істерика: а що буде, як я напишу, яку отримаю оцінку? А все через те, що в нас досі у головах живе радянська школа… не в учнів, звісно, а в їхніх наставників. Навіть якщо педагог молодий,  то неодмінно в університеті його вчив хтось зі старих викладачів, який і передав студенту не тільки теоретичні знання, але й практичні підходи до професії, які полягають у методі ЗАЛЯКУВАННЯ. А яка ж може бути любов там, де страх?!

Заглянемо в традиційні закарпатські родини. Кожна сім’я виховує своє чадо по-своєму. І навіть за кілька хвилин гостювання у незнайомих людей видно стосунки між батьками і дітьми. Там, де панує любов, діти і привітні, і добрі, і щирі… І навпаки, там де до малюка вибирають силові методи – існує тільки непокора і ненависть… так-так.. такі діти ненавидять батьків.

Саме так і зі школою. Мозковий штурм із назвою «оцінка» базується саме на таких принципах.

Слід зазначити, що в цьому році молодша ланка почала вчитись за новою програмою, дітям не ставлять ні одиниць, ні дванадцяток. Це, безумовно, добре, але… Одразу у п’ятому класі на них чекає ще більший стрес, коли у щоденниках з’являться перші оцінки.

Ніхто не каже, що шкалу оцінювання знань потрібно відміняти, але підхід до освіти однозначно потрібно не просто переглянути, а перевернути, як кажуть, із ніг на голову… При чому, не тільки у нас.

Адже чому найчастіше геніями стають саме ті, хто погано вчився у школі? Скажімо, фізик Альберт Ейнштейн постійно сперечався з учителями і вважав, що вони придушують творчі думки замість того, щоб заохочувати дітей фантазувати, через що отримував погані оцінки. А письменник Максим Горький закінчив всього два класи. Крім того, гірше Ісаака Ньютона вчився лише один хлопчик, якого визнали божевільним, Чарльза Дарвіна вчителі теж вважали тупим, адже він любив поспати під час уроків, Білл Гейтс також був звичайнісіньким двієчником… Цей список можна продовжувати до безкінечності…

Виходить, аби бути мудрим, не обов’язково добре вчитися… А ще логічніше – школа дає не ті знання, які потрібні в дорослому житті. Скільки тільки справді зайвих предметів вивчають учні, скільки годин їм доводиться просиджувати над виконанням домашніх завдань (у середньому шестикласник вчиться вдома не менше чотирьох-п’яти годин, а що казати про випускників, які готуються до ЗНО). А це, до речі, навіть суперечить санітарним нормам і може зашкодити здоров’ю підлітка.

Виходить, що від наших дітей просто крадуть дитинство!

Zakarpatpost.net