Ужгородці ініціювали акцію зі збереження символу міста, яка набирає обертів у соціальних мережах

Спрямована вона абсолютно на всіх, як на місцевих жителів, так і на туристів, що мають намір найближчим часом приїхати до Ужгорода.

Скориставшись у фейсбуці хеш-тегом #сокоти_сакури, можна дізнатися багато інформації як про ці дерева, так і про те, як слід поводитися поряд у період цвітіння. З року в рік по усім лавицям можна побачити чимало зламаних гілок, подекуди задля вдалого селфі люди готові знищити дерево, не замислюючись про наслідки, а вони можуть бути плачевними. Як прокоментував кандидат біологічних наук, доцент, завідувач кафедри ботаніки біологічного факультету Ужгородського національного університету Олег Колесник, сакури це плодові дерева, вони не люблять, аби їх обламували. До того ж на місце зламу може бути занесений грибок, що нанесе шкоди усьому дереву. В Ужгороді їх росте кілька видів, і серед них є й ті, які плодоносять, однак переважна більшість дерев мають махрове цвітіння і плодів вони дають. Тим не менше доглядати за ними слід, як за плодовими, і менше їх обламувати. Також пан Олег спростував й міф про бузок,  у народі переконані, що ламання гілок приносить користь рослині, однак це не правда. Отож без сумніві можете робити зауваження тим, хто ламаючи, прагне допомогти рослинам.

 

Ініціатор проведення акції Галина Ярцева зазначає, що сакури щороку страждають як від туристів, які просто не мають інформації, як слід поводитися з цими деревами, так і від  місцевих невігласів. "Під нашим хештегом #сокоти_сакури, що означає - бережи, як найдорожче, ми спробували зібрати усі міфи, легенди та історичні факти про це унікальне дерево. Мета, щоб кожен, кому ця інформація втрапить в очі, зрозумів прості правила поводження. Що головне завдання не миттєве задоволення і фото, а потреба зберегти цю красу для поколінь. Ми ж позиціонуємо себе, як місто туризму і саме через це потрібно щороку проводити спеціальні уроки навчання поводження з сакурами. В школах, серед патрульних, щоб про це розповідали екскурсоводи".

" Деколи дивуюсь дикунству людей. Дехто заради гарного фото може зламати гілку квітучого дерева. До кінця сезону так обскубують ті дерева, що вони ще рік оговтуються потім, відростають. І це не кажучи про те, що після фото ці гілки валяються по усьому місту. Хіба не простіше просто нахилити гілку, сфотографувати і йти втішеним далі?" - зазначає ужгородець Віталій Глагола.

Ілюстрація зі сторінки Володимира Морозова

Тим часом під хеш-тегом #сокоти_сакури уже чимало фактів і побажань щодо поводження з сакурами. Пишуть про те, що сакури не мають яскраво вираженого аромату, що гілочка сакури живе всього кілька хвилин, і її неможливо донести навіть до вази, що селфі зі зламаною сакурою це не круто, і не обов'язково тягнути гілки вниз до землі, аби зробити гарне фото дитини.

До слова, не сакурами єдиними багатий Ужгород, усіх любителів незвичного цвітіння запрошують помилуватися й іншими екзотами, зокрема павловнією, тюльпановим деревом, деревом Іуди, алеєю лип та іншими. Більше про них тут.

Вікторія Жуйко, Ужгород