Фотографії Ужгорода з архівів Закарпатської студії телебачення

З перших виходів в обласний ефір студія телебачення довгими роками використовувала чорно-білі фоторепортажі професійних фотографів і аматорів.

Левова частка з них носила відбиток пануючої тоді ідеології. Та за кожною світлиною майже завжди були долі простих людей, які не обирали коли і де їм народитися. Вони жили тим життям, бо іншого в них не було. Цей період в наші дні мало представлений публічно. Але якщо винести за рамки ідеологію і подивитись на ці фото звичайним поглядом, то вони проявляють зовсім іншу свою цінність. Це історія краю і його людей. Побут, робота, дозвілля. Цей альбом буде поповнюватися різноманітними кадрами літопису Закарпаття 70-80 років.

В альбомі представлені фото наступних авторів:
М. Скалига, Г.Удовиченко, О.Без'язичний, В.Дубосарський, Ф.Каневський, А.Ковач, Л.Едельман, О.Сенинець, А.Ендрик

Будівництво готелю "Дружба". Ужгород, 1970 рік.

Новий торговий комплекс в Оноківцях. 1970 рік.

 

 

Студентський табір "Скалка" УжДУ. 1971 рік.

 

 

Зараз через вулицю П.Мирного від хімфаку УжНУ розташована будівля Державного казначейства - перед тим банку "Україна". А сам банк побудували на місці дитячого майданчика - скверика, де були встановлені чималі скульптури казкових героїв. А ще раніше там було два великих спортивних майданчика. Волейбольний і баскетбольний. На фото саме вони. Як бачите, не пустовали. Ужгород, 1971 рік.

 

 

Ужгородська міліція перевіряє автотранспорт на вулиці Анкудінова біля переїзду. Ужгород, 1970 рік.

 

 

Для мене особисто ця фотографія унікальна. Коли був маленьким, десь до 10 років, пошту в Ужгороді носили до кожного будинку і квартири окремо. У ваші двері. На нашій вулиці це робив фантастичний листоноша. Так розумію, працював там ще з угорської Королівської пошти :) Вишкіл, статура, манери. Постійно у формі. У спеку і мороз. Плащ, фуражка, сумка. Він заходив у наш двір рівно об 11.48. Годинника я не потребував. Клав у нашу скриньку газети, а тоді вони виходили щодня. Кожного разу цікавився, чи приніс він мій журнал "Мурзилка". Він ніколи не відповідав. Мовчки робив свою роботу. Голосу його я так і не почув. Одного дня цей листоноша вперше у житті не прийшов до нашого двору. Згодом узнав, що він виїхав жити до Америки. Тоді це було далі, ніж Марс. І от майже через 50 років мені попалося це фото. На якому саме той листоноша. Який цікавий світ. Ужгород, 1970 рік.

 

Невідомий мені ресторан в Ужгороді. Може хтось впізнає. Зверніть увагу на дрес-код. Так дійсно було, це не постановочне фото. 1970 рік.

 

25 років Ужгородському держуніверситету. Обчислювальний центр. Машина серйозна. Через десять років карманні калькулятори могли більше. А тоді машини були такі. Не гірші від американських IBM. Ужгород, 1971 рік.

Александр Герешко