Яких тварин нiколи не побачать нашi правнуки?

Щогодини на Землi зникають до трьох видiв флори й фауни

Тигри, горили, носороги -- до 60% травоїдних i майже стiльки ж хижих великих тварин, що нинi водяться на рiзних континентах, можуть зникнути з лиця землi вже до 2100 року, пише газета "Експрес".

За заявою науковцiв Мiжнародного об'єднання бiологiв, чисельнiсть представникiв дикої фауни так стрiмко зменшується, що це стало ще актуальнiшою проблемою, нiж навiть клiматичнi змiни.

За даними Всесвiтнього союзу охорони природи, минуле столiття вже стало смертельним для понад 100 видiв тварин. Щогодини на Землi зникають до трьох видiв флори й фауни. Бiльшiсть iз них людина винищила фiзично, нинi ж вони вимирають i через наше недбальство, захланне ставлення до довкiлля.

Чи можна зупинити процес вимирання видiв? Що в наших силах?

-- За даними науковцiв Всесвiтнього союзу охорони природи, першими у групi ризику опинилися насамперед великi, масою понад 15 кг, тварини. Чому саме вони?

-- Справдi, така тенденцiя є, -- каже Сергiй Межжерiн, завiдувач diддiлу еволюцiйно-генетичних основ систематики Iнституту зоологiї iм. I.I. Шмальгаузена.-- Уже до кiнця цього столiття можуть повнiстю вимерти насамперед тварини великих габаритiв: тигри, горили, носороги. Пiд загрозою також слони та кити.

Якщо проаналiзувати еволюцiю тварин на нашiй планетi, то можна побачити, що види великих розмiрiв наче приреченi на вимирання. Дивiться, всi величезнi тварини -- динозаври, мамонти, гiгантськi носороги, шаблезубi тигри -- вимерли швидше, нiж iншi. I сьогоднi пiд загрозою вимирання перебувають саме велетнi.

Меншi тварини мають еволюцiйну перевагу -- вони легше пристосовуються до умов проживання. Зменшення територiй проживання, скорочення кормової бази внаслiдок наступу людини на лiси, поля, гори ставить у критичнi умови бiльшiсть великих хижакiв i диких травоїдних.

-- Загалом нинi пiд загрозою зникнення понад сiм тисяч видiв тварин. Чи є в цьому "чорному" списку тi, що досi водяться в Українi?

-- Щодо України, то кiлькасот видiв тварин України перебувають на межi зникнення, -- каже Олексiй Василюк, спiвробiтник вiддiлу монiторингу та охорони тваринного свiту Iнституту зоологiї iм I.I. Шмальгаузена НАН України. -- Щороку ми констатуємо зникнення тих чи iнших видiв, а дедалi бiльше видiв вiдносять до тих, що перебувають пiд загрозою зникнення.

Це пов'язано з тим, що унiкальнi степи, на якi припадала переважна частина тваринного й рослинного свiту України, розорано. За офiцiйною статистикою, степи становлять 40% територiї України, але насправдi їх залишилося 1 -- 3%. Це можна побачити на будь-якому супутниковому знiмку. Отож тi тварини, якi мали б заселяти 40% територiї, повиннi тiснитися на клаптику землi. Нинi кожен третiй вид, що зникає, належить саме до степової флори або фауни.

Непереливки i мешканцям лiсiв, гiр. За останнi десять рокiв чисельнiсть ведмедiв зменшилася вiд тисячi до двохсот особин. Єдиний природний прихисток бурого ведмедя нинi є лише в Карпатах. Та при ресторанах та готелях у клiтках утримують бiльше клишоногих, нiж їх залишилося у природi. Критична ситуацiя i з дельфiнами, яких планомiрно знищують, вiдловлюючи для дельфiнарiїв. Зникають лосi -- з п'ятнадцяти тисяч лишилося тiльки чотири (а за неофiцiйними даними -- удвiчi менше). Зовсiм зникли й деякi ссавцi-малюки: ховрах європейський, соня садова, довгокрил (вид летючої мишi).

-- Як свiдчить статистика, вимирають i птахи. Наприклад, лише в Українi до останнього видання Червоної книги занесено вже понад 80 видiв пернатих, що на межi зникнення чи зникли. У чому причина?

-- Це почалося ще у другiй половинi ХХ столiття, -- розповiдає Вiталiй Грищенко, кандидат бiологiчних наук, заступник директора з наукової роботи Канiвського природного заповiдника, -- коли в сiльському господарствi стали активно застосовувати пестициди. Тодi бiологи вперше зафiксували рiзке скорочення (а часом i зникнення) польових жайворонкiв, шпакiв тощо.

Наприклад, популярний колись хiмiчний препарат для боротьби зi шкiдниками ДДТ призводив до стоншення шкаралупи яєць птахiв, що унеможливлювало їх вiдтворення. Але ДДТ заборонили лише тодi, коли з'ясували його руйнiвний вплив на органiзм людини. Сумнi наслiдки мало й радiацiйне забруднення, вiд якого особливо потерпiли ластiвки й синицi. Багато видiв степових птахiв зникли лише тому, що степ був розорений.

Наприклад, степовий орел -- хижий птах iз родини яструбових. Саме його зображено на пам'ятнiй монетi номiналом 2 гривнi. Ще наприкiнцi XIX столiття вiн був не те що звичайним, а навiть фоновим птахом степiв, але через iнтенсивне переорювання цiлинних степiв, планомiрне винищення безграмотними землеробами ховрахiв, застосування пестицидiв чисельнiсть орлiв степових знизилася до критичного рiвня. У серединi 80-х рокiв XX столiття вiн зовсiм зник iз територiї України.

Тварини реагують i на рiзкi клiматичнi змiни. Через неоптимальнi строки розмноження (погода ще досить мiнлива) вони не можуть дати життєздатного потомства, чисельнiсть виду зменшується. Людям треба докласти максимальних зусиль, аби бодай пригальмувати цей процес вимирання, якщо зупинити його нинi не видається можливим.