Робочий день має розпочинатись не раніше 10 години, — вчені

Якщо щоранку ви постійно переводите будильник, не звинувачуйте себе – проблема з вашим робочим графіком

Значна кількість останніх досліджень показують, що для більшості з нас робочі графіки не відповідають нашим природним годинникам. І експерти дедалі частіше закликають роботодавців звернути на цей факт увагу.

Сон – це "стратегічний ресурс", який більшість компаній ігнорують, зазначає в офіційній доповіді Крістофер Барнс, професор менеджменту Школи бізнесу М. Фостера при Вашингтонському університеті в США.

Коли графік роботи узгоджується з природним режимом сну, люди працюють більш продуктивно і творчо. Вони більше зосереджені на своїй праці, менш схильні до стресу і загалом здоровіші, наголошує дослідник. І навпаки, коли працівники не висипаються, вони частіше помиляються, підвищується травматизм на робочому місці. Дослідження професора Барнса навіть відкрило, що сови більш схильні до неетичної поведінки вранці, тоді як жайворонки, навпаки, ввечері, - пише ВВС Україна.

І це стосується не лише тривалості сну. Наскільки продуктивно ви здатні працювати о 8 ранку залежить від ваших циркадних (добових) ритмів. Кожен організм, від примітивної бактерії до людини, має біологічний "внутрішній годинник", пояснює Тіль Реннеберг, професор хронобіології з Інституту медичної психології при Університеті Людвіга-Максиміліана в Мюнхені. І робота цього годинника може суттєво відрізнятися у різних людей.

"Це як розмір ступні, – каже професор Реннеберг. – У декого вони великі, а інші народжуються з маленькими стопами, втім більшість з нас десь посередині".

На думку науковця, проблема полягає в тому, що наш стиль життя, як правило, не враховує циркадних ритмів, як було раніше, коли ми проводили більше часу просто неба при природному освітленні. В багатьох компаніях робочий день починається о 8 або 9 ранку, що може не відповідати внутрішньому годиннику співробітників.

Ця розбіжність разом з необхідністю ефективно працювати і відповідати на електронну пошту й дзвінки в будь-який час дня і ночі призводять до того, що чимало людей страждає від так званого "соціального джетлегу". Іншими словами, організм у такому стані ніби постійно перебуває в неправильному часовому поясі. Дослідник вважає, що понад 70% людей встають раніше, ніж потрібно для того, щоб добре відпочити і ефективно працювати.

Всупереч природі

Невідповідність внутрішнього годинника режиму, якого потрібно дотримуватись, починається ще в підлітковому віці, каже Пол Келлі з Інституту сну і циркадної нейрофізіології при Оксфордському університеті. Професор Келлі пояснює, що біологічний годинник більшості людей починає зміщуватися вперед у період статевого дозрівання. Вже у середніх та старших класах підлітки в середньому встають на три години раніше, ніж їм потрібно, тому що заняття зазвичай починаються дуже рано, у деяких школах навіть о 7.30 ранку.

В результаті – хронічне недосипання, яке погано впливає на здатність зосередитися і може спричинити такі довгострокові проблеми зі здоров'ям, як ожиріння й діабет. Через значний тиск організацій охорони здоров'я останнім часом деякі школи в США і Великобританії почали змінювати графіки навчання.

З віком внутрішній годинник людини починає потроху зміщатися до більш раннього підйому, але, як підкреслює професор Келлі, значна частина населення, яке працює, все одно прокидається надто рано. Дослідник вважає, що ідеальний робочий день має починатися не раніше 10 години ранку.

Починати робочий день о 8 ранку – не раціонально, каже Келлі. Але це порушує загальні стереотипи, згідно з якими ранні пташки – більш працьовиті і старанні, тоді як ті, хто приходить на роботу пізніше – ледарі. Однак, "циркадні ритми контролюються біологією, а зовсім не звичаями суспільства".

Крістофер Барнс підкреслює, що упередження на користь жайворонків є однією з причин, чому політика гнучкого робочого режиму часто має негативні наслідки. Професор Барнс досліджував роботу групи співробітників різних компаній, які працювали за гнучким графіком, і виявив, що працівників, які приходили на роботу раніше, часто вважали кращими і більш продуктивними, хоча вони й працювали таку ж кількість годин, як і ті, хто з'являвся на робочому місці пізніше. Такі стереотипи не дозволяють кожному працівникові знайти свій ідеальний час для початку роботи згідно з біологічним ритмом.

Ода сну

Зважаючи на свої дослідження хронотипів (термін, який описує біологічних жайворонків або сов), професор Реннеберг провів низку експериментів на автомобільному заводі Volkswagen і європейському сталеливарному заводі ThyssenKrup у Німеччині. Науковець узгодив графік роботи працівників відповідно до їхнього внутрішнього годинника, розподіливши зміни таким чином, щоб сови працювали у денні та вечірні, а жайворонки – у ранкові зміни.

В обох випадках вчений виявив, що працівники, які скорегували свої графіки роботи згідно з внутрішнім годинником, працювали продуктивніше, краще відчували себе і менше втомлювались як на роботі, так і у вільний час.

Раян Олсон з Інституту охорони здоров'я праці при Орегонському Університеті підтвердив, що те ж саме стосується й офісних працівників. "Сучасні технології дозволяють не дотримуватись жорсткого графіку роботи", – зазначив науковець.

Впродовж року він брав участь в експериментах в одній міжнародній IT-компанії. До початку дослідження робочий графік компанії починався о 8 або 9 ранку, але її співробітники також мали відповідати на телефонні дзвінки колег зі всього світу і вночі. Щоб запобігти стереотипу, що жайворонки працьовитіші, працівникам дозволили працювати за більш гнучким режимом, але за умови, що вони демонструватимуть певні результати, приміром, вчасно поставлятимуть свою частину колегам або готові проекти – клієнтам.

"Якщо ви припините зосереджувати увагу на часі роботи, то маєте вирішити, яких результатів ви очікуєте від співробітників ", – каже фахівець.

Тримісячна програма, над якою працював Олсон, включала тренінги, як припинити оцінювати колег за їхній графік роботи і сприяти тому, щоб працівники надавали пріоритет особистому часу. У ході дослідження співробітникам рекомендували вибігати по справах або відвідувати шкільні заходи своєї дитини в середині дня.

Метою програми було допомогти людям краще збалансувати робоче і особисте життя. А ще програма передбачала додаткову годину сну щотижня, що впродовж року перетворилось на цілий додатковий тиждень сну. Позитивні результати експерименту тривали ще рік, і компанія почала впроваджувати зміни в своєму робочому графіку.

"Існує стара приказка, що сон – це для слабаків, – каже Раян Олсон. – Але зараз почали відбуватись зміни. Люди вже усвідомлюють, що економити на сні не можна. І багато компаній зараз почали прислуховуватись до проблеми достатнього сну своїх працівників".