»Жива валюта» карпатського лісу (фото)

Білі гриби — пора в гори!

Такого неврожайного на білі гриби літа не пригадують навіть старожили. Мали єдину надію на осінній сезон, але примхлива погода ледь-ледьне згубила і ці сподівання. Вересень видався сухий і спекотний, пише Юлія Курпіль, ВЗ.

У карпатських селах навіть криниці попересихали. Місцеві вже були близькі до відчаю, боялися, що навіть на Святий вечір не будуть мати грибів. Що вже казати про заробіток… Адже білі гриби — це карпатська “тверда валюта”. Заробити “живі” гроші місцеві можуть хіба на ягодах та грибах.

І ось нарешті довгоочікувана злива: після спекотної суботи (пригріло до плюс 30 градусів) у неділю вранці небо розродилося дощем. В Карпатах лило як з відра. Гриби наче чекали на команду “на старт”, ніби знудились сидіти під землею в “окопах”.

У Карпати ми приїхали в п’ятницю по обіді. Оскільки я — запеклий грибник, то не встигла вийти з автомобіля, як одразу метнулася у молоденький березняк. Місцеві казали, що де-не-де є підберезники. Того дня мала грибне щастя — за якихось півгодини знайшла кілька молоденьких козарів. На мачанку нам більше і не треба. У суботу також знайшли трохи підберезників і підосичників (на фото в кошику), які ховалися у густій траві молодого березняка, але жоден білий так і не трапився. “Для білого треба рясного і тривалого дощу, щоб земля промокла”,— казали місцеві. І ось у неділю нас збудила несамовита злива, яка відчайдушно тарабанила по дахівці. Лише під вечір дощ стишився, почала парувати земля, і ми пішли шукати  гриби. Не встигли і кількох метрів пройти, як натрапили на два білі красені. Виглядало на те, що вони щойно “вистрибнули” з-під землі — гарненькі, молоденькі, без жодного хробака. Словами важко передати те відчуття, яке охоплює людину, яка побачила білий гриб! Щось близьке до ейфорії… Через метрів десять знайшли ще двох білих “братів”. Вони були значно більші за розміром (один просто гігант!), але що цікаво — також без жодного хробака! Це означає, що щойно випорснули. На жаль, на цьому наше “тихе полювання” мусили припинити, бо знову посилився дощ і ми вже змокли до нитки… Але і цим врожаєм були несамовито щасливі. Грибний сезон відкрито!