Епідемія охопила величезні території карпатських лісів (фото)

Усе почалося з гори Маківка. Далі ця проблема поширилась на Славське, Рожанку, а звідти перекинулась на Закарпаття та Івано-Франківську область. Збільшення частоти та інтенсивності екстремальних погодних явищ, таких як зливи, довгострокова посуха, спека, шкідливі бактерії та організми – усе це є причиною всихання похідних ялинників.

Тривожна ситуація і в Національному парку «Зачарований край». У повоєнні роки на території сучасного парку було створено похідні деревостани ялини європейської (смереки), площа яких сьогодні становить 380 га. Більша частина цих насаджень розведена навколо болота «Чорне багно» в Підгірнянському лісництві. 

Науковці, лісівники та екологи теперішнє висихання ялинових прирівняли до стихійного лиха, яке потребує комплексних управлінських рішень для його подолання. Тому для природного парку «Зачарований край» першочерговим завданням є проведення детальних лісопатологічних обстежень на територіях природно-заповідного фонду для виявлення осередків і обсягів всихання ялинових лісів.

Щоб ситуація не стала катастрофічною для регіону, потрібно проводити санітарно-оздоровчі заходи на території природно-заповідного фонду парку, поступово відмовлятися від суцільних рубок і переходити до вибіркової системи господарювання з широким провадженням поступових рубок та рубок переформування.  Приміром, у Європі проблема всихання вирішується таким чином: обирають на площі екземпляри, що всихають, і вирізають, а на їх місці потім садять нові. У нас чомусь відводять усю земельну площу під суцільну вирубку.

Можна забрати лише сухі дерева, не шкодячи здоровим. Адже у лісових зонах є місця, де смерекові насадження прижилися, адаптувалися до нових умов, а породи, які всохли, потрібно вирубувати. Щоб не порушувати екологічну рівновагу у краї, потрібно робити усе поступово – екземпляри, що всихають, вилучати, а на їх місці потім садити нові, – стверджують у "Зачарованому краї".