Полковнику Миколі Ігошину виповнилось 89! (Фото)
Він - єдиний ветеран у Закарпатті, що воював під час Другої світової війни. Інші відйшли у вічність
Здається, ще зовсім недавно їх було четверо – колишніх фронтовиків-міліціонерів. Іван Стецюра, Іван Байдак, Емеріх Кияк, Микола Ігошин. На жаль, троє перших уже відійшли у вічність. З живих учасників Другої світової залишився лише один наш міліціонер – Микола Іванович Ігошин. Днями ветерану виповнилося 89.
Спілкуємось з сивочолим ветераном у його скромній ужгородській «хрущовці». Роки беруть своє, як-не-як 90-й пішов. Підводить слух, пам′ять, тож в розмові батькові допомагає донька Світлана Миколаївна.
Бачу на поличці стенд із фотографіями у міліцейській та зеленій «пожежній» формі. На знімках усміхнений полковник, увішаний нагородами. Тут і бойові – «За взяття Берліна», «За визволення Праги», «За відвагу», і міліцейські нагороди.
На фронт уродженця далекої Саратовської області Росії Миколу Ігошина призвали в 1943 році. Потрапив на курси водіїв у 70-й навчальний автополк. До війни хлопець працював трактористом, тож «полуторку» опанував швидко. А далі пересадили їх на англійські вантажівки. Ті не витримували російських морозів і заводитись взимку ніяк не хотіли.
- Ото знімаєш з себе куфайку й закутуєш радіатор, аби двигун завівся, - пригадує воєнні часи мій співрозмовник.
Якось налетіли на них німецькі бомбардувальники, давай бомбити. Микола Ігошин отримав осколок у ногу, контузило. На щастя, поранення виявилось нетяжким, тож швидко повернувся в стрій.
Воював Ігошин в 31-ій артилерійській дивізії Першого українського фронту, яким командував маршал Конєв. Пройшов із жорстокими боями Польщу, форсував річки Сян, Віслу, визволяв від німців Краків і Верхню Сілезію. Далі з боями пройшов територію Німеччини, форсував Одер, Нейсе, Шпрею та Ельбу. Разом із бійцями Першого білоруського фронту брав участь у ліквідації Берлінського німецького угруповання. Далі визволяв Дрезден, а потім і Прагу. В столиці Чехословаччини Микола Ігошин зустрів Перемогу.
Потім їхню дивізію перевели в Братиславу, а невелику групу відправили в м.Баден (Австрія).
Після війни Ігошин знаходився на військово-польовій сортувальній базі Першого українського фронту та в центральній групі військ з керівництва військовими комендатурами.
У 1950 році фронтовик Ігошин звільнився з армії і влаштувався працювати водієм в управління Держбезпеки. Через три роки перевели його в міліцію на аналогічну посаду.
В 1962 році М.Ігошина призначили в ДАІ на посаду державтоінспектора, а в 1967 р.– у відділ пожежної охорони старшим інспектором.
У 1982 році ветеран вийшов на заслужений відпочинок у званні майора внутрішньої служби. А звання підполковника й полковника одержав, відповідно, в 2001 та 2004 рр. указами Президента України. Погони полковника закарпатському ветерану разом із ювілейною медаллю «60 років визволення України від фашизму» вручив на урочистому зібранні в МВС у жовтні 2004 р. міністр внутрішніх справ України М.Білоконь.
31 липня ц.р. Миколі Петровичу Ігошину виповнилося 89 років.
СЗГ УМВС України в Закарпатській області