Сьогодні від «сонячного колектору» по вулиці Кривій в Берегові не лишилося й сліду. А два десятки років тому він був однією з «перших ластівок» розвитку відновлюваної енергетики не тільки в Закарпатті, але й в Україні.
З архіву, 2001 рікВ 1994 році об’єднання «Закарпаттеплокомуненерго» запустило в експлуатацію установку для гарячого водопостачання при комунальній котельній №5 Берегівського управління тепломереж. При побудові обішлися без «високих технологій»: установка складалася з трьох скляних колекторів (одного великого та двох маленьких), загальною площею 100 м.кв. Під склом розташували пофарбовані чорним радіатори (щоб притягувати сонце), під радіаторами – теплоізоляція. В сонячну погоду установка нагрівала всього за півгодини 10 кубометрів води до температури в 70-80 С. Вода по трубах поступала в бак-аккумулятор, і так по декілька разів. За день таким чином нагрівалось до 60 кубометрів води, яка подавалась в розташовані поруч школу та будинки. Таким чином, за допомогою сонця в період експлуатації установки (з квітня по жовтень) економилось близько 4000 м. куб. природного газу щомісяця.
На початку 2000-х «наказала довго жити» вся система «теплокомуненерго» в Берегові, адже мешканці міста одним з перших в Україні зрозуміли переваги автономного опалення та перейшли на індивідуальні конвектори та котли. Відтак, зупинилася й котельня, й діючий при ній колектор. Кілька років тому його демонтували. Звісно, ця «перша ластівка» була доволі примітивною й недосконалою, але непогано ілюструвала можливості використання невичерпного джерела енергії – Сонця.
Сьогодні, в зв’язку з постійним подорожчанням газу, застосування подібних (або кращих) технологій мало б стати пріоритетним для нашої держави, однак влада вирішила йти популістським та хибним (хоча, скоріш, вигідним для вузького кола зацікавлених осіб) шляхом непрозорого та вкрай пагубного субсидування комунальної сфери.