Всього кілька людей усвідомлюють, яке важливе значення приховує це веселеньке українське слово.

Це кумедне українське слово має палке походження.

У гуцульських говорах і сьогодні можна почути кумедне на слух слово -- "спуза". За ним криється не жарт і не вигадка, а дуже давнє й образне означення гарячого попелу з жаром. Це те, що лишалося після вогнища -- затверділий попіл, інколи навіть із сажою.

"Телеграф" вирішив поділитися інформацією про це незвичайне слово, яке в сучасній мові використовується нечасто. Його в своїх поетичних творах згадував Іван Франко.

Лінгвісти вважають, що це діалектне слово походить зі східнороманських мов. У румунській мові термін spúză також означає "гарячий попіл" або "жар", а в молдовській мові слово "спу́зэ" має аналогічне значення. Основою для цього є латинське spodium, яке, в свою чергу, походить від грецького σποδιά, що перекладається як "попіл" або "шлак", і пов'язане зі словом σποδός, що означає "тліючий попіл", "порох" чи "пісок".

Не випадково термін "спуза" можна знайти і в творчості Івана Франка, який застосував його для формування яскравого образу: "Про чорний хліб твердий, спечений в спузі..."

Несподівано, але сьогодні це слово також вживається для позначення витриманого сиру, який готують з використанням попелу фруктових дерев у селі Кваси, розташованому в Рахівському районі Закарпаття.

Цей населений пункт знаходиться уздовж річки Чорна Тиса, на відстані 26 км від географічного центру Європи. Над Квасами підноситься масив Чорногора, що включає в себе найвищу точку українських Карпат – гору Говерлу.

Тож "спуза" -- це не просто архаїчне слово з гуцульських гір. Воно зберігає у собі слід вогню, пам'ять давньої мови та водночас відлуння живої культури, яка вміє поєднувати старе з новим. І чи йдеться про жар у вогнищі, чи про хліб Франка, чи про сир із Квасів -- у кожному значенні відчувається тепло, яке єднає покоління.

Згадаємо, що термін "картопля в мундирах" є не зовсім коректним перекладом. Лише небагато людей знають, як правильно назвати цю страву українською мовою.