Зеленський затвердив закон, метою якого є сприяння відкриттю переговорних кластерів щодо інтеграції України до Європейського Союзу.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який був прийнятий раніше в понеділок Верховною Радою. Цей закон, що носить назву "Про внесення змін до деяких законів України з метою забезпечення освітніх прав корінних народів та осіб, що належать до національних меншин України" (законопроєкт №16119), має на меті сприяти відкриттю двох переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу, усуваючи вето з боку Угорщини.

Як повідомляється на сайті Верховної Ради, закон, який раніше в понеділок було направлено на підпис президенту України, вже повернуто з підписом голови держави.

Відповідний законопроєкт на пленарному засіданні в понеділок підтримали 266 народних депутатів.

Він унормовує право дітей із національних меншин та корінних народів України навчатися рідною мовою поряд із державною, а не замість неї. "Українська мова залишається гарантованою складовою освіти для кожної дитини. Жодна норма законопроєкту не звужує сферу функціонування державної мови, навпаки - зберігає гарантії її вивчення, вільного володіння і використання в освітньому процесі... Важливо: додаткові права, передбачені законопроєктом, стосуються виключно мов, які є офіційними мовами Європейського Союзу, та мов корінних народів України, і не стосуються російської мови", - зазначали раніше в Міністерстві освіти і науки.

Наприклад, у випадку, якщо в навчальному закладі існує клас, в якому учні здобувають освіту угорською мовою, вони матимуть можливість застосовувати мову однієї з країн Євросоюзу (разом з українською) не тільки під час занять, але й у спілкуванні з викладачами та іншими учасниками навчального процесу.

Документ також визначає термін "заклад загальної середньої освіти" для установ, що мають статус закладу національної меншини (спільноти). Щоб отримати цей статус, у навчальному закладі має навчатися не менше ніж 50% +1 учнів, які вивчають предмети рідною мовою національної меншини (спільноти).

За даними Міністерства освіти, 149 шкіл в Україні матимуть можливість отримати статус, що складає приблизно 1,2% від загальної кількості навчальних закладів середньої освіти. Окрім цього, незалежно від отриманого статусу, у будь-якому навчальному закладі, де є хоча б один клас (або група) з навчання мовою національної меншини, батьки можуть подати заяву на дублювання вивісок, документів про освіту та службової документації цією мовою для відповідного класу.

Заклади, що здобудуть статус після прийняття закону, повинні зберігати щонайменше 20% учнів, які навчаються мовою національної меншини. Якщо ця частка зменшиться нижче 20%, можливість зберегти статус буде припинена, за погодженням з Міністерством освіти.

Крім того, згідно з документом, батьки зможуть ініціювати розширення переліку предметів, які викладатимуться українською мовою. Тобто, якщо дитина навчається у класі чи групі мовою корінного народу або нацменшини, яка є офіційною мовою ЄС, кількість предметів, які викладаються українською, може бути збільшена. Для розширення переліку предметів потрібна буде письмова підтримка не менш як двох третин батьків відповідного класу.

Встановлено, що будь-яка реорганізація або закриття комунальних навчальних закладів, які мають статус "школи національної меншини або корінного народу", повинно проходити обов'язкову процедуру узгодження з Міністерством освіти. Крім того, засновник зобов'язується забезпечити учням можливість продовження навчання в закладі з аналогічним статусом в межах тієї ж громади, відповідно до заяви батьків.

За оцінкою Міносвіти, ця норма може вплинути максимум на 141 комунальну школу в Закарпатській, Чернівецькій, Одеській та Львівській областях.

Закон також уточнює порядок застосування вимоги державного сертифіката з української мови для керівників приватних закладів освіти, у яких є клас або група з навчанням мовою національної меншини чи корінного народу. Йдеться лише про керівників, які вже обіймають відповідно посаду на момент набрання Законом чинності. Так, вони на час перебування на цій посаді звільняються від обов'язку підтверджувати рівень володіння державною мовою сертифікатом. При цьому обов'язок володіти й застосовувати державну мову залишається чинним.

В Міністерстві освіти підкреслили, що дана норма має вузьке й специфічне застосування - вона стосується керівників лише 29 навчальних закладів по всій території країни.

Раніше прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр відреагував на внесення до Верховної Ради законопроєкту про освітні права нацменшин і очікує, що такі права угорської національної меншини в Україні будуть повністю забезпечені на практиці.

Віцепрем'єр-міністр, відповідальний за європейську та євроатлантичну інтеграцію України, Всеволод Ченцов, повідомив, що 2 і 3 переговорні кластери ("Внутрішній ринок" та "Конкурентоспроможність і інклюзивне зростання") стосовно вступу України до Європейського Союзу можуть бути відкриті вже 13 жовтня, за умови, що Верховна Рада ухвалить законопроект про освітні права національних меншин напередодні цього терміну.

12 жовтня міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан підтвердила, що прийняття українським парламентом закону про освіту для національних меншин відкриває можливість для України на міжурядовій конференції, запланованій на 13 жовтня, розпочати обговорення нових кластерів в рамках переговорів про вступ до Європейського Союзу.