Які трансформації відбулися у ставленні та довірі українців до засобів масової інформації у 2024 році - аналіз від Internews Network.

Щорічне опитування дає можливість краще зрозуміти, наскільки українці спроможні відрізнити правду від фейків та маніпуляцій

Щорічне опитування USAID/Internews про медіаспоживання дозволяє краще зрозуміти звички українців у споживанні новин і показує зміни з 2015 року. Цікаво також порівняти результати різних досліджень з цього приводу.

Цього разу результати дослідження під назвою "Стан українських медіа, ставлення та рівень довіри у 2024 році" були підготовлені організацією Internews Network та оприлюднені 7 листопада, у четвер. Опитування та фокус-групи проводилися з травня по липень. Хоча результати є досить обширними, основні висновки виглядають так.

Більшість українців усвідомлюють спроби маніпуляцій та втручання в інформаційну сферу і впевнені у своїй здатності їх розпізнавати. Кількість тих, хто вважає це нагальною проблемою у своєму житті, зросла до 49%, в порівнянні з 38% минулого року. Проте, реальна здатність українців виявляти дезінформацію залишилася незмінною протягом останніх трьох років: 75% правильно відповіли на одне чи більше з трьох запитань. Водночас, у порівнянні з минулим роком, стало більше українців, які виявляли схильність вірити наративам, що підкріплювалися Росією з метою підірвати моральний дух в Україні. Понад третина українців заявили, що знають про такі сервіси перевірки фактів, як StopFake, "Детектор медіа", "Без брехні" та "По той бік новин".

Число українців, які звертаються до смартфонів для отримання новин та інформації, досягло 90%. Водночас 84% людей використовують соціальні мережі як своє головне джерело новин, тоді як лише 30% вказали на новинні сайти та телебачення.

Третій рік повномасштабного російського вторгнення внутрішньо переміщені особи (ВПО) та громадяни, переміщені за кордон, віддають перевагу українським новинам, особливо з рідного міста, щоб стежити за тим, що там відбувається. Більшість респондентів зазначили, що національні новини споживають через соціальні мережі, онлайн-медіа та телебачення, але віддають перевагу регіональним газетам і радіо.

Використання Telegram в Україні демонструє стабільне зростання, і більшість громадян (73%) вважають цей канал своїм основним джерелом новин. Водночас, YouTube також показує невеличке підвищення популярності, досягнувши 19% у порівнянні з 16% у 2023 році. Натомість інтерес до Facebook продовжує знижуватися, з показником у 16% проти 19% минулого року. Лише 4% українців підтримують ідею заборони Telegram, тоді як 51% виступають проти цього, а третина населення вважає, що певне державне регулювання все ж необхідне.

Хоча обізнаність населення про телемарафон "Єдині новини" зросла до 86%, фактичне регулярне споживання (щонайменше раз на тиждень) знизилося до 37%. Рівень довіри серед усіх респондентів є низьким - лише 37% сказали, що частково або повністю довіряють телемарафону, і лише 32% вважають, що він має тривати і надалі. Навіть серед тих людей, які дивляться телемарафон регулярно, довіра до нього та переконання, що він має продовжуватися, знизилися, порівняно з 2023 роком. Респонденти сказали, що телемарафон є надто однобічним, позитивним, контрольованим, і що, на їхню думку, він не є ефективним використанням державних коштів. Військовослужбовці, які дивилися телемарафон, сказали, що він не відображає їхню точку зору або їхній досвід.

Довіра до офіційних джерел інформації зазнала суттєвого падіння в порівнянні з 2023 роком. Зокрема, 63% українців вважають Генеральний штаб Збройних сил України надійним джерелом інформації, хоча цей показник знизився з 80% у минулому році. Довіра до Офісу Президента також скоротилася — з 69% до 44% у 2023 році. Крім того, рівень довіри до уряду України та місцевих структур влади зменшився до 41%, в той час як у 2023 році він становив 59% та 53% відповідно.

Впевненість у достовірності, точності та повноті новин про війну знизилася з 65% у 2023 році до 51% у 2024 році.

У 2024 році усвідомленість щодо наявності замовних матеріалів залишається на стабільному рівні 81%. Серед тих, хто в курсі, 71% зазначають, що здатні відрізнити такий контент. Учасники дослідження вважають, що основними ознаками достовірності новин є надійність джерела та наявність різноманітних точок зору, що підкреслюють 41% та 30% опитаних відповідно. Ці результати показали суттєві зміни.

підвищення

Українці продовжують віддавати перевагу друзям (76%) і сім'ї (85%) як основним джерелам новин та інформації. Багато з них також довіряють своїм колегам (60%) та інформації з соціальних мереж (55%). Водночас, вперше з початку повномасштабного вторгнення, рівень довіри до медіа впав нижче 50% і становить тепер 47%. За останній рік спостерігається загальне зниження довіри до більшості видів медіа, включаючи соціальні мережі та онлайн-ресурси, проте національне та регіональне радіо, а також друковані видання показали зростання довіри. Крім того, Українське радіо Суспільного мовлення, святкуючи своє століття, стало значно популярнішим: 39% опитуваних (у порівнянні з 21% минулого року) зазначили, що найчастіше слухають його для отримання новин.

Щодо російських медіа, у 2024 році 11% опитаних зазначили, що самі споживають їхній контент, тоді як 15% відзначили, що це роблять люди з їхнього оточення. Головною мотивацією для звернення до російських медіа є бажання зрозуміти, що вони повідомляють про Україну — так вказали 41% респондентів, а 22% шукають альтернативні або різні точки зору. Серед новинних джерел українці все ще звертаються до російських соціальних мереж (6%) та новинних сайтів (5%), однак рівень довіри до цих медіа залишається досить низьким.

Отримати повну версію презентації можна за цим посиланням.

Дослідження "Українські медіа, ставлення та довіра у 2024р." було виконано дослідницькою компанією InMind на замовлення міжнародної неприбуткової організації Internews Network, що реалізує "Медійну програму в Україні" за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Основна мета дослідження - вивчити звички українців щодо споживання медіа, виміряти їх довіру до медіа та вразливість до іноземних інформаційних маніпуляцій і втручань. Представники InMind опитали 3 000 респондентів у містах України з населенням 50 000+ у Київській, Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській та Чернівецькій областях. Похибка вибірки не перевищує 2,5%. Були проведені очні інтерв'ю, а також фокус-групи та інтерв'ю з такими групами українців: мешканці невеликих населених пунктів, розташованих поблизу бойових дій; внутрішньо переміщені особи; військовослужбовці Збройних сил України; українці, переміщені до Польщі, Німеччини, Чехії, Італії, Іспанії, Литви, Латвії, Естонії, Великої Британії, Ірландії, Нідерландів, Румунії та Болгарії; мешканці тимчасово окупованих територій та/або територій, де точаться активні бойові дії (Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська області).

Internews Network - це глобальна неприбуткова організація, яка надає підтримку незалежним медіа в 100 різних країнах. Вона займається навчанням журналістів, протидією дезінформації та пропонує експертизу в сфері бізнесу, щоб допомогти медіа досягати фінансової незалежності.

Опитування було здійснене за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Як уточнили учасники дослідження, зміст дослідження є виключно відповідальністю Internews Network і не обов'язково відображає погляди USAID чи уряду США.