В Україні відновлено інтенсивну боротьбу з корупційними злочинами: чому ключові функції виконують Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки, Національна поліція та прокуратура, а не Національне антикорупційне бюро | УНН

Призначення Руслана Кравченка на посаду Генерального прокурора стало поштовхом для нової хвилі антикорупційних розслідувань. Силові органи проявляють значну активність, тоді як НАБУ та САП поки що відіграють другорядну роль.

Призначення Руслана Кравченка на пост Генерального прокурора України 21 червня 2025 року стало поштовхом для значної активізації антикорупційних розслідувань по всій країні. У фокусі цих дій опинилися силові структури, такі як СБУ, ДБР, Національна поліція, Бюро економічної безпеки та прокуратура. Саме ці відомства в даний час демонструють найбільшу кількість арештів, обшуків та повідомлень про підозру, як зазначає УНН.

Натомість профільні антикорупційні інституції -- НАБУ і САП наразі демонструють вкрай низьку активність. Окрім підозри віцепрем'єру Олексію Чернишову, що серед іншого повʼязують з політичним підґрунтям, серед інших викриттів, зазначених на сайті НАБУ: завищення цін "Укрзалізниці" на фарбі та лінолеумі на 15 млн грн, зловживання з розпорядженням 3 га землі у Закарпатській області, а також хабар судді одного з місцевих судів у розмірі "10 тис. неназваних грошових одиниць за судове рішення і ще 5 тис. -- за його негайне виконання".

70% справ, розслідуваних НАБУ щодо народних депутатів, не мають жодного зв'язку з корупційними діями, стверджує нардеп і член ТСК Бужанський. Дата публікації: 08.07.25, 19:34. Кількість переглядів: 120182.

Серед найзначніших антикорупційних розслідувань останніх двох тижнів виділяється сьогоднішня велика спецоперація, що проходить на митницях у кількох українських регіонах. У цій операції беруть участь всі основні правоохоронні органи: Державне бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки, Служба безпеки України та Національна поліція, під наглядом Офісу Генерального прокурора. Правоохоронці виявили схеми продажу підроблених свідоцтв міжнародних організацій, зокрема ОБСЄ, вартість одного з яких становить 7 тисяч доларів США. Також задокументовано випадки сприяння тютюновим контрабандистам та "пільгове" оформлення автомобілів без сплати митних зборів.

Раніше було оголошено про підозру колишньому чиновнику Міністерства оборони у справі постачання неробочих ракетних установок, які, згідно з інформацією слідства, призвели до збитків для держави в розмірі 90 млн грн.

У ще одному викритті правоохоронців йдеться про закупівлю великокаліберних гвинтівок, які були поставлені у неповній комплектації. Сума збитків -- понад 33 млн грн.

Крім оголошення підозр, є й фінансові підсумки: у рамках однієї з корупційних справ, що стосується Міноборони, підозрювані вже відшкодували до державного бюджету 330 млн грн завданих збитків.

Також спільно з СБУ Офіс Генерального прокурора викрили групу китайських громадян, які намагались викрасти секретні документи щодо ракетних комплексів "Нептун" -- саме цей тип озброєння знищив флагман Чорноморського флоту РФ ракетний крейсер "Москва".

Нещодавно Офіс Генерального прокурора оголосив про вирок у 15 років для агента ФСБ, завербованого Росією у 2024 році, який працював в Державному космічному агентстві України. Його завданням було передавати ворогу дані щодо розташування стратегічних об'єктів. Цю особу затримали прямо під час наради в Міністерстві.

Прокурори разом з СБУ повідомили про підозру директору одного з департаментів Київської міської державної адміністрації. За версією слідства, чиновник закупив дизельні генератори за завищеними цінами, чим спричинив збитки для бюджету столиці на понад 4,8 млн грн.

Інша справа пов'язана із ухиленням від сплати податків на суму 344 млн грн, що їх вчинили колишні керівники авіакомпанії МАУ. У рамках розслідування було накладено арешт на сім літаків.

Поряд із чистками в державному секторі, Генеральна прокуратура оголосила про нові підходи до співпраці з бізнесом. Аудит, ініційований Генеральним прокурором Кравченком, показав, що на початку літа в Україні було відкрито більше 20 тисяч кримінальних справ проти підприємців. Він зазначив, що вже закрито 3 756 таких справ, багато з яких були затягнуті роками і не мали шансів на успішне судове розглядання.

Окрім того, Кравченко започаткував реформу у сфері комунікацій: тепер підприємства можуть безпосередньо спілкуватися з Генеральним прокурором та його заступниками, а на регіональному рівні - з керівниками обласних прокуратур. Формальні "відділи з питань бізнесу" були ліквідовані.

Тож, активна фаза антикорупційної боротьби в Україні сьогодні відбувається під керівництвом силових органів та прокуратури. НАБУ і САП, хоч і залишаються формально ключовими інституціями для протидії топкорупції, фактично - відсунуті на другий план. Це свідчить про зміну акцентів у правоохоронній системі та посилення ролі Офісу Генерального прокурора як координаційного центру після кадрових змін.

Останні соціологічні опитування свідчать про високий суспільний запит на реальну боротьбу з корупцією. Респонденти ставлять проблему корупції в один ряд із загрозою війни -- серед ключових викликів для країни. Водночас 40% опитаних вважають, що відповідальність за збереження високого рівня корупції несуть саме антикорупційні органи: НАБУ, САП та НАЗК.