Українські біатлоністи на двоколісниках: досягнення, невдачі, травми та міжсезонні тренування

Біатлоністи поступово пробуджуються від зимового затишшя і на деякий час пересідають на велосипеди. Після короткого періоду відпочинку їхні тренування стають дедалі інтенсивнішими, а велосипед у цей час є ідеальним засобом для фізичної підготовки — справжня весняно-літня класика. У соціальних мережах вже з'явилися відео з катаннями українських біатлоністів, і таких матеріалів незабаром буде все більше.

Ми звернулися до членів основної української команди з питанням про їхній пробіг, поділилися незабутніми пригодами під час подорожей, а також обговорили, яку користь приносить велосипед для фізичного та емоційного стану.

"У велосипедному спорті зараз настає найкраща пора. Під час одного з тренувань я подолав 224 кілометри за 8 годин," - ділиться враженнями лідер української команди Дмитро Підручний у бесіді з виданням "Чемпіон".

Незважаючи на свою шану до велосипеда, відомий біатлоніст не може похвалитися позитивними спогадами про подібні тренування. Одного разу це закінчилося травмою, що суттєво порушило його графік підготовки.

"Два роки тому влітку під час падіння на гірському велосипеді зламав собі руку, довелося пропустити чемпіонат світу", - згадує 33-річний спортсмен.

Той прикрий епізод у 2023-му стався за кілька днів до початку першості з літнього біатлону в Словаччині. Але атлет не образився на залізного коня й продовжує тренуватися.

"Велосипед є особливо корисним у цей час, адже тіло перебуває в більш горизонтальному положенні, що полегшує роботу серця. Це, у свою чергу, сприяє кращому нарощуванню обсягу тренувань", - підкреслив чемпіон світу.

Хоча велосипед в тренувальному процесі - не панацея, вважає атлет, а "кому як підходить".

До речі, мені дуже імпонує, як Дмитро в соціальних мережах з гумором та креативом називає свої українські маршрути - Tour de Kolomyia та Tour de Ternopil!

22-річний Віталій Мандзин також має особливі відносини з велосипедом. Він давно цінує цей вид транспорту, хоча зізнається, що в останній час використовує його не так часто.

"Велосипед любив з дитинства, класний засіб для пересування, хоча коли вже спробував авто, то розумію відмінність. Тому використовую вело переважно з тренувальною метою. Люблю кататися десь в горах, де красиві краєвиди і менше машин. Бо коли катаєшся, як в моєму випадку, по місту і проїжджаю села, то там досить великий трафік машин і досить небезпечно" - зазначив атлет в екслюзивному коментарі "Чемпіону".

В Україні, на думку біатлоніста, все ще недостатньо цінують тих, хто обирає велосипед як засіб пересування.

Часто трапляються ситуації, коли водії автомобілів "підрізають" нас, не визнаючи нас як рівноправних учасників дорожнього руху. Це дійсно засмучує, адже у нас не існує такої культури, як у європейських країнах, і це може створювати небезпечні обставини. Кожна поїздка на велосипеді стає певним викликом для безпеки. Але, слава Богу, поки що все обходиться без серйозних проблем.

Хоча одного разу Мандзин ледь не отримав серйозну травму під час катання на велосипеді в Європі. Причому, ДТП сталося не з вини автомобілістів.

"Була, пам'ятаю, історія в Пассо-Лавацца в Італії, там спуски і підйоми круті. Ми лише почали тренування, виїжджаємо з готелю на різкий спуск. Хлопці вже там були не вперше, знали дорогу, а я через свою гарячу голову як рвонув вперед! Розумію, що переді мною крутий поворот, починаю "відторможуватися", бачу, що не встигаю і я просто вилетів з дороги. Слава Богу, що не влетів у бетонні блоки" - розповів 22-річний біатлоніст.

23-річний Богдан Борковський також каже полюбляє гартувати тіло та черпати енергію з допомогою велосипеда.

"Велосипед – це справжня знахідка! Я обожнюю цей вид транспорту. Чудово, що є можливість насолоджуватися катанням саме зараз. Хоча у мене немає особливого досвіду у велоспорті, мені просто подобається кататися і підтримувати форму", – ділиться своїми враженнями біатлоніст із Сумщини.

Найбільше, каже Богдан, накрутив 140 кілометрів за одне тренування. Такий вело-марафон вдався під час торішньої літньої паузи.

"Літом, коли я залишався вдома, часто виїжджав на автомобілі за межі міста, взявши з собою велосипед, щоб займатися тренуваннями, а потім повертатися назад. Хотілося б більше велосипедних заїздів, але не завжди це виправдано," – ділиться своїми враженнями чемпіон Всесвітньої Універсіади 2025 року.

Біатлоніст висловлює незадоволення з приводу поганого стану доріг і поведінки водіїв, які не завжди дотримуються цивілізованих норм у спілкуванні з іншими учасниками дорожнього руху.

"У моєму районі практично немає нормальних шляхів, тому це створює чимало труднощів. Іноді навіть можуть підрізати. У нас не надто шанують велосипедистів-спортсменів," - ділиться думками атлет.

У велокар'єрі біатлоніста траплялися падіння, проте на щастя, жодне з них не призвело до серйозних травм.

Звичайно, я падав під час їзди. Минулого року я придбав нові педалі для велосипеда та велотуфлі, і ще не зовсім освоїв їх використання, тому іноді падав. Проте, ці падіння були незначними.

Степан Кінаш ділиться спогадами про своє дитинство, в якому велосипеди, а спершу й автомобілі, мали величезне значення.

Я почав кататися на велосипеді в віці 7-8 років, і мій перший двоколісний друг був обладнаний додатковими колесами з боків. Велосипед завжди приходив на допомогу, чи то поїздка до бабусі, чи в магазин – він став справжнім «хітом» у моєму житті. Після уроків ми з хлопцями влаштовували гонки, і я не раз демонстрував свої навички за кермом.

Ставши професійним атлетом, він усвідомив, що велосипед має бути надійним.

"Хочеться тренуватися на якісному інвентарі, тому купляю собі гарний велосипед. Перший мій профі велосипед був гірським, ще в 10 класі купив. Але, якщо чесно, то спочатку не дуже подобалось тренуватись на велосипеді. Пам'ятаю на відновлювальних зборах в Хорватії, в нас тоді була олімпійська юнацька команда, я перший раз отримав задоволення від велотренування. Їдеш, а з одного боку гори, з іншого - море. Там всі на байках їздили, а я лише уявляв, що я на байку. Тренери казали максимум дві години, а мені хотілось крутити довше. Згодом купив собі шосейного велосипеда, а там своя техніка і свої приколи, з часом я і в нього закохався", - згадує біатлоніст у розмові з "Чемпіоном".

Під час підготовки до велогонок, як і у багатьох інших спортсменів, не обійшлося без цікавих моментів. Один з таких епізодів стався в Словенії.

"Минулого року на зборі в Поклюці ми з хлопцями виїхали на високу гору, трішки заблукали. Потім спускалися кілометрів 5-6 по дорозі, на якій земля перемішана з щебнем. А я перед тренуванням трохи перекачав колеса. Їхали вниз на пристойній швидкості, подих захоплювало, адреналін, пилюка! Нас десятеро, всі летять, "кайфово" але трохи страшно, було враження, що на цій горі можна збір і завершити передчасно... Я трохи відстав від групи, на повороті мене понесло і я впав, налетів на камінь. В шоковому стані лежав секунд 10, не розумів що сталося. Помацав чи ноги та руки цілі, не відчував тіла. Я набрав тренерів, пояснив, що до чого. Через пару днів вже тренувався, віджив".

В Україні біатлоніст полюбляє кататись в Закарпатській області. Вражають краєвиди.

Мені дуже подобається маршрут між Хустом і Міжгір'ям. Дорога в чудовому стані, навколо річка, гори і ліси – краєвиди просто вражаючі. Минулого року я разом із Бодьою Борковським тренувався там на велосипеді, і цього року ми знову плануємо відвідати це місце.

Найзначнішим досягненням Кінаша стало подолання відстані 130 км під час одного тренування. Цю дистанцію він осилив спільно з Тарасом Лесюком і Богданом Борковським у Буковелі, що на Івано-Франківщині. Біатлоніст зазначає, що для триваліших заїздів необхідні додаткові тренування.

Коли ми зв’язалися з Тарасом Лесюком, він саме займався налаштуванням свого байка перед виїздом. Загалом, Тарас захоплюється велоспортом з тих пір, як був у школі.

"Починав з триколісного, тому ця любов з раннього дитинства. Багато крутив педалі, подорожував по селу, між селами, між містами".

На етапах підготовки, розповідає біатлоніст, виникало чимало незабутніх ситуацій. Вони стикаються з рясним дощем, а також з різними несправностями на трасі. Крім того, біатлоніст, що має досвід у велоспорті, ділиться своїми унікальними порадами:

"Під час поїздки лісом у мене лопнуло колесо, а запаски, на жаль, не було. Проте я пам'ятав, що якщо зняти камеру, зав'язати її в місці проколу, а потім знову вставити і накачати, це може допомогти. Так і сталося — мій план спрацював, і я зміг дістатися додому."

Тарас рекомендує сідати на велосипед, оскільки це відмінний спосіб зміцнити серцево-судинну систему.

Велосипед є чудовим способом аеробного тренування для нашого серця. Коли ти тривалий час катаєшся на ньому, це, безумовно, один із найкращих способів підтримувати фізичну форму.

Рекорд Тараса Лесюка становить 160 кілометрів за одне тренування. Він вважає, що це не є надто великим досягненням, але відзначає, що часто долав таку відстань. У цьому тренувальному циклі він планує спробувати перевершити свій попередній результат.

Велосипеди, роликові ковзани, а скоро вже й осінь, і перший сніг на льодовиках. Новий сезон - зовсім близько, не так далеко від нас, як може здаватися!