Згідно з дослідженням USAID-Internews, українці почали активніше використовувати соціальні мережі для отримання новин.

Кількість людей, які отримують інформацію з новинних веб-ресурсів, знизилася.

Українці все частіше звертаються до соціальних мереж для отримання новин, в той час як популярність новинних сайтів поступово знижується. Ці висновки були озвучені в рамках дослідження, проведеного USAID-Internews під назвою "Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році", яке було представлено у Києві 7 листопада.

У 2024 році, відповідно до проведеного дослідження, соціальні мережі залишаються головним джерелом новин для 84% опитаних. У 2023 році цей показник становив 76%.

46% опитаних звертаються до декількох джерел для отримання новин, у той час як 52% віддають перевагу одному джерелу, найчастіше обираючи соціальні мережі.

Близько 40% респондентів отримували новини виключно через ці джерела.

Число людей, які отримують новини з інтернет-сайтів, зменшилося на 11%: якщо у 2023 році цей показник становив 41%, то в 2024-му він знизився до 30%. Телебачення залишається джерелом новин для кожного третього респондента, як і в минулому році. Радіо та друковані видання використовуються для отримання новин лише невеликою частиною опитаних.

Відсоток щоденних користувачів інтернету залишився на тому ж рівні, що й попереднього року -- 90%. Аудиторія, яка користується смартфонами для споживання новин, продовжує зростати - до 90%, а серед осіб віком 18-35 років цей показник становить 97%. Таким чином, смартфон залишається основним девайсом, за допомогою якого українці отримують новини.

Дослідження під назвою "Ставлення та довіра до українських медіа у 2024 році" було проведено компанією InMind за ініціативою міжнародної неприбуткової організації Internews Network. Ця організація реалізує "Медійну програму в Україні" за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Головною метою дослідження є аналіз медіа-споживчих звичок українців, оцінка їхньої довіри до медіа, а також вивчення вразливості до іноземних інформаційних маніпуляцій та втручань.

Під час дослідження було опитано 3 000 р респондентів у містах України з населенням 50 000+ у Київській, Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській та Чернівецькій областях. Похибка вибірки не перевищує 2,5%. Були проведені очні інтерв'ю, а також фокус-групи та інтерв'ю з такими групами українців: мешканці невеликих населених пунктів, розташованих поблизу бойових дій; внутрішньо переміщені особи; військовослужбовці Збройних сил України; українці, переміщені до Польщі, Німеччини, Чехії, Італії, Іспанії, Литви, Латвії, Естонії, Великої Британії, Ірландії, Нідерландів, Румунії та Болгарії; мешканці тимчасово окупованих територій та/або територій, де точаться активні бойові дії (Луганська, Донецька, Запорізька й Херсонська області).

Інтерв'ю та фокус-групи здійснювалися в період з травня по липень 2024 року.

Ознайомтеся також з: