Більше 80 провідних редакторів з Європи виступили з критикою режиму Орбана, що порушує права на свободу висловлювання.

Понад 80 редакторів провідних європейських видань підписали петицію із закликом не допустити ухвалення в Угорщині закону про обмеження діяльності ЗМІ та правозахисних груп, що фінансуються з-за кордону.

Цю інформацію передає Reuters.

На минулому тижні націоналістична партія прем'єр-міністра Віктора Орбана "Фідес" ініціювала законопроєкт, який передбачає створення реєстру організацій, що отримують фінансування з-за кордону. Цей крок має на меті обмежити їхню діяльність, а в разі визнання загрози для Угорщини та її культурних цінностей, навіть закрити такі організації.

Варто відзначити, що ця ініціатива зазнала жорсткої критики з боку угорських медіа, аналітичних організацій та правозахисників. Вони висловлюють переконання, що запропонований законопроєкт має на меті обмежити політичну опозицію та подавити критику на адресу уряду.

Автори петиції висловили думку, що партія "Фідес" використовує аналогічні авторитарні методи, які можна спостерігати в Росії під керівництвом Путіна, зокрема, впроваджуючи статус "іноземних агентів".

Варто підкреслити, що існування незалежної журналістики є викликом не лише для Угорщини, але й для всієї Європи, "особливо в територіях, де дедалі більше популістських лідерів запозичують прийоми Орбана".

Петицію підписали 84 редактори, зокрема таких видань, як Guardian (Британія), Liberation (Франція), Gazeta Wyborcza (Польща), ORF (Австрія), SME (Словаччина) та Hospodarske Noviny (Чехія).

Вони звернулися до своїх урядів та інститутів Європейського Союзу з проханням вжити заходів для недопущення ухвалення цього закону, зазначаючи, що він суперечить як угодам ЄС, так і Хартії основних прав.

Прогнозується, що угорські парламентарі винесуть законопроєкт на голосування в середині червня. Імовірність його ухвалення висока, адже партія "Фідес" має абсолютну більшість у законодавчому органі.

Нагадаємо, Міжнародний інститут преси (IPI) та інші партнерські організації вважають цей закон найсерйознішою загрозою для угорських незалежних медіа за останні роки.

Як відомо, відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорські шовіністи вирішили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області, водночас їх зовсім не турбувала проблема того, що після закінчення середньої школи угорські діти в Україні вкрай погано володіють державною мовою, а отже, є упослідженими порівняно з іншими громадянами країни. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.

У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.

Письменник Костянтин Коверзнєв підкреслив, що існують документальні свідчення про те, як угорські військовослужбовці 105-ї легкої дивізії, що входила до складу Східної окупаційної групи, знищували цивільне населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни. Ці дії відбувалися за наказом генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, який народився в 1895 році в Будапешті. Загалом угорські війська на Чернігівщині стали причетними до загибелі близько 60 тисяч мирних жителів. При цьому жоден з винних не був покараний міжнародним військовим трибуналом.

"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! - стверджує Коверзнєв. - Тож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, вони є насправді спадкоємцями огидної сегрегаційної і геноцидної політики Угорщини ХХ століття..."