Кліматичні фактори та достаток соковитих кормів стимулюють переселення мишоподібних гризунів на зимових посівах.

01.11.2024 11:35 "Агро Перспектива" (м. Київ) -- У зв’язку з прохолодною погодою, на посівах озимих зернових культур, які були висіяні раніше, не спостерігається істотного розвитку шкідників та ознак хвороб. Рослини озимих колосових культур переважно перебувають у стадіях від сходів до формування 3-го листка, а також у фазі початку кущення. Що стосується озимого ріпаку, то він знаходиться на етапах сходів та формування 2-4 листків, а також розетки. Загальний стан посівів вважається задовільним, хоча на деяких ділянках спостерігається зрідженість сходів, що викликано недостатнім зволоженням ґрунту під час висіву культур.

На ранніх етапах вегетації спостерігається локальна шкодочинність личинок злакових мух, які були виявлені на 28% досліджуваних площ з середньою щільністю 2-6 особин на квадратний метр. Пошкодження рослин становить 2-8%. У Вінницькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Черкаській та Чернігівській областях борошниста роса, септоріоз, гельмінтоспоріоз і кореневі гнилі вразили 2-3% рослин озимої пшениці та ячменю. Подальше поширення і розвиток хвороб на озимих культурах буде залежати від погодних умов, вологості та температури.

У Дніпропетровській, Запорізькій, Івано-Франківській, Одеській, Кіровоградській, Полтавській, Херсонській областях переважно у посівах озимої пшениці, розміщеної після стерньових попередників, триває живлення личинок хлібної жужелиці, які за чисельності 0,2-2 екз. на кв.м пошкодили 0,5-3% рослин. Гусениці озимої совки в чисельності 0,5-2 екз. на кв.м пошкодили до 5% рослин озимих культур. За надпорогової чисельності (2-3 і більше личинок жужелиці, гусениць озимої совки на кв.м) та температури повітря не нижче +5°С озимі зернові у фазу кущіння захищають через осередкові чи всуціль полів обприскуванням дозволеними препаратами.

На полях озимого ріпаку спостерігається активність хрестоцвітних блішок, які завдають шкоди рослинам в незначній кількості — 0,2-2 особини на квадратний метр. У результаті їхньої діяльності ушкоджено 2-8% рослин, а в крайових зонах посівів цей відсоток може сягати 25% (Запорізька область) на 3-27% перевірених територій. Також активно живляться білокрилки, які виявлені на 4-38% досліджених площ, з середньою чисельністю 1-3 особини, іноді до 14 на рослину. В середньому заселеність цих шкідників становить 2-6%, а максимальна — до 11% (Дніпропетровська область). Крім того, виявлено шкідливість капустяної попелиці, гусениць капустяних біланів, а також озимої та капустяної совок, які заселяють від 1 до 5% рослин, а в осередках — до 14%.

На всій території спостерігається захворювання рослин ріпаку, яке викликане пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом, білою плямистістю, циліндроспоріозом та кореневими гнилими. Ураженість становить від 1 до 10%, а в окремих випадках до 14% (Рівненська область).

Погодні умови, завершення збору пізніх сільськогосподарських культур та наявність соковитого корму сприяють міграції мишоподібних гризунів на території озимих культур. Це призводить до збільшення їх чисельності, особливо на ділянках, що межують із полями кукурудзи, цукрових буряків, лісами, лісосмугами та іншими неорними територіями. Як наслідок, колонії гризунів зазвичай розташовуються на краях полів, заселених озимими зерновими та ріпаком. На таких площах можна спостерігати від поодиноких до 1-2, максимум 3 колоній на гектар (зокрема у Волинській та Тернопільській областях). У багаторічних травах, неугіддях, лісосмугах, садах та на полях, де не проводилися післязбиральні обробки, чисельність гризунів досягає 2-4, а в деяких випадках і 5-7 колоній на гектар у господарствах Вінницької, Волинської, Житомирської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Тернопільської та Хмельницької областей.

З огляду на погодні умови та великий потенціал розмноження мишоподібних гризунів, їх чисельність, ймовірно, буде зростати, створюючи серйозну загрозу для озимих культур. Для запобігання цій загрозі здійснюється регулярний моніторинг популяцій мишоподібних. У випадку, якщо їх кількість перевищує 3-5 колоній на гектар, вживаються заходи боротьби з ними.

В господарствах постійно здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами.

Згідно з актуальними даними, отриманими від Головних управлінь Держпродспоживслужби в регіонах, станом на 31 жовтня 2024 року обробка сільськогосподарських культур для захисту від шкідливих організмів охопила площу 37,5 мільйона гектарів, з яких 1,1 мільйона гектарів було оброблено за допомогою біологічних методів.

Розпочався комплекс заходів проти мишовидних гризунів, наразі оброблено -- 53,6 тис .га сільськогосподарських угідь з них:

озимі зернові культури -- 21,8 тис. га;

озимий ріпак займає площу 27,5 тисяч гектарів.

багаторічні трави -- 2,9 тис. га.

інші — 1,4 тисячі гектарів.

Хімічним методом проти мишовидних гризунів оброблено -- 47,2 тис. га, біологічним методом -- 6,4 тис. га.