Здійснити штрафування та додаткові нарахування: митні органи, податкові служби та правоохоронці продовжують чинити тиск на підприємства, але також спостерігається і позитивна динаміка.

Кількість звернень до Ради бізнес-омбудсмена (РБО) показує тенденцію до зниження: у період з липня по вересень 2024 року було зареєстровано 278 скарг, що на 97 менше, ніж у другому кварталі 2024 року, та на 62 нижче, ніж у третьому кварталі 2023 року. Ця тенденція може свідчити про покращення в процесі вирішення бізнес-проблем. Проте існує ймовірність, що це також вказує на зменшення кількості підприємств. Адже, якщо контролюючі органи продовжать тиснути на легальний український бізнес, то можна очікувати, що кількість скарг зменшиться до нуля.

Протягом липня-вересня проблеми із податковою службою стали основною причиною 59% усіх скарг підприємців до Ради бізнес-омбудсмена, що складає 165 звернень. РБО відзначає, що спостерігається тенденція до зменшення кількості скарг – на 21 звернення менше, ніж у другому кварталі поточного року. Однак, слід зазначити, що система адміністрування ПДВ все ще є серйозною проблемою для багатьох підприємців. Скарги на функціонування СМКОР (автоматизованої системи моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків) залишилися на тому ж рівні.

Скарги залишаються незмінними: проблеми з блокуванням податкових накладних, не виконання судових рішень щодо їх реєстрації, а також включення підприємств до списку ризикових платників. Після певного зниження протягом двох поспіль кварталів, кількість таких звернень знову підвищилася, досягнувши рівня першого кварталу — 103 скарги.

Після оприлюднення результатів розслідування, що стосуються проблем у СМКОР, Рада активно моніторить зміни в системі ПДВ та їхній вплив на бізнес-середовище. Вона підтримує комунікацію з Міністерством фінансів та Державною податковою службою, зокрема в контексті реалізації заходів, спрямованих на виправлення недоліків у СМКОР та покращення співпраці податкових органів з платниками податків. Від часу публікації звіту про СМКОР Рада зафіксувала ряд значних змін у системі:

Вивчивши статистичні дані, надані ДПС, Рада відзначає зниження кількості випадків блокування податкових накладних: після різкого підвищення до 0,96% у червні спостерігається поступове зменшення до 0,62% у вересні 2024 року. Ці показники вказують на позитивні зміни в процесі реєстрації накладних. У третьому кварталі 2024 року приблизно 9,4% платників стикнулися із затримками в реєстрації, що значно нижче, ніж у 2022 році, коли блокування торкнулося близько третини платників, хоча трохи вище порівняно з червнем 2024 року (8,74%).

Скарги на дії або бездіяльність правоохоронців традиційно посідають друге місце в загальній структурі звернень бізнесу до РБО. У звітному кварталі кількість скарг бізнесу на правоохоронні органи досягла 15% (41 звернень) проти 11% (32 скарги) у другому кварталі та 14% (48 скарг) у першому кварталі. Упродовж липня -- вересня 2024 року Рада мала справу зі зверненнями компаній на процесуальні зловживання та бездіяльність органів прокуратури і Національної поліції, що стосувалися, зокрема, неповернення вилученого майна.

Окрім подання індивідуальних заяв до регіональних управлінь, Рада також передавала такі скарги на розгляд експертної групи спільно з Офісом генерального прокурора. Основна мета цього процесу полягає в усуненні порушень у справах заявників, а також у забезпеченні ефективності розслідувань у випадках, де підприємці є потерпілою стороною.

У порівнянні з попереднім кварталом, кількість скарг на Бюро економічної безпеки зросла — з шести у другому кварталі до одинадцяти в третьому. Варто зазначити, що влітку Верховна Рада ухвалила закон, що передбачає перезавантаження БЕБ. Депутати наполягають на терміновому оновленні складу Бюро та впровадженні сучасних аналітичних методів для розслідування економічних злочинів. Це, на думку бізнес-омбудсмена, повинно призвести до зменшення втручання правоохоронців у підприємницьку діяльність.

У третьому кварталі цього року спостерігалося незначне зниження кількості скарг від бізнесу на митні питання, які склали 16 звернень, що становить 6% від загальної кількості. Для порівняння, у другому кварталі Рада бізнесу отримала 20 скарг, що відповідало 7%. Як і раніше, значна частина скарг була пов'язана з коригуванням митної вартості товарів — вісім звернень. Крім того, представники бізнесу зверталися до Ради з питань перекласифікації товарів митними органами, затримок у процесі митного оформлення та труднощів, пов'язаних із реекспортом відходів, отриманих з давальницької сировини. Рада надає підтримку компаніям в адміністративному оскарженні рішень митниці та допомагає підтвердити первісно заявлену митну вартість імпортованих товарів.

Для сприяння компаніям у вирішенні митних питань, РБО організовує регулярні зустрічі своєї експертної команди з представниками Державної митної служби. Постійна комунікація з митниками дозволяє більш ефективно вирішувати бізнес-проблеми в цій галузі.

У вересні Верховна Рада прийняла законопроєкт щодо перезавантаження митниці, який уже підписаний президентом України й набув чинності з 1 листопада. Закон включає можливість для РБО брати участь у дисциплінарних провадженнях відносно митників, які порушують легітимні інтереси бізнесу.

На сьогодні основний виробник кам'яної солі в Україні (назва якого не зазначена у звіті РБО) стикається з труднощами через занесення до списку ризикових платників, про що повідомив бізнес-омбудсмен. В березні 2024 року Державна податкова служба в Закарпатській області включила цю компанію до переліку ризикових осіб. Відреагувавши на це, підприємство терміново подало пояснення та необхідні документи для скасування ризикового статусу. Проте, незважаючи на надану інформацію, податкова служба кілька разів переглядала обґрунтування свого рішення, залишаючи компанію в списку ризикових платників, що фактично призвело до блокування її діяльності. У травні 2024 року, зіткнувшись з таким тиском, компанія вирішила звернутися до Ради бізнес-омбудсмена. Рада визнала, що підприємство надало достатньо переконливі аргументи, щоб розвіяти сумніви податкових органів щодо ризикових операцій.

Комісія, розпочавши аналіз справи, організувала зустріч з представниками Державної податкової служби України в рамках експертної групи. Під час цього заходу податківці озвучили детальний список зауважень щодо діяльності платника податків. Основні питання, які викликали занепокоєння у податківців, стосувалися залишків товарів, на основі яких був сформований податковий кредит за ПДВ. Завдяки втручанню Ради бізнесу ці сумніви вдалося усунути. У липні 2024 року, після надання підприємством нових пояснень та документів, податкова служба виключила його з категорії ризикових платників.

Компанія з іноземними інвестиціями, що займається дистрибуцією пального в Україні (назва не вказана у звіті РБО), стикнулася із серйозними труднощами в рамках кримінального розслідування. Протягом тривалого досудового етапу, ініційованого Бюро економічної безпеки, компанія стала жертвою численних процесуальних порушень з боку слідчих. Зокрема, детективи Бюро на протязі багатьох місяців ігнорували близько десятка рішень слідчих суддів, які вимагали повторного розгляду заяв компанії.

Підприємство вирішило звернутися за підтримкою до Ради бізнес-омбудсмена. У відповідь, Рада надіслала офіційні запити до Офісу генерального прокурора та Бюро економічної безпеки, акцентуючи увагу на тому, що детективи БЕБ не реагували оперативно на прохання компанії. Через два місяці після втручання Ради, старший детектив БЕБ ухвалив рішення закрити кримінальне провадження за одним із епізодів, оскільки не було виявлено складу злочину в діях керівництва компанії.

Фінансовий вплив діяльності РБО за третій квартал визначено на рівні 156 млн грн. Більшість скарг надходить від українських компаній, що складає 89% від загальної кількості. У звітному кварталі частка звернень іноземного бізнесу становила лише 11%. Це може вказувати на підвищену увагу до місцевих підприємств або на особливості ведення бізнесу в Україні.