Згідно з результатами опитування, 82% україномовних людей, які спілкуються російською, висловили негативне ставлення до Росії.

Серед українців, які в повсякденному житті спілкуються переважно російською, лише 11% висловили негативне або переважно негативне ставлення до Росії. При цьому 81,5% з них мають довіру до Збройних сил України.

Це підтверджують дані дослідження, яке виконала соціологічна служба Центру Разумкова у партнерстві з Київським Безпековим Форумом в період з 24 квітня по 4 травня 2025 року.

"Саме представники цієї групи (що у побуті розмовляють переважно російською мовою -ІФ-У) найбільше постраждали в процесі їх "визволення від хунти" (цитата промови очільника МЗС РФ Лаврова (ІФ-У) -- 23% з-поміж них відповіли, що під час повномасштабної війни хоча б якийсь час жили на території бойових дій або на території, що піддавалася артилерійським обстрілам, 12% -- що їхнє житло постраждало або було повністю зруйноване. 41% мають родичів або близьких знайомих (військових чи цивільних), які загинули або були поранені внаслідок військових дій чи обстрілів після 24 лютого 2022 року", - йдеться у повідомленні за підсумками дослідження, отриманому агентством "Інтерфакс-Україна" у вівторок.

Відзначається, що кожен четвертий, починаючи з моменту війни, був змушений покинути своє постійне місце проживання на більш ніж один місяць (17% вже повернулися додому, а 7% все ще залишаються в місцях тимчасового проживання в інших областях України) — це не враховуючи тих, хто продовжує бути за кордоном. Додатково, 2% респондентів повідомили, що залишили свої домівки після 2014 року, коли відбулася окупація Криму та частини Донецької області.

Тільки 13% опитаних висловили позитивне (або переважно позитивне) ставлення до Росії, в той час як 82% мають негативну думку. Для порівняння, 79% респондентів позитивно оцінили Францію, 75% -- Велику Британію, а 71,5% -- Польщу.

Відповідаючи на запитання: "Яка модель суспільного розвитку виглядає для вас більш привабливою?", 42% респондентів обрали європейську модель, тоді як лише 6% підтримали російську.

На запитання про те, з чим вони в першу чергу асоціюють себе, 48% респондентів з цієї категорії вказали на Україну, 20% — на місто чи село, де проживають, 12% — на свій регіон, 10% — на Радянський Союз, 4% — на Європейський Союз, а лише 2% — на Росію.

Серед опитаних, 11% визнали себе вірними УПЦ (Московського патріархату), тоді як вірність Українській православній церкві висловили майже вдвічі більше людей – 20%.

Тільки 14% респондентів, відповідаючи на запитання: "Чи маєте намір ви емігрувати з України в іншу країну для постійного проживання після закінчення війни?", висловили позитивну відповідь, тоді як 69% дали негативну.

Збройним силам України довіряють 81,5% осіб, які зазвичай спілкуються російською мовою в повсякденному житті, тоді як лише 14% не відчувають такої довіри. Ще 4% респондентів повідомили, що активно беруть участь у діяльності Збройних сил або займаються волонтерством на підтримку оборонних зусиль країни, в той час як 24,5% надають матеріальну допомогу для зміцнення обороноздатності.

Відповідаючи на запитання: "Якби це було у Ваших руках, на що б Ви були готові піти під час переговорів з Росією?", лише 17% російськомовних громадян висловили готовність поступитися територіями України, тоді як 26% готові відмовитися від прозахідного курсу розвитку України. Більшість, а саме 54%, вважають, що Україні не слід погоджуватися на скорочення чисельності Збройних Сил, навіть якщо це стане умовою для мирної угоди з Росією; лише 27% підтримують таку можливість.

55% представників цієї групи вірять у перемогу України у війні з Росією (не вірять 33%). І лише 40% вірять у можливість підписання мирної угоди між Україною та Росією найближчим часом (не вірять 48%).

"І, зрештою, після перемоги України та повернення контрольованих територій, 47% російськомовних жителів України висловили готовність повністю розірвати всі зв'язки з Росією, включаючи повну заборону на в'їзд для громадян Росії. У той же час 39% не підтримали б такого рішення. Це свідчить про те, що більшість російськомовних українців мають чимало сказати Лаврову його рідною мовою, якщо, звісно, він буде готовий їх вислухати", підкреслили в Центрі Разумкова.

Опитування проводилося методом face-to-face у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Донецькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях -- лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).

В дослідженні взяли участь 2021 респондент віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки становить не більше 2,3%. Однак, варто зазначити, що додаткові систематичні відхилення можуть бути спричинені наслідками російської агресії, що призвела до вимушеної евакуації мільйонів людей.

Опитування здійснювалося за допомогою стратифікованої багатоступеневої вибірки. На перших етапах формування вибірки використовувався випадковий відбір, а на фінальному етапі – квотний метод, що дозволив відібрати респондентів відповідно до статево-вікових квот. Структура вибіркової сукупності відображає демографічний склад дорослого населення в регіонах проведення опитування на початок 2022 року, враховуючи вікові групи, стать та тип поселення.

Як повідомлялося раніше, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров знову висловився про "захист російськомовного населення України". Він зазначив: "На території України, що виходить за межі конституційних кордонів Російської Федерації, мільйони людей спілкуються російською мовою, яка є для них рідною. Дозволити їм залишатися під управлінням хунти, яка навіть заборонила використання російської мови, буде великим злочином, адже поки що їм не заборонено думати", - додав він.