Глобальне співробітництво місцевих громад: потенціал, труднощі та актуальні вимоги | UACRISIS.ORG

Із початком повномасштабного вторгнення десятки муніципалітетів країн світу взялися допомагати українським громадам. Перш за все цілеспрямовану допомогу з-за кордону направляли тим, кого знали - найближчим сусідам та партнерам. Зараз Україна готується стати членом Європейського Союзу, тож громадам час готуватися залучати кошти та впроваджувати проєкти. І для цього теж потрібні партнерства. Втім вони будуть ефективними, якщо будуватимуться на взаємній вигоді обох сторін. Про ефективність міжнародної співпраці, виклики в налагодженні партнерства та особливості побудови довготривалої співпраці говорили під час дев'ятого з серії публічних діалогів "Децентралізація на зв'язку" на тему "Партнерство без кордонів: міжнародна співпраця для розвитку громад".

До участі в заході організатори запросили представників Комітету ВРУ з питань державного будівництва, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Департаменту координації міжнародної технічної допомоги Секретаріату Кабінету Міністрів України, асоціацій органів місцевого самоврядування, голів територіальних громад, представників програм міжнародної технічної допомоги.

"Децентралізація на зв'язку" - спільна ініціатива Програми USAID "Децентралізація приносить кращі результати та ефективність" (DOBRE), Українського кризового медіа-центру, Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, Всеукраїнської асоціації об'єднаних територіальних громад та порталу "Децентралізація". Інформаційні заходи відбуваються в межах комунікації реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, а саме в частині побудови спроможних громад.

Чому українським громадам важливі міжнародні співпраці?

На початку повномасштабної війни Мінрегіон організував масштабний міжнародний марафон єднання місцевого самоврядування, до якого доєдналося понад тисяча муніципалітетів із 35 країн світу. Це дало новий імпульс розвитку міжнародних партнерств між українськими громадами і зарубіжними муніципалітетами. У 2023 році Офіс Президента започаткував Міжнародний саміт міст і регіонів, який також став сприятливою платформою для формування горизонтальних міжнародних зв'язків на рівні громада-громада. Із підготовкою до вступу України до Європейського Союзу міжнародні зв'язки українських громад набули нового сенсу. Європейський Союз має високі вимоги до прозорості, участі громадян у прийнятті рішень, сталого розвитку, екологічних стандартів. І завдяки таким зв'язкам українські громади можуть вивчати практичні аспекти роботи із міжнародними програмами і досягати кращих результатів.

Співпраця з іноземними партнерами відкриває можливості для українських громад у підготовці грантів та залученні інвестицій в рамках європейських програм розвитку. Така взаємодія сприяє зміцненню економічних зв'язків, обміну досвідом у підприємницькій сфері та залученню нових інвесторів. Це є важливим аспектом підготовки до вступу в ЄС, де місцеві економіки взаємодіють через спільні ринки та проекти. В цілому, міжнародна співпраця підвищує інституційну спроможність територіальних громад, наближаючи їх до європейських стандартів і практик, що, в свою чергу, полегшує процес інтеграції України до Європейського Союзу.

Виклики та досягнення міжнародного співробітництва: погляд ВА ОТГ

Сергій Шаршов, фахівець Всеукраїнської асоціації об'єднаних територіальних громад, підкреслив, що на платформі Асоціації функціонує міжнародна мережева структура, метою якої є заохочення представників та членів Асоціації до активної участі в різноманітних міжнародних подіях. Одним з прикладів такої участі стало залучення українських громад до Європейського тижня регіонів і міст, що проходив на початку жовтня в Брюсселі. За словами експерта, з цього заходу українські делегати повернулися з новими контактами та попередніми угодами щодо партнерства.

"Одним з ключових аспектів діяльності нашої Асоціації є розвиток партнерських відносин з національними асоціаціями інших країн Європи. Протягом багатьох років ми активно співпрацюємо з Шведською асоціацією місцевого самоврядування та регіонів SALAR. Окрім цього, наша Асоціація має тісні зв’язки з ініціативою Cites for Cites, що включає недавнє започаткування щомісячних зустрічей з представниками громад. На цих зустрічах експерти обмінюються цінними знаннями та інформацією, що стосується міжнародної співпраці," - підкреслив фахівець Всеукраїнської асоціації ОТГ.

Сергій Шаршов підкреслив, що обсяг укладених угод неминуче вплине на їхню якість.

Протягом 2022-2023 років значна кількість угод була орієнтована на надання гуманітарної або матеріальної підтримки. Більш того, це стало серйозним викликом, оскільки наші громади почали шукати вигоду. Це призвело до того, що громади виявилися в ролі прохачів. Деякі потенційні партнери не мають можливості надати необхідну допомогу через чинне законодавство або інші обставини. Тому нашим громадам необхідно переосмислити підходи до встановлення партнерських відносин і шукати шляхи для взаємовигідної співпраці, - зазначив Сергій Шаршов.

Богдан Келічавий, керівник платформи "Міжнародні відносини" Всеукраїнської асоціації ОТГ та голова Копичинецької громади в Тернопільській області, підкреслив, що не всі українські громади, які бажають налагодити міжнародне партнерство, готові до цього. Наприклад, у випадку, коли в громаді є тільки одна особа, що володіє англійською мовою і займається проектами, і вона покидає громаду, виникає проблема. Знайти заміну вкрай складно, адже бракує як кваліфікованих кадрів, так і людей із знанням іноземних мов. Мовний бар'єр, за словами Богдана Келічавого, є ще одним серйозним викликом, що ускладнює встановлення партнерських відносин із іноземними містами.

Також важливо усвідомлювати, для чого громаді потрібно міжнародне партнерство, оскільки це може сприяти формуванню ефективних наративів і зміцненню співпраці, а не зводити її до ролі простих "прохачів".

Запит на співпрацю з боку наших спільнот значно перевищує за обсягом звернення від міжнародних партнерів. На початку масштабного вторгнення західний світ пережив сильний шок. У той час ми могли ігнорувати традиційні дипломатичні норми і діяти без зволікань: у нас війна, тому необхідно діяти. Цей підхід спрацював. Він поширювався на рівні держави, і місцеві громади також активно підтримували його. Зараз важливо вести комунікацію більш обачно, враховуючи контекст співрозмовників, і шукати точки дотику та вигідні для всіх сторін наративи.

Ще один аспект, на який звертає увагу Богдан Келічавий, пов'язаний із взаємодією з мешканцями громади. Як зазначає лідер, міжнародна співпраця не завжди обмежується конкретними або видимими проектами; важливо також налагоджувати стосунки з людьми.

"Це часто вимагає тривалої гри. Коли представники громади відвідують конференції, вони можуть повернутися без матеріальних здобутків. Натомість, вони отримують лише ідеї для нетворкінгу та обміну досвідом, які з часом можуть перетворитися на реальні вигоди для громади. Проте, якщо внутрішньополітична ситуація є нестабільною, багато людей не розуміють, з якою метою їхні керівники їдуть на ці заходи, адже результати не завжди помітні відразу", - зазначив керівник платформи "Міжнародні відносини" Всеукраїнської асоціації ОТГ.

Яким чином Асоціація міст України сприяє громадам у встановленні міжнародних партнерських зв'язків?

Наталія Лазаренко, менеджерка з міжнародної діяльності Асоціація міст України зазначала, що міжнародна співпраця давала змогу працювати на випередження та точково закривати найнагальніші потреби, які виникають в українських громад під час війни. Як приклад, Наталія Лазаренко називає створення переліку допомоги, яка стала при нагоді під час руйнування енергомереж, і яка готувалася після перших обстрілів. Зараз у питанні міжнародного партнерства АМУ займається навчанням та організацією навчальних візитів:

Асоціація міст України проводить інформаційні сесії для представників місцевого самоврядування. У минулому році ми залучили понад тисячу учасників, надаючи їм чіткі інструкції. Крім того, була створена база даних міст-побратимів, в якій наразі зареєстровано близько 400 громад, що мають побратимські відносини. Громади, які ще не заповнили відповідну анкету, можуть знайти контактну інформацію в презентації та приєднатися до цієї бази. Також активно організовуються навчальні візити представників місцевого самоврядування за кордон, - зазначила Наталія Лазаренко. - Ми ведемо значну роботу на міжнародному рівні, спрямовану на відновлення громад. Наша організація допомагає розробляти проєктні заявки в рамках різних ініціатив - вже створено більше 50 таких заявок.

Правове регулювання міжнародної співпраці між громадами.

Олександр Аліксійчук, депутат Верховної Ради України та голова підкомітету з питань співробітництва між територіальними громадами і регіонами Комітету з організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, повідомив, що було ухвалено законопроєкт 9450, який після підписання Президентом набув чинності як Закон. Наразі триває процес розробки підзаконних актів, проте українські громади вже отримали механізм для реєстрації співробітництва.

"Через механізм 9450 громада, маючи бажання та намір зареєструвати будь-яке співробітництво з муніципалітетом іншої країни, подає намір у профільне Міністерство, де за 10 днів відбувається розгляд співробітництва на відсутність порушень законодавчої бази України. Все просто, прозоро й ніяких перешкод. Таке вікно було створено, щоби дати можливість усім громадам і регіонам України співпрацювати зі своїми закордонними партнерами, в межах фондів і програм Європейського Союзу. Сьогодні внутрішнього ресурсу мало. Гроші потрібно шукати в європейських фондах, і у співпраці з партнером зі спільними проблемами".

Як програма USAID DOBRE сприяє розвитку міжнародного партнерства для місцевих громад?

Максим Бурдавіцин, заступник керівника Програми USAID DOBRE, зазначив, що Програма допомагає своїм партнерським громадам навчатися і в українських громадах, і їздити для обміну досвідом за кордон.

Ми співпрацюємо з громадами з усіх куточків України: сходу, заходу, Центру та півдня. Раніше ми помічали, що громади, які знаходяться ближче до західного кордону, проявляють більшу активність і мають більше співпартнерів. Це, напевно, пояснюється географічним розташуванням, близькістю до кордону і знанням мов сусідніх держав. Східним громадам, в свою чергу, складніше, адже вони знаходяться далі, а також піддаються впливу війни. Тому нещодавно ми організували зустріч для представників східних і південних громад і відвезли їх до Львівської області з метою встановлення нових партнерських зв'язків. Наша мета – сприяти розвитку внутрішніх партнерств, а згодом шукати можливості для міжнародної співпраці.

За висловленням Максима Бурдавіцина, необхідно не лише налагоджувати нові зв'язки, але й підтримувати вже існуючі.

Збереження існуючих партнерських зв'язків є надзвичайно важливим. Це не просто одноразова ініціатива, а взаємовигідне співробітництво на тривалий термін. Наприклад, Гречаноподівська громада в Дніпропетровській області має партнерські відносини з ґміною Злоценець у Польщі, які були встановлені ще до початку війни. У період конфлікту ці зв'язки лише стали міцнішими. Коли ми приїхали до Злоценця у рамках навчального візиту, нас тепло зустріли українки, які вже активно працюють там.

Цього року Програма USAID DOBRE організувала чотири поїздки до Польщі для делегацій українських громад, зокрема для встановлення нових партнерських зв’язків. В цілому в заходах взяли участь представники 80 українських громад. Програма відіграє важливу роль у розвитку цих партнерств, виступаючи в якості фасилітатора та посередника. Крім того, USAID DOBRE надає підтримку в навчанні кадрів у громадах-партнерах, щоб полегшити співпрацю та забезпечити її ефективність.

Партнерство включає в себе дві сторони. Це не лише про отримання або прохання, а також про те, щоб щось віддавати. Співпрацю варто розпочати з обміну досвідом. Наші громади активно розробляють стратегії та залучають громадян до цього процесу. Це аналогічно тому, що відбувається в європейських муніципалітетах, - зазначив Максим Бурдавіцин. - Однією з ключових тем є кадровий потенціал. У нас наразі реалізуються два курси для проєктних менеджерів. Ми також спільно з Київською школою економіки проводимо спеціальний курс для громад Харківської, Миколаївської та Херсонської областей, які зазнали значних втрат. Разом ми розробили програми комплексного відновлення. Цей сертифікований курс важливий для того, щоб громади могли успішно реалізовувати ці програми. Вони прагнуть навчання, і ми готові їх підтримувати.

Громади, які не є партнерами Програми USAID DOBRE, мають можливість брати участь в інших онлайн-заходах, що організовуються цією Програмою.

Як українським громадам допомагає ГОВЕРЛА?

Майя Гоголадзе, керівниця Проєкту USAID "ГОВЕРЛА", повідомила, що ініціатива охоплює 12 областей і співпрацює з 103 партнерськими громадами. Міжнародна та транскордонна співпраця є важливими аспектами діяльності, що надає технічну підтримку громадам. Основним напрямком роботи ГОВЕРЛИ є сприяння формуванню партнерств. За словами Майї Гоголадзе, на сьогоднішній день було встановлено 17 співпраць між українськими громадами та переважно американськими партнерами.

Ми сприяємо розвитку тривалої співпраці, що підкріплюється меморандумами про взаєморозуміння. На даний момент ці документи є досить обширними і охоплюють аспекти соціальної, економічної та освітньої взаємодії. У майбутньому ми плануємо допомогти громадам визначити більш специфічні напрямки співпраці, щоб вони були більш сфокусованими. Одним із ключових напрямків стане розвиток економічних можливостей та залучення іноземних інвестицій.

В рамках Проєкту громадам надається підтримка у створенні проектів та ефективному використанні залучених фінансових ресурсів.

"Ми також допомагаємо деяким із громад подати документи на міжнародне співробітництво. Наприклад, ми допомогли нашим громадам розробити 7 середовищних програм для міжнародного співробітництва між Польщею та Україною. А трьом громадам ми змогли допомогти співпрацювати з Європейським банком розвитку", - додала Майя Гоголадзе.

Які рекомендації надає Товариство дослідників України для місцевих громад?

Павло Остапенко, голова громадської організації "Товариство дослідників України", підкреслив, що в Україні нині налічується понад 2000 міжнародних угод. На середину 2022 року їх було 1223, що свідчить про майже двократне зростання кількості партнерських договорів за останні два роки. Загалом 485 громад мають зафіксовані міжнародні партнерства.

На мою думку, це зовсім недостатньо. Сфера діяльності для міжнародних проєктів технічної допомоги та для громад загалом є досить широкою. Важливо, щоб партнерство було вигідним для обох сторін. Чим частіше я подорожую за кордон, тим більше переконуюсь, що у нас значно краще організована система надання публічних послуг. Про це потрібно відкрито говорити, заявляти і навчати інших. Наприклад, методи оплати в міському громадському транспорті у нас значно перевищують ті, що використовуються в деяких країнах Великої Сімки. Громади, як носії культури, також повинні займатися культурною дипломатією. Популяризація української культури за межами країни позитивно впливає на нашу підтримку.

За словами Павла Остапенка, під час пошуку потенційних партнерів для громад важливо враховувати їхню географію. Тобто українському місту з Полісся, з центру буде простіше знайти партнера десь у Скандинавії чи в німецькому місті, ніж, наприклад, Іспанії чи з країн аридного клімату. Адже партнерство є ефективним тоді, коли громади мають спільне - проблеми, побут, культуру, тощо.

Яким чином українські спільноти можуть отримати вигоду від програми Interreg?

Яна Романюк, керівниця відділу імплементації програм ЄС та транскордонного співробітництва в Департаменті координації міжнародної технічної допомоги Секретаріату Кабінету Міністрів України, повідомила, що наразі українські громади можуть скористатися трьома рівнями програм. Проте, не всі громади можуть отримати доступ до всіх програм, оскільки деякі з них розраховані лише на громади, які мають спільні кордони. Ось що говорить Яна Романюк про програми Interreg, доступні для українських громад:

"Щодо участі українських представників. Вже відбулися перші конкурси проєктних пропозицій, і наразі є деякі результати програм "Басейн Чорного моря", Interreg Europe, Угорщина, Словаччина, Румунія, Україна, Дунайська регіональна програма. Моніторинговим комітетом прийнято рішення про відбір проєктів. І наразі ми знаємо, що є 167 проєктів із українськими учасниками в межах цих програм. Вони дали змогу залучити для української сторони 91 мільйон євро. Це наразі. Тому що ще до кінця цього року мають стати відомими результати таких конкурсів, таких програм, як Interreg Europe та Румунія-Україна. Основні пріоритети, за якими відбулися конкурси це: екологія, медицина, освіта, культура, кордони, співпраця і також інновації", - пояснила Яна Романюк.

Детальнішу інформацію про програми Interreg та їх досягнення можна знайти в презентації доповідача.

Які виклики в налагодженні міжнародного партнерства озвучує регіональна влада?

Павло Журба, який обіймає посаду заступника голови Тернопільської обласної державної адміністрації, підкреслив, що на даний момент регіональна влада прагне детально вивчити актуальні виклики та виявити тих, хто потребує підтримки у встановленні співпраці. Він також зазначив, що в громадах існує проблема з кадрами — зокрема, бракує фахівців з управління проєктами.

"Ми маємо намір створити проєктний офіс на базі Агенції регіонального розвитку. Це дозволить громадам та іншим суб'єктам області, які мають бажання взяти участь у міжнародних грантових програмах, але не володіють необхідною інституційною спроможністю, реалізувати свої можливості. Щодо збору інформації, наша мета – розробити аналітичний портал, присвячений виключно міжнародній співпраці в Тернопільській області. Хоча ця інформація вже доступна, її розповсюджують різні асоціації, і ми прагнемо створити єдину платформу, де мешканці та територіальні громади зможуть дізнатися про поточні події в області та інформацію про укладені угоди", - зазначив Павло Журба.

Досвід українських спільнот у сфері міжнародної взаємодії

Великоберезнянська територіальна громада Закарпатського регіону.

Богдан Кирлик, голова Великоберезнянської громади Закарпатської області, розповів, що для ефективного співробітництва потрібно налагоджувати особисті контакти. Очільник громади розповів, що перше велике фінансування на партнерський проєкт вони не отримали через відсутність досвіду в управлінні залученими коштами. Тоді громаді не вистачило півтора бали, щоби залучити мільйон євро. Тож громада зробила висновки й у співпраці із декількома міжнародними партнерами подалася на більшу кількість проєктів із меншим фінансуванням, щоби отримати досвід - сумарний бюджет трьох проєктів склав 15 тисяч євро. Після успішної реалізації цих проєктів громада подалася на пʼять транскордонних проєктів, і вже могла стверджувати, що має досвід в управлінні міжнародними фінансами.

"Із нашими партнерами ми втілили три з пʼяти проєктів. Загальна сума бюджетів для Великого Березного була більше 600 тисяч євро. Це лише те, що нам вдалося реалізувати в кінці минулого року. Є пріоритети, згідно з якими подаються і виграються проєкти, і використати кошти на будь-які інші цілі просто неможливо", - зазначив Богдан Кирлик.

Серед труднощів, які відзначає голова Великоберезнянської громади, є питання підготовки кадрів та залучення співфінансування з місцевого бюджету. Як зазначає спікер, коли в документації проекту йдеться про 10% співфінансування, насправді для успішного завершення проекту та проходження усіх перевірок необхідно близько 20%.

Громада Глибока в Чернівецькій області

Григорій Ванзуряк, який очолює Глибоцьку громаду в Чернівецькій області, повідомив, що наразі Глибока обмінюється досвідом міжнародної співпраці з громадами Харківщини в рамках навчальної поїздки, ініційованої програмою USAID DOBRE.

"Наша діяльність розпочалася у 2006 році. Спочатку ми працювали на рівні районних рад, але незабаром почали організовувати зустрічі між громадами Румунії та українськими спільнотами. Оскільки ми знаходимося близько до румунського кордону, нашу співпрацю ми вирішили розпочати з невеликих проєктів. Це були ініціативи у сфері комунікації, культури, спорту, а також проекти для дітей, включаючи обмін дитячими ініціативами. З часом ці проєкти розширилися до рівня інфраструктурних ініціатив," - поділився Григорій Ванзуряк.

Чортківська територіальна громада у Тернопільській області.

Володимир Шматько, голова Чортківської громади в Тернопільській області, поділився інформацією про те, що місто наразі має 13 партнерських відносин із громадами з різних країн, серед яких Швеція, Латвія, Німеччина, Франція, Словенія, Польща, Молдова, Італія та Канада. За його словами, ці партнерства відкривають нові можливості для горизонтального спілкування, проте для досягнення ефективної співпраці надзвичайно важливо подолати мовний бар'єр, оскільки це сприятиме швидшій євроінтеграції.

Перший ключовий аспект — це те, що керівники місцевих громад повинні оволодіти англійською мовою. Ця мова є потужним інструментом, який допомагає донести українську правду до світу. Сьогодні важливо, щоб кожен з нас активно вивчав її. Всі голови громад, які прагнуть до міжнародної співпраці, зобов'язані володіти цією мовою. По-друге, під час презентації нашої громади ми повинні акцентувати увагу на системних аспектах і підкреслити нашу готовність до партнерства. Нам необхідно розробити стратегічний документ, який чітко окреслить нашу ідентичність. Презентація англійською та команда, що володіє цією мовою, є важливими складовими. Таким чином, ми зможемо перейти від емоцій до досягнення реальних результатів, — зазначив голова громади.

Володимир Шматько підкреслив, що для досягнення стабільності проектів їх реалізація не завжди проходить виключно між керівниками громад. Наприклад, ініціативи можуть здійснюватися через школи, комунальні підприємства, лікарні та інші установи. За його словами, така інтеграція сприятиме розвитку партнерства, яке залишиться незмінним, незалежно від політичних змін чи змін у владі.

Презентація Володимира Шматька

Повний відеозапис дев'ятого із серії публічних діалогів "Децентралізація на зв'язку" на тему: "Партнерство без кордонів: міжнародна співпраця для розвитку громад" можна переглянути тут.

"Децентралізація на зв'язку" – це спільний проект, що реалізується в рамках програми USAID "Децентралізація приносить кращі результати та ефективність" (DOBRE) за участю Українського кризового медіа-центру, Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, Всеукраїнської асоціації об'єднаних територіальних громад та порталу "Децентралізація". Цей інформаційний захід спрямований на комунікацію реформ у сфері місцевого самоврядування та територіальної організації влади, зокрема, акцентуючи увагу на розвитку спроможних громад.