Дослідження впливу кремлівських інформаційних кампаній у соціальній мережі Х, зокрема через призму сторінок посольств у США та Південно-Африканській Республіці (ПАР).
Росія постійно вживає зусиль для просування свого порядку денного на міжнародних аренах, прагнучи створити позитивний імідж "надійного партнера" або "рятівниці", зокрема в країнах Глобального Півдня. Для досягнення цієї мети вона використовує не лише державні пропагандистські медіа та мережі проксі-ЗМІ, а й купує впливових місцевих блогерів та організовує ботоферми в соціальних мережах. Додатково, у розповсюдженні своєї пропаганди беруть участь дипломатичні представництва та їх профілі в соціальних мережах.
У цьому дослідженні ми прагнемо виявити, як російські дипломати та політики формують міжнародний імідж Росії. Для аналізу було відібрано офіційні акаунти російських посольств у X (Twitter) в Південно-Африканській Республіці (ПАР) та Сполучених Штатах Америки. Метою авторів є дослідити, як їхні повідомлення впливають на громадську думку в одній із ключових країн Глобального Півдня, а також виявити відмінності між пропагандистською риторикою в цій країні та "дипломатичною мовою" на аналогічних платформах у США. У нашому дослідженні ми проаналізували понад 12,5 тисяч публікацій з офіційних акаунтів обох посольств Росії, починаючи з 2020 року і до вересня 2024 року. Крім того, ми провели порівняння цих матеріалів з публікаціями посольства України в цих країнах за той же період.
Кількість твіту, що публікуються посольствами Росії та України в США і Південноафриканській Республіці, за тиждень.
Методика вивчення
Соціальну мережу Х (раніше Twitter) було обрано для дослідження з декількох причин. За інформацією сервісу Statista, у квітні 2024 року понад 70% користувачів соцмережі були молодшими за 35 років. Соцмережа мала 611 мільйонів користувачів щомісяця та була 12-ю за популярністю у світі.
У постпандемічний період у Південно-Африканській Республіці спостерігається зростання активності на різних соціальних медіа платформах, що стало можливим завдяки збільшенню використання мобільних застосунків. На мережі X (раніше відомій як Twitter) щомісяця активно залучені близько 60% південноафриканців віком від 18 до 64 років. У порівнянні з аудиторіями Південної Африки та США, 82% південноафриканських користувачів Twitter мають вік до 44 років, а близько третини з них молодші за 25. На вересень 2023 року 42% дорослих американців у віковій категорії 18-29 років також використовували X. Молодіжна аудиторія цієї платформи є цікавою для дослідження реакцій на пропагандистський контент, оскільки вона менш схильна до стереотипів часів Холодної війни та прямого конфлікту між СРСР і США.
На відміну від сервісів компанії Meta (Facebook, Instagram), соціальна мережа Х (Twitter) залишалася доступною в Росії з 2023 року. Крім того, Твіттер не піддавався уповільненню з боку російських провайдерів, як це сталося з YouTube. Варто зазначити, що на відміну від Telegram, Х не має російських засновників. Х, у свою чергу, не є платформою для коротких відео, як TikTok, SnapChat, Douyin чи Kuaishou, які значною мірою орієнтовані на китайський ринок. Також, на відміну від TikTok, Х не зазнає обмежень на використання з боку урядовців в окремих країнах Америки та Європи. Це ускладнює порівняння комунікацій між державами у разі їхнього розширення. Більш того, TikTok не має такої ж популярності серед дипломатів у професійній діяльності.
Попри те, що соцмережа X має велику популярність і доступність, контроль за контентом на предмет дезінформації тут залишається на низькому рівні. У вересні 2024 року компанія вперше за два роки представила звіт про обмеження та видалення контенту. Однією з причин цього стало те, що мільярдер Ілон Маск, який купив платформу в квітні 2022 року, часто стикається з критикою за те, що сам поширює дезінформацію та фейки у своєму акаунті на X. Він також неодноразово заявляв про свою підтримку "свободи висловлювань".
Слід зазначити, що Україна та Росія, як і багато інших країн, мають свої сторінки посольств на цій соціальній платформі. Це створює можливість для порівняння їх контенту та впливу, спираючись на одну й ту ж платформу медіа.
У даному дослідженні ми зосередилися на вивченні веб-сторінок посольств Росії та України в США та ПАР. Вибір саме цих країн обґрунтований кількома ключовими аспектами. По-перше, їхня геополітична орієнтація. Згідно з даними Kiel Institute, США є країною, що надала найбільший обсяг військової допомоги Україні у боротьбі з російською агресією. Водночас ПАР у березні 2022 року утрималася під час голосування в ООН, що стосувалося підтримки територіальної цілісності України та засудження дій Росії. Додатково, з 2011 року ПАР є членом міжурядової організації БРІКС і займає важливу позицію в Глобальному Півдні. Саме до цих країн спрямовані дипломатичні зусилля України в контексті Формули Миру, тоді як Росія веде кампанію, щоб переконати суспільства та еліти Глобального Півдня підтримати її позицію або ігнорувати порушення міжнародного права, здійснені Москвою.
Англійська мова виконує функцію державної мови в США, тоді як у Південній Африці вона займає друге місце за популярністю. Посольства України та Росії в обох цих країнах ведуть свої сторінки у Twitter англійською мовою. Використання спільної мови для публікацій дозволяє уникнути необхідності в перекладах, що, в свою чергу, знижує ризик спотворення змісту повідомлень. Такі спотворення можуть негативно вплинути на результати досліджень.
Для аналізу ми обрали період від 1 січня 2020 року до дати вивантаження даних, 15 вересня 2024. Такий великий період був обраний для порівняння тенденцій у публікаціях до та після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Кількість унікальних публікацій в аналізованому масиві становить 12517.
Основною гіпотезою даного дослідження є припущення, що офіційні сторінки російських посольств у США та ПАР регулярно поширюють російську пропаганду, в той час як українські посольства в цих країнах не демонструють достатньої ефективності в представленні позицій України. Мета дослідження полягає в тому, щоб: провести порівняння основних числових показників охоплення публікацій посольств у соціальній мережі Х; вивчити вплив публічних комунікацій на розповсюдження пропаганди через офіційні канали російських посольств у США та ПАР; а також порівняти ключові стратегії інформаційного впливу, які використовують досліджувані посольства на платформі Х. Це включає аналіз використання ретвітів (перепублікацій), залучення зовнішніх експертів, розповсюдження матеріалів від представників держав, а також застосування хештегів для підвищення видимості в трендах Х.
Після збору даних з офіційних сторінок посольств України та Росії у Сполучених Штатах і Південноафриканській Республіці, основні етапи дослідження включали кілька важливих кроків: оцінка кількісних показників та динаміки твітів; категоризація публікацій за тематичними групами; виокремлення значущих осіб, держав, організацій та подій в обсязі даних; а також аналіз найбільш часто вживаних слів для виявлення змін у риториці посольств у Twitter.
Щорічна кількість твітів посольств Росії та України у США й ПАР від 2020 до 15 вересня 2024
Станом на жовтень 2024 року Посольство Росії у США має 136,4 тисячі читачів у твіттері, а посольство України у цій державі -- 25,4. Посольство Росії у ПАР читають 181,7 тисячі користувачів твіттеру, а України у ПАР -- майже 2,6 тисячі. Така різниця кількості підписників не на користь України впливає на охоплення й цитування українських посольств. Через зменшення кількості твітів посольством Росії у США від кінця 2021 року посольство України у Сполучених Штатах має співмірні з російськими середні показники реакцій на твіти. Зокрема від 1 січня до 15 вересня 2024 року посольство України у США мало 49 ретвітів у середньому щотижня. Тоді як посольство Росії у цій державі -- 44. Водночас за дев'ять із половиною місяців 2024 року твіт посольства України у США, у середньому, мав 211 поширень користувачами Х. А Росії -- 162. Таку співмірність показників і тенденцію до переважання посольства України почасти можна пояснити зменшенням активності у Х російського посольства у США (як показано на інфографіці вище). Починаючи з березня 2023 року, посольство Росії у США публікує менше твітів, ніж посольство України. Натомість посольство держави-агресорки у ПАР не збавляє обертів. За дев'ять із половиною місяців 2024 року посольство Росії опублікувало втричі більше твітів за посольство України -- 1006 проти 334.
Як державні комунікації трансформуються у засоби пропаганди
У вивченому наборі даних виявлено всього 38 твітів, які були ретвітнуті посольствами без будь-яких додаткових коментарів. З них 22 повідомлення опублікувало Посольство України в США, а ще п'ять – українське посольство в Південноафриканській Республіці. Основна діяльність українських посольств полягає у ретвітті дописів посадових осіб та державних інституцій, зокрема президента Володимира Зеленського, спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука, прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, Міністерства закордонних справ України, міністра закордонних справ Андрія Сибіги, посла України в США Оксани Маркарової, а також ініціативи Кримської платформи. Ще один раз Посольство України в США поширило інформацію про захід Atlantic Council, присвячений питанням енергетичної стійкості країни.
У восьми з 11 випадків посольство Росії у ПАР ретвітило без додаткових текстівок власні повідомлення. А також -- російського міністерства закордонних справ, зокрема, одну з його верифікованих сторінок у Х із назвою "Russia". За описом сторінки у соцмережі, "Russia" пропонує "свіжі ідеї і Росії. Домівки більш ніж 190 етнічних груп та автентичних культур, 11 часових і 7 кліматичних поясів". Серед того, що там публікують: фото природи, згадки історичних подій, публікації про дні народження відомих особистостей, кустарні переробки радянських машин "Лада" чи "Москвич", російську культуру і життя "більш ніж 190 етнічних груп та автентичних культур", набутки чи представників яких Росія традиційно присвоює. Зокрема, 9 жовтня "Russia" опублікувала твіт із нагоди дня народження уродженця сучасної Полтавської області України, спортсмена-борця кінця 19-першої половини двадцятого століття Івана Піддубного. Ще один приклад культурної апропріації -- привітання космонавта Павла Поповича, де його назвали "радянським" пілотом, "забувши" вказати що він уродженцем Київщини та був першим українцем у космосі.
Ще три випадки ретвітів, здійснених Російським посольством у ПАР, стосуються матеріалів інших користувачів, які відображають російську пропаганду. 29 червня 2024 року посольство поширило твіт анонімного, але верифікованого користувача соціальної мережі "Lord Bebo", у якому містилося відео з підписом: "Українські військові фактично затримують водіїв автобусів під час виконання своїх обов'язків". На кінець жовтня 2024 року анонімний акаунт "Lord Bebo", заснований у квітні 2019 року, налічує близько 495 тисяч підписників у твіттері та ще 48,5 тисячі у своєму телеграм-каналі, посилання на який розміщено у профілі. Автори акаунту "Lord Bebo" заявляють про свою позицію проти лицемірства та фейкових новин. Проте більшість їхніх публікацій містять лише дезінформацію, що стосується України, Ізраїлю та виборів у США.
7 вересня Посольство Росії у ПАР перепублікувало твіт письменника Томаса Фазі. В ньому Фазі висміював інформацію, що Росія може бути причетною до диверсій на військових об'єктах у Європі. Раніше Фазі писав, що в Україні переслідують православних, а "ЄС принижує Угорщину". У липні 2024 року Томас Фазі був серед тих "інтелектуалів", які підписали відкритого листа, закликавши політиків західних держав не запрошувати Україну в НАТО, щоб "не провокувати Росію". 26 вересня журналісти OCCRP оприлюднили розслідування, де розповіли, як росіяни вербують європейців для диверсій.
В іншому випадку, 12 вересня 2024 року, російське посольство в Південноафриканській Республіці без жодних коментарів поширило твіт американського політичного аналітика Джексона Хінкля, в якому він стверджував, що "Бог підтримує Путіна". Цей конспіролог опублікував селфі з Москви, супроводжуючи його повідомленням про те, що перед посольством США в Росії з'явився меморіал на честь проросійського пропагандиста Гонсало Ліри. У травні 2023 року Служба безпеки України затримала Ліру, звинувативши його за статтею 436-2 Кримінального кодексу України, що стосується "виправдовування, визнання правомірності, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, а також глорифікації її учасників". Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю звільнення під заставу. Після сплати застави Ліра втік з-під нагляду і намагався виїхати з України, проте його знову затримали в Закарпатті та повернули до слідчого ізолятора в Харкові. У січні 2024 року Ліра помер у СІЗО, ймовірно, від пневмонії. Тим часом пропагандистські кола намагаються подати його затримання та смерть як "доказ" того, що "Київський режим переслідує журналістів і піддає їх тортурам".
Користувачі X, яких три та більше разів цитували посольства Росії та України у США й ПАР від 1 січня 2020 до 15 вересня 2024
Поширення посилань інших користувачів Х із супровідними текстівками від посольств у масиві даних були у 908 випадках. Як із ретвітами без супроводжувального тексту, в Х посольства Росії у США найчастіше згадують відповідні міністерства, лідерів держав і чиновників. Також вони поширюють твіти з текстом від себе і "тегають" (позначають) іноземних користувачів-чиновників чи політиків як запрошення до дискусії, аби спровокувати конфлікт.
Зокрема, у травні 2020 року посольство Росії у США поширило твіт і тегнуло речника Державного департаменту США через начебто оббризкування аерозолем кореспондента російського провладного видання "РИА Новости" у Міннеаполісі. А у грудні 2021 -- щоб звинуватити США у створенні "військових баз довкола кордонів Росії". Це звинувачення було одним із виправдань Росії для повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року.
Посольство Росії у ПАР частіше за посольство цієї держави у США згадує іноземців, які підтримують Росію чи поширюють зручні російській пропаганді тези. Наприклад, за аналізований період це посольство 14 разів згадало і зацитувало твіти проросійського експерта, ірландського підприємця Чея Бовза. У травні 2023 року він виступив на засіданні Ради Безпеки ООН, де сказав, що підтримка України НАТО веде до ескалації збройного конфлікту.
У твіті, який був опублікований у серпні 2023 року та ретвітнутий посольством Росії в ПАР, Бовз висловлював думку, що "Україна завдає ударів по цивільному населенню, використовуючи американську, британську та французьку зброю". Це створює враження, що Україна навмисно обстрілює мирних жителів у відповідь на російську збройну агресію. Подібні пропагандистські наративи також використовуються Кремлем для виправдання своєї агресії проти України.
Російська пропаганда в Південноафриканській Республіці отримує підтримку від американських прихильників теорій змови, серед яких виділяється блогер і колишній ведучий телеканалу Fox News Такер Карлсон. У лютому 2024 року він відвідав Росію, де надав трибуну Володимиру Путіну, а в квітні того ж року оприлюднив інтерв'ю з одним із ключових ідеологів путінського режиму Олександром Дугіним.
Посольство Росії у ПАР тегнуло Карлсона 30 разів, але поширило тільки шість його твітів. У одному з таких твітів американський блогер розповідав про красу московського метро.
"Як може Росія, держава, яку часто називають заповідником ядерної зброї, мати метро, яким щоденно користуються звичайні громадяни для поїздок на роботу та додому, яке перевершує все, що існує в нашій країні?" — таку думку висловило посольство Росії в ПАР 15 лютого 2024 року, посилаючись на Такера Карлсона, чиї слова нагадують радянські міфи про "загниваючий захід".
Посольство Російської Федерації в Сполучених Штатах все рідше посилається на твіти проросійських аналітиків та теоретиків змов. Натомість, воно активно цитує журналістів, які проводять інтерв'ю з російськими дипломатами. Зокрема, з травня 2022 року шість разів було згадано журналіста видання Newsweek Тома О'Коннора:
"У США виникла хвиля русофобії, яку підживлюють медіа за підтримки владних структур. Ця ситуація набрала катастрофічних масштабів, нагадуючи антикомуністичну параною та полювання на відьом епохи Маккарті," – зазначено у твіті російського посольства в США, де також було поширено повідомлення О'Коннора про його інтерв'ю з російським послом у США для Newsweek у травні 2022 року.
На третьому місці за релевантністю та кількістю, після ретвітів державних органів та "експертів", є поширення офіційними сторінками Росії у X твітів різних російських пропагандистських видань. Найчастіше в аналізованому масиві згадують африканську англомовну філію російського пропагандистського видання Sputnik, яка з'явилася на Х лише у травні 2023 року. На вересень 2024 ця сторінка має понад 4 тисячі підписників. До прикладу, франкомовна сторінка Sputnik Afrique, яка була започаткована ще у 2011 році, налічує понад 108 тис. підписників. Тут ми спостерігаємо процес, коли з більш популярної та відомої аудиторії сторінки посольства Росії у ПАР аудиторію намагаються "перелити" на новостворену сторінку.
Росіяни використовують сторінку Sputnik в Африці для поширення позицій російських чиновників чи щоб розповісти про "благочинність" Росії щодо Африки. Зокрема, 4 червня 2024 африканську філію Sputnik згадали з цитатою російського прем'єра Михайла Мішустіна, що Росія "всупереч перешкодам, створеним колективним Заходом" за останні п'ять років привезла в Африку 380 тисяч тонн продовольства. У твітах немає згадки про те, чому на Росію наклали санкції. І як Росія перешкоджала експортувати зерно Україні у 2022 -- 23 роках, та, ймовірно, експортувала до інших держав зерно, вкрадене на окупованих територіях України.
Твіти російських посольств у США та ПАР: "Збереження ідентичності" проти адаптації до вимог "глобального ринку"
Для іноземних слухачів російські дипломати на офіційних акаунтах у платформі X використовують усталені терміни для позначення історичних подій. Наприклад, посольства Росії в США та ПАР щонайменше 352 рази згадували термін "World War II" (Друга світова війна), натомість англійський аналог "Великої вітчизняної війни" ("Great Patriotic War") вживався значно рідше. Термін "Велика вітчизняна війна" активно використовують у російських медіа та просувають у країнах, що колись входили до складу СРСР або "соціалістичного табору". У проаналізованих твітах цей термін зустрічається лише 89 разів. Таким чином, російські дипломати прагнуть зміцнити позитивний імідж "російської інтерпретації історії" серед світової аудиторії.
Масштаби маніпуляцій з історичними подіями, що відображаються у твіттер-публікаціях російських посольств, яскраво демонструє хештег "#OTD", що означає "on this day" або "у цей день" українською. Цей тег активно використовують для позначення важливих річниць та пам'ятних дат. Наприклад, у дописах російського посольства в ПАР протягом досліджуваного періоду пости з цим хештегом становили 20,9% від загальної кількості публікацій. У той же час, у посольства Росії в США частка таких дописів перевищила 9%. Для українських посольств у ПАР і США використання цього хештегу є мінімальним — всього 0,17% та 0,13% відповідно. Оскільки потрапляння на сторінку trending забезпечує більшу видимість контенту для локальної аудиторії, можна припустити, що така активність та частота використання цього хештегу пов'язані з бажанням підвищити вплив. Це також підкреслює, як Росія використовує історичні події для своїх пропагандистських цілей.
Включення згадок про історичні події у твіти може стати ефективним засобом для підтримки регулярності публікацій і популяризації важливих поглядів на минуле. Це дозволяє не виходити за межі правил поширення контенту в X, адже забезпечує високу частоту публікацій і можливість використання хештегів для залучення уваги. Такі пости можна заздалегідь планувати та оновлювати щороку шляхом ретвітів.
50 найпопулярніших осіб, організацій, держав чи подій у твітах посольств Росії та України у США й ПАР, згадуваних щотижня від 1 січня 2020 до 15 вересня 2024 року
Від 2021 року російське посольство в США не лише знизило частоту своїх публікацій, але й скоротило використання маркерних слів, характерних для російської пропаганди, таких як "нацисти" та "неонацисти". Крім того, зменшилася кількість згадок термінів, що позначають опонентів Росії, згідно з російським агітпропом, таких як Вашингтон, ЄС, НАТО, Україна, Польща та інші. Натомість, у посольствах Росії в Південноафриканській Республіці спостерігається протилежна тенденція: наприклад, згадки про "Вашингтон" у посольстві в ПАР значно перевищують їх кількість у США — 242 проти 115. В обох випадках ці терміни використовуються переважно в негативному контексті, що підкреслює, що російська дипломатія фактично є частиною російської пропагандистської машини.
Серед маніпуляцій історією, що з'являються у твітах посольства Росії в Південній Африці, можна виокремити кілька ключових моментів. 9 травня 2022 року на офіційній сторінці посольства була опублікована стаття пресаташе Олександра Ареф'єва, яка також з'явилася в ряді місцевих видань, зокрема у платних публікаціях (sponsored) на платформі Pretoria News. У цій статті автор стверджує, що Росія святкує "День перемоги" 9 травня разом із "колишніми радянськими республіками" і повторює путінську версію історії про "покоління переможців", підкреслюючи, що ключова поразка Німеччини сталася на східному фронті Другої світової війни. Ареф'єв також звертається до місцевої аудиторії, запевняючи, що Росія та африканські країни знаходяться "по один бік історії", водночас характеризуючи Україну як "притулок для неонацизму", підтримуваного Заходом. Ця стаття націлена на підживлення антизахідних і антиколоніальних настроїв, принаймні, серед частини південноафриканської аудиторії, і відтворює російсько-радянську версію історії. Ареф'єв прямо заявляє, що "Друга світова війна сталася, в значній мірі, через політику Заходу, спрямовану на умиротворення нацистської Німеччини", зазначаючи, що нині "Захід повторює ті ж самі помилки з Україною, забуваючи уроки історії". Примітно, що російський дипломат не згадує про угоди між Сталіним і Гітлером, відомі як "пакт Молотова — Ріббентропа", які стосуються поділу Польщі.
Загалом, до святкування 9 травня у російському сегменті Twitter в ПАР було залучено 108 твітів, які стали предметом аналізу. Серед них можна виділити цикл публікацій у "твіттер-тредах", присвячений "дев'яти символам перемоги", з використанням хештега #SymbolsOfVictory (#СимволыПобеды). Ці повідомлення були опубліковані як англійською, так і російською мовами. Наприклад, один з твітів розкриває значення "золотої зірки героя" та розповідає про тих, хто отримав цю відзнаку радянського зразка.
Проєктування пізньорадянської традиції, яку багато хто пам'ятає з дитинства, спостерігається і в Південній Африці — мова йде про ритуальне відвідування ветеранів війни напередодні 9 травня. Одну з ветеранок російські дипломати виявили в Йоганнесбурзі. На офіційній сторінці посольства Росії в ПАР також можна знайти інформацію про проведення акції "Безсмертний полк" у Йоганнесбурзі в 2021 році. Як зазначає історик Тімоті Снайдер, такі акції є складовою частиною російського міфологічного наративу про Другу світову війну. Цей міф зосереджується на уявленні про славне минуле та велич, яку намагаються відновити через нові акти агресії, зокрема, війну проти України.
Слід зазначити, що не всі читачі твітів посольства Росії у ПАР сприймають російську пропаганду без критики. Наприклад, у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення в Україну, під публікаціями посольства Росії у ПАР не бракувало критичних відгуків, карикатур Путіна чи закликів полишити Україну та Південну Африку в спокої.
У акаунті посольства Росії в Південноафриканській Республіці терміни "неонацисти" та "неонацизм" використовувалися 74 рази протягом досліджуваного періоду. Переважна частина повідомлень є цитатами представників російського Міністерства закордонних справ, таких як Марія Захарова, Сергій Лавров або сам Володимир Путін, і вони були опубліковані вже після початку широкомасштабного вторгнення. В одному з постів для південноафриканської аудиторії була поширена версія про замовників теракту в московському торговому центрі "Крокус", яку озвучив президент Росії.
Президент #Путін: Ця жорстока атака в "Крокус Сіті Холл" може бути лише частиною тривалого процесу, ініційованого тими, хто з 2014 року виступає проти нашої держави через неонацистський режим у Києві.
Проте Росія вже раніше поширювала наратив про "неонацистський переворот в Україні" через твіттер-акаунт свого посольства в ПАР. Зокрема, у публікаціях 2020 року згадувався проросійський блогер Олесь Бузина, якого представляли як "опозиціонера неонацистському перевороту в Україні" та звинувачували українську владу в тому, що вона "забула" провести розслідування його вбивства.
У щонайменше десяти дописах на офіційній сторінці посольства Росії в США пропагандисти стверджували, що "США отримують вигоду від війни в Україні" або що "конфлікт в Україні є вигідним бізнесом для США". Зокрема, у січні 2024 року на цій сторінці були поширені виступи Роберта Кеннеді, одного з кандидатів на пост президента США, який підтримує теорії змови, про те, що американські приватні військові компанії нібито вже почали захоплювати сільськогосподарські землі в Україні.
Офіційний акаунт у Південноафриканській Республіці також розповсюджував неправдиву інформацію. Зокрема, з'явилася новина про те, що Володимир Зеленський нібито купив у короля Великої Британії Чарльза III маєток за 20 мільйонів фунтів. Цю інформацію спростували фактчекери з "Детектора медіа", а користувачі Twitter висміяли дезінформацію, що виходила з російського посольства в ПАР. Платформа X додала примітку про неправдивість цього посту на сторінці посольства Росії у ПАР, проте сам твіт із дезінформацією залишився.
Медіакампанії та твіти посольств України в США та ПАР
У 2020-2021 роках на офіційному сайті посольства України в США в розділі X висвітлювалися події, пов'язані з російською агресією проти України, що розпочалася у 2014 році з анексії Криму. Представники українського зовнішньополітичного відомства активно закликали до впровадження більш жорстких санкцій проти Росії та привертали увагу світової спільноти до злочинних дій, вчинених Росією.
Зокрема, 4 вересня 2021 року, коли російська окупаційна влада в Криму затримала заступника голови кримськотатарського Меджлісу Нарімана Джеляла та щонайменше 45 інших кримських татар, українське посольство в США, крім позицій України, цитувало і заяву Держдепартаменту США. У ній вимагали негайно звільнити Джеляла й інших затриманих Росією кримців. Джеляла повернули з російського полону тільки 28 червня 2024 року.
У період з 2020 по 2021 рік акценти на покарання агресора та привернення уваги до його злочинів іноді відступали на другий план в інформаційних повідомленнях для громадян України в ПАР, оскільки актуальними залишалися питання, пов'язані з пандемією COVID-19 — це також є частиною функцій українських дипломатичних представництв. Наприклад, в соціальних мережах публікувалися повідомлення, які містили інформацію про можливості повернення українців додому, а також контакти посольств і консульств України в Південноафриканській Республіці та інших країнах Африки. З поступовим контролем над кризою, викликаною пандемією коронавірусу, на сторінці українського посольства в ПАР почали з’являтися більш пізнавальні публікації, такі як розповіді про визначних українців та цікаві туристичні місця в Україні.
У грудні 2021 року, перед повномасштабним вторгненням Росії в Україну, на сторінці в Х посольства України у США комунікували, що Україна не просить Сполучені Штати чи американців воювати за неї, але просить зброї та воєнної техніки, аби мати змогу продовжувати стримувати Росію. Джерелами цих тез були твіти й висловлювання тодішнього міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби та посла України у США Оксани Маркарової.
Після початку повномасштабної агресії Росії проти України, українські посольства в Сполучених Штатах та Південноафриканській Республіці активно інформували громадськість про хід війни. У США формувалася картина України як країни, яка ефективно протистоїть загрозі, але потребує міжнародної підтримки. Зокрема, у період з 28 лютого по 5 вересня 2022 року на офіційній сторінці українського посольства в США було опубліковано 62 подібні твіти з інфографікою, що ілюструє втрати російських військ в Україні.
Інформування про воєнні злочини росіян стало ще однією темою на сторінці посольства України у США. Такі повідомлення часто супроводжували гештеги. Гештег "#StandWithUkraine" після 24 лютого 2022 року використали щонайменше 72 рази, "#StandWithUkraine" -- 41, а "#StopRussianAggression" -- 11.
Завдяки активності сторінки українського посольства в США, міжнародна спільнота стала свідком важливих подій, пов'язаних з повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Наприклад, у травні 2022 року посольство акцентувало увагу на цивільних особах, які перебували в укритті на заводі "Азовсталь" у Маріуполі, що зазнавав атак російських військ. А за місяць до цього були опубліковані свідчення воєнних злочинів, вчинених російськими силами під час окупації частин Київської, Чернігівської та Сумської областей.
Надалі сторінка у посольства України у США залишається одним із засобів інформування про ситуацію в Україні, протидії російським інформаційним впливам і координації інформаційних кампаній. Зокрема, з початку 2023 року на сторінці в X українського посольства в США почали з'являтися твіти з закликом бойкотувати російських спортсменів і не допускати їх до Олімпійських ігор 2024 в Парижі. У серії публікацій, наприклад, показували знищені українські спортивні обʼєкти, надавали докази тому, що насправді російські спортсмени не є "нейтральними". Ця інформкампанія тривала до самої Олімпіади-2024.
У твітах українського посольства в Південноафриканській Республіці за період 2022-2024 років активно обговорювалася повномасштабна війна в Україні та засудження агресії з боку Росії. Посольство висвітлювало руйнування аграрного сектору, продовольства і логістичних маршрутів української економіки, які стали наслідком російських дій. Незважаючи на ці виклики, Україна продовжує постачати продовольство світові, контрастуючи з Росією, яка ставить під загрозу життя мільйонів людей, створюючи умови для голоду. У деяких публікаціях йшлося про українську гуманітарну ініціативу Grain from Ukraine ("Зерно з України"), спрямовану на полегшення транспортування агропродукції і запобігання голоду в найбільш уразливих країнах Африки та Азії. Українське посольство в ПАР зазначало, що 32 держави на Африканському континенті покладаються на українське зерно. Крім того, у своїх повідомленнях посольство роз'яснювало важливість України для глобальної продовольчої безпеки, наводячи посилання на ресурс war.ukraine.ua.
Висновки
Твіти українських та російських посольств у США та ПАР демонструють суттєві різниці в їхніх підходах до захисту інтересів своїх країн і громадян. Українські посольства дотримуються більш реактивної стратегії, активно використовуючи платформу X для підвищення обізнаності про порушення міжнародного права з боку Росії. Натомість, публікації російських посольств у X створюють альтернативний інформаційний простір, що не відповідає дійсності.
Російські дипломатичні структури трансформували державні комунікації в інструмент пропаганди, відмовившись від класичної дипломатичної мови на користь маніпулятивних наративів. Це особливо виражено в діяльності посольства Росії в Південноафриканській Республіці, де приблизно 20% усіх публікацій супроводжуються гештегом "#OTD", що використовується для представлення спотворених фактів історії через призму російської пропаганди. З метою розширення охоплення та кращого сприйняття "російської інтерпретації минулого" міжнародною аудиторією, російські дипломати ігнорують терміни, які популяризуються в Росії та в інших країнах, що колись входили до складу Російської імперії або колишнього "соціалістичного табору". Наприклад, на сторінках російських посольств вживається термін "World War II" (Друга світова війна) замість радянського "Great Patriotic War".
Російські представництва демонструють високий рівень технологічної майстерності в просуванні контенту на платформі X, що підтверджується значно вищою кількістю підписників та активністю користувачів на їх публікаціях. Наприклад, посольство Росії в Південній Африці залучає проросійських експертів і блогерів для посилення своїх меседжів, тоді як їхнє представництво в США зосереджується на провокаційних взаємодіях з американськими офіційними особами.
Українські дипломатичні представництва, маючи обмежені ресурси та меншу аудиторію, зосереджуються на специфічних інформаційних кампаніях. До них належать акцент на викритті російських воєнних злочинів, запобігання участі російських спортсменів у міжнародних змаганнях, а також пояснення важливості ролі України у глобальній продовольчій безпеці. Хоча така стратегія має менше охоплення, вона дозволяє більш точно донести українську позицію до конкретних цільових груп.
Для підвищення ефективності комунікації українським дипломатичним установам слід зосередитися на випадках, коли Росія привласнює історію інших народів. Це можна використовувати як контраргумент проти російських заяв про антиколоніалізм. Крім того, важливо впроваджувати системний підхід до використання можливостей платформи X, зокрема у сфері хештегів та залучення міжнародних спеціалістів, при цьому зберігаючи акцент на об'єктивному висвітленні подій та боротьбі з російською дезінформацією.
Основні поради
Для більш результативної боротьби з російською дезінформацією:
Для більш раціонального застосування платформи X українськими дипломатичними представниками:
Щоб не пропускати найголовніших матеріалів Центру досліджень "Детектора медіа", підписуйтеся на розсилку. Вона виходить що два тижні
Використання будь-яких матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на karpatnews.in.ua
Інтернет-видання можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео за умови гіперпосилання на karpatnews.in.ua
© Новини Закарпаття, Ужгорода, Мукачева та України на KarpatNews. All Rights Reserved.