Заплутана угорська стратегія: хто отримує вигоду від провокацій на Закарпатті?

Складається враження, що певні зловмисники вирішили відшукати старі матеріали з планами, які використовувалися проти України до 2022 року, і активізують зусилля на дестабілізацію ситуації. Це відповідає російській стратегії посилення політичного тиску в умовах певної затримки у військових діях.

Мета -- зірвати програми співпраці України з європейськими країнами.

Однією з ключових точок є Закарпаття. Це вигідно для супротивників, оскільки в регіоні діє Орбан, який використовує будь-які провокації, що можуть виникнути з боку інших. Він здатний вивести ці ситуації на міжнародну політичну арену. Враховуючи інформацію про активність угорських агентів у Закарпатті, постає закономірне питання: чи не сприяє він сам виникненню якихось небезпечних ситуацій?

Класичний момент до 2022 року.

У ніч із 3 на 4 лютого 2018 р. невідомі двічі підпалюють в Ужгороді приміщення "Товариства угорської культури Закарпаття". Двічі -- бо криворукі.

Як було встановлено згодом: спочатку вони кидають у будівлю пляшку з "коктейлем Молотова", але вона відскакує, загоряння відбувається осторонь, замовник залишається незадоволений результатом на фото. Горе-палії купують на найближчій заправці каністру бензину, просочують ним куртку і підпалюють її біля стіни. Багато диму, кіптяви, збиток невеликий. Але зараховано. В Угорщині передбачувано починається бурління.

Через тиждень з'являються відомості про участь іноземців у справі. 27 лютого у Польщі затримують виконавців, які виявляються місцевими неофашистами. Коли поляки виявляють особу безпосереднього організатора (також поляка-неофашиста), ситуація стає значно напруженішою.

Згідно з інформацією, наданою польським організатором, він вирішив втрутитися в цю ситуацію з метою підриву репутації "бандерівців" та ускладнення життя Україні. Однак цей хитрий план не виник у нього випадково — його ініціатором став німецький неофашист Мануель Оксенрайтер.

Цей дядько, якого в РФ називають "журналістом", працював референтом депутата бундестагу від (сюрприз!) "АдН" Маркуса Фронмаєра.

Німецький неофашист разом із своїм керівником-депутатом намагалися виправдатися, але їхні пояснення були досить слабкими. Негайно постало питання: як німець міг придумати історію про напад поляків на угорців під виглядом "бандерівців"? У цьому випадку все виглядає надзвичайно очевидно.

До моменту підпалу Оксенрайтер регулярно з'являвся на російських телеканалах і щонайменше тричі відвідував окупований Росією Донецьк. Він постачав в ОРДЛО "міжнародних спостерігачів", яких Кремль використовував у пропагандистських цілях. Структура згаданих польських неофашистів ("Фаланга") також відправляла спостерігачів в ОРДЛО. Тож усі свої.

Зазначимо, що варто уникати непорозумінь. 27 лютого 2018 року будівлю Товариства угорської культури в Ужгороді, яку не встигли підпалити поляки, підірвали інші злочинці. Але це зовсім інша заплутана історія з яскравими персонажами, один з яких прибув і згодом втік назад у Придністров'я.

Це все, що потрібно.

Увечері 16 липня невідомий підпалив двері греко-католицького храму Різдва Пресвятої Богородиці в селі Паладь-Комарівці (мешкає 800 осіб) Ужгородського району. І залишив на стіні написи антиугорського змісту.

Цей храм входить до складу Мукачівської єпархії греко-католицької церкви (ознайомтеся з історією цього утворення) і знаходиться на периферії села, приблизно за 1,2 км від кордону зі Словаччиною. По суті: від храму до кордону лише кілометр поля.

За словами місцевого священнослужителя, богослужіння проводилися як українською, так і угорською мовами, і жодних труднощів не виникало. Не було жодних підстав або логічних причин для цього. У результаті пожежі постраждала площа 0,5 квадратного метра дверей.

Однак, Орбан виявляє реакцію на цю ситуацію значно швидше, ніж українські правоохоронці! Цей інцидент чудово вписується в контекст історії про "вбивство ТЦК угорського громадянина", яку активно поширюють прихильники Орбана.

Після того, як Орбан опинився у незручному становищі через арешти випадкових осіб, яких він звинуватив у шпигунстві на користь України, а також після невдачі з антиукраїнським "референдумом", здається, що його підтримали більш досвідчені особи.

Повторю свою думку: до інтересів Угорщини та угорців це не має жодного стосунку. А ось до інтересів Росії та Орбана -- аж бігом. Треба розрізняти.