Джипінг у горах: розвага чи просто примха?

Суперечка між прихильниками і противниками джипінгу у горах -- вічна і завжди запекла.

Деякі представники суспільства впевнені, що справжній похід можливий тільки пішки, а використання квадроциклів, джипів та інших позашляховиків завдає шкоди природі та позбавляє від істинних вражень. Це особливо стосується поїздок у заповідні зони, де доступ на транспортних засобах заборонено.

Інші ж вважають, що у цьому немає нічого поганого, адже в горах є марковані дороги, це бізнес для місцевих і можливість побачити краєвиди для тих, хто не може піднятися на вершини самостійно.

В останні місяці ці дискусії дедалі частіше переходять у реальний простір, виходячи за межі соціальних мереж. Наприклад, наприкінці серпня на березі високогірного озера Апшинець в Закарпатті виник інцидент між туристами та водієм джипа, який заїхав на територію водойми. В результаті його затримали, і він потрапив до слідчого ізолятора.

Противники поїздок у гори кажуть, що такі конфлікти непоодинокі і траплятимуться, ймовірно, і надалі, якщо люди на джипах продовжуватимуть їздити горами і особливо туди, куди їздити не можна.

Чи є джипінг в Україні легальним, які норми встановлює законодавство, і чи можливо знайти баланс між пішохідним туризмом та подорожами на позашляховиках?

Рекламу подорожей до гір на джипах або квадроциклах можна зустріти практично в усіх регіонах українських Карпат, починаючи з Закарпаття і закінчуючи Львівщиною.

Ціни варіюються від 1500 гривень за годину до 10000 гривень за день.

Цю розвагу для туристів пропонують вже багато років, але в останнім часом піші туристи все частіше скаржаться на шум, розбиті шляхи та перетворення гірських ландшафтів на місиво з багна та глибоких колій.

Джипінгом прийнято вважати процес пересування по важкодоступних terrains, таких як гірські схили, лісові стежки, болота чи піщані дюни, за допомогою автомобілів з підвищеною прохідністю.

Це автомобілі з повним приводом (джипи), квадроцикли (ATV), мотовсюдиходи (UTV/багі) і ендуро-мотоцикли.

Техніка завдає шкоди природі різними способами. Важкі позашляховики функціонують як прес, сильно ущільнюючи ґрунт і залишаючи глибокі сліди. Легкі квадроцикли, в свою чергу, зрізають верхній шар землі своїми колесами та проникають у місця, куди автомобілі не можуть дістатися.

Екологи та природоохоронці підкреслюють, що позашляховики суттєво впливають на гірські екосистеми. Існують наукові дослідження, які підтверджують негативний вплив цих автомобілів на навколишнє середовище.

Зокрема, команда дослідників провела аналіз 105 наукових статей, що стосуються впливу джипінгу на тварин, ґрунти та рослинність. Результати їхньої роботи були опубліковані в журналі під назвою "Шукати нові підходи? Систематичний огляд впливу використання позашляховиків на ґрунти, рослинність і дикий світ".

У дослідженні, опублікованому в журналі Frontiers in Ecology and Evolution зазначено, що фізичний вплив транспорту спричиняє ущільнення ґрунту вже після перших проїздів, формує глибокі колії та прискорює ерозію.Це суттєво погіршує його водопроникність, біологічні та хімічні властивості.

Крім ризику прямої загибелі тварин від зіткнень, активний рух транспорту створює шумовий і фізичний стрес та спричиняє фрагментацію їхніх поселень.

Це призводить до того, що ссавці, птахи та безхребетні змушені змінювати свої маршрути міграції, гніздові території та джерела їжі, що, в свою чергу, викликає зменшення популяцій і втрату біорізноманіття.

Дослідники відзначають, що активність позашляховиків призводить до змін у складі видів: чутливі та видові специфічні місцеві організми (включаючи рідкісні чи ті, що мешкають у горах) поступово витискаються, а їх місце часто займають види, які здатні витримувати витоптування, або ж інвазивні бур'яни.

Кожен пост у соціальних мережах, де користувачі демонструють себе на джипах серед гір, неминуче викликає хвилю обурливих коментарів.

"Вже набридло обговорювати це, тому вирішив поділитися думкою тут. Ті, хто їздить на джипах у Карпати, а також всі, хто користується їхніми послугами, -- справжні недолугі. Немає жодного виправдання цьому," -- зазначає користувач Олександр, збираючи тисячі лайків у Threads.

Паралельно із цим щодня зʼявляються дописи самих користувачів джипінгу.

Наприклад, Ірина, що проводила час у селі Поляниця, вирішила скористатися сервісами джип-турів і поділилася в Threads публікацією з фотографією, яка викликала безліч негативних коментарів.

У коментарі для BBC News Україна дівчина поділилася, що вперше відвідала Карпати і не мала уявлення, що з цими розвагами можуть виникнути якісь труднощі.

"Я не знала, що є така проблема чи щось там заборонено. Перший раз спробувала і більше не буду на них їздити, бо дійсно, дороги псуються. Я спробувала, їхала повільно і намагалась дуже бережно проїжджати там, де вже є ями, щоб їх не зробити більшими, не було дрифту чи ще щось. Дійсно дуже шкода ліси, гори та загалом природу. Я від себе зробила максимум на той момент, коли поїхала кататися", -- розповіла дівчина.

Інша користувачка на ім'я Анастасія поділилася в своєму пості, що подорожі на позашляховиках є звичайною практикою як в Україні, так і за її межами, оскільки існують спеціально визначені маршрути для таких пригод.

"Пластик, fast fashion, автомобілі, телефони та всі інші дуже "екологічні" блага цивілізації -- ну це ж інше. Але побачили джип -- всьо, бл**. КАРПАТИ ТРЕБА РЯТУВАТИ. Хочете бути екоактивістами -- будьте. Це круто. Але послідовно, а не тільки там, де вам зручно когось обісрати в коментарях", -- написала Анастасія.

Користувачка Світлана також зазначила, що джипери не є ворогами природи.

"Ми не їздили річками, не ламали дерева, не залишили після себе жодної смітинки й пересувалися лише дозволеними маршрутами. Любити природу -- це не тільки ходити пішки. Це ще й поважати її, незалежно від того, як ти подорожуєш", -- зазначила дівчина.

У лютому 2025 року вступили в силу важливі зміни в екологічному законодавстві, які рішуче заборонили офроуд на території природно-заповідного фонду (ПЗФ).

Окрім адміністративного штрафу, новий механізм передбачає обов'язкову компенсацію за завдану шкоду навколишньому середовищу. Розрахунок цієї компенсації здійснюється за кожен метр пошкодженого ґрунту або знищеного рослинного покриву, що в загальному може призвести до значних витрат для порушників — десятків тисяч гривень.

Зміни в законодавстві відбулися, але джипи все ще продовжують курсувати дорогами. Однією з головних причин цього є відсутність належного контролю. Державна екологічна інспекція повинна забезпечувати дотримання закону, але там не вистачає інспекторів, щоб стежити за кожним порушенням. Крім того, журналісти неодноразово фіксували випадки, коли водії позашляховиків просто уникають перевірок інспекторів без жодних наслідків.

Разом із тим нововведеннями в законі обурені жителі гірської місцевості, зокрема Прикарпаття, адже частина доріг, які ведуть до їхніх поселень, проходять через заповідні території.

В Яремчанській громаді виявлено близько п'ятдесяти спірних шляхів. У відповідь на суворий контроль, мешканці та бізнесмени об'єдналися в серпні для проведення масштабних громадських слухань, в яких взяли участь більше двохсот осіб.

Військова служителька та учасниця бойових дій Євдокія поділилася історією про те, як влітку екоінспектори зупинили її автомобіль, коли вона поверталася з сінокосу.

"Наша родина володіє ділянкою землі в горах — частина з них знаходиться під охороною національного парку, а інша під управлінням 'Лісів України'. Еколог зупинив нашу машину і намагався скласти протокол. Але ж дайте нам можливість спокійно користуватися нашими землями! Як я можу дістатися туди, щоб привести косарів на джипі чи потім вивезти сіно вантажівкою?" — висловилася місцева мешканка на слуханнях.

Зі свого боку директор Карпатського національного природного парку Степан Гошовський наголосив, що для місцевих жителів, які їдуть до власних обійсть чи земельних ділянок, жодних перешкод немає. Проте стаття 14 Закону суворо забороняє будь-які приватні туристичні рейси.

"Гошовський наголосив, що проїзд на джипах по території парку суворо заборонений."

Представники екоінспекції лише знизують плечима: посадовці не можуть робити винятків на свій розсуд і зобов'язані виписувати протоколи згідно із законом.

Для вирішення цього складного питання міський голова Яремче Андрій Мироняк висунув компромісний варіант, який був одностайно схвалений учасниками слухань.

Депутати Яремчанської міської ради направили звернення до Верховної Ради, Кабінету Міністрів та Івано-Франківської обласної військової адміністрації, в якому закликали вирішити питання статусу гірських доріг, що використовуються спільно, а також надати можливість національному парку самостійно встановлювати офіційні туристичні маршрути для легальних місцевих підприємств.

В той же час організатори "джип-турів" звертаються до владних структур з проханням вжити термінових заходів і надати їм час для адаптації, поки триває процес обговорення змін до законодавства.

Яремчанська міська рада у відповіді на запит BBC News Україна повідомила, що у зверненні депутати просили зафіксувати у законі право місцевих мешканців вільно їздити до своїх хат, сінокосів та земельних ділянок тими дорогами, що проходять через Карпатський національний природний парк або землі "Лісів України".

Вони також виступають за внесення змін до Бюджетного кодексу, щоб забезпечити місцевій владі більш просту процедуру для ремонту та обслуговування цих шляхів.

Міська рада також звертається з проханням надати адміністрації національного парку та місцевим органам влади спільні повноваження для розробки і затвердження офіційних автомаршрутів, які пролягатимуть через територію парку.

Ці шляхи призначатимуться для легальних підприємців -- місцевих ФОПів, які сплачують податки та мають усі необхідні документи. Депутати наполягають: якщо проїзд відбувається чітко визначеним та узгодженим маршрутом, це не слід вважати порушенням закону чи нищенням заповідника.

Історик та досвідчений турист Олександр Бондаренко впевнений, що в гірських районах люди повинні прагнути до зменшення свого впливу на природу.

"А краще -- щоб її присутності взагалі не було видно. Наприклад, на гору Ротило колись вела шикарна стежка з мохом. Одного разу я туди приходжу, 15 мотоциклістів-ендуріків виїхали по тому моху, роз'їздили його і стежки вже немає.Велетенська розрита штука з болота. Скільки треба буде тому моху рости, щоби це відновити?" -- каже у коментарі BBC News Україна Олександр.

Він займається походами вже більше десяти років і регулярно спостерігає, як позашляховики впливають на гірські стежки.

Мандрівник вважає, що твердження про те, що джипери нібито користуються "старовинними маршрутами" або перевозять людей, які не в змозі піднятися самостійно, є лише поширеними маніпуляціями.

З історичної точки зору, людність почала активно заселяти Карпати тільки в XV-XVII століттях, а механізовані транспортні засоби з'явилися тут лише у XX столітті, тому про будь-які "старовинні традиції" не може бути й мови. Більшість пасажирів джипів складають абсолютно здорові особи, які прагнуть до швидких і легких розваг.

"Коли ти подорожуєш на джипі, справжні відчуття залишаються поза досяжністю, адже це не вимагає зусиль. Реальне задоволення приходить, коли ти йдеш пішки, відчуваючи важкість рюкзака і, нарешті, досягаєш вершини. Якщо людина не спроможна піднятися на Говерлу без допомоги транспорту, можливо, їй варто подумати, чи варто йти туди взагалі. Горам це тільки на користь", -- зазначає історик.

Олександр вважає, що повна заборона джипінгу не принесе бажаних результатів. Натомість, він пропонує запозичити досвід США та Великої Британії, створивши спеціалізовані закриті майданчики для офроуду. Оскільки джипінг є досить витратним хобі, такі полігони, розташовані за межами заповідників, можуть фінансуватися самими ентузіастами цього виду активності або ж приватними інвесторами.

Одночасно держава повинна невпинно розширювати площі природоохоронних територій та ретельно визначати, де транспортні засоби абсолютно не повинні з'являтися.

У швидке розв'язання проблеми лише через штрафи чи поліцію Олександр не вірить, тому головний вихід бачить у просвітництві й зміні культури туризму.

Місцеві спільноти мають можливість значно підвищити свої доходи завдяки пішим маршрутам, крафтовому виробництву, а також туризму, пов'язаному зі збором ягід і грибів, утримуючи при цьому свої гори в цілості.

Нашою метою є забезпечити, щоб джипери стали меншістю. Важливо донести до всіх: якщо сьогодні ми знищимо гірські хребти, завтра відвідувачі перестануть сюди приїжджати. Ми повинні зберегти Карпати для майбутніх поколінь у такому ж вигляді, як і отримали, а не дотримуватися принципу "після нас хоч потоп", -- зазначив Бондаренко.

Дискусія про те, чи брати Україні приклад із інших країн також запекла. Частина суспільства переконує, що поїздки на позашляховиках дозволені в багатьох країнах і це абсолютно нормальна практика. Інші ж впевнені, що в цивілізованих країнах джипінг у горах неможливий.

До прикладу, у червні 2025 року група з семи позашляховиків приїхала з Ліверпуля до заповідної зони "Бервін" у Вельсі. Аби потрапити на захищену природоохоронну територію, порушники болторізом зірвали замок із воріт і зняли попереджувальні знаки. Їхні апарати проїхалися приватними землями та рідкісними торфовищами, залишивши після себе глибокі рови, а коли дві машини застрягли, їх довелося буксирувати, що завдало довкіллю ще більшої шкоди.

Джипери самостійно ділилися своїми "пригодами" у TikTok, і саме ці відео та зображення зафіксували обсяги руйнувань, ставши ключовими доказами у судовому процесі.

Служба природних ресурсів Вельсу оцінила ці дії як незворотну гідрологічну шкоду, адже знищені торфовища формуються століттями, утримують вуглець та є домівкою для рідкісних видів птахів.

Двоє організаторів, Джон Робінсон і Майкл Вільямс, отримали штрафи, що перевищують 2000 фунтів стерлінгів кожен (більше ніж 100 тисяч гривень), а також були позбавлені водійських прав. Третій учасник, Джозеф Годжсон, який не з'явився на судове засідання, був засуджений заочно і оголошений у розшук для винесення остаточного рішення.

Окрім виплати штрафів, порушники залишили по собі проблеми для всієї громади. Фахівці з охорони природи зауважують, що нелегальний джипінг не лише блокує природне відновлення екосистем, а й завдає суттєвих збитків місцевим фермерам та землевласникам, через що державним службам тепер доводиться витрачати значні ресурси на масштабні реставраційні роботи.

Швейцарський підхід ілюструє ефективний компроміс: офроуд не забороняється в повному обсязі, а регулюється в чітко окреслених рамках — на платних ґрунтових шляхах з ліцензійною системою та перепустками або на приватних закритих полігонах. Як наслідок, більша частина диких територій Альп залишається абсолютно неушкодженою.

Якщо говорити саме про Карпати, то у Польщі в'їзд моторизованого транспорту на природні території без спеціального дозволу жорстко заборонений. У Словаччині несанкціонований заїзд на авто чи мотоциклі на заповідні території регулюється Кримінальним кодексом.

Боротьба із позашляховиками триває в Румунії. Там за виїзд на високогірні альпійські луки чи заповідні масиви нацпарків передбачено штрафи для фізичних осіб від 27 000 до 54 000 грн, а для юридичних осіб (організаторів турів) -- до 270 000 грн.

Боротьба із нелегальним джипінгом триває не лише в соцмережах, а й зусиллями екоактивістів. Блогерка та волонтерка Христина Жук, яка понад десять років ходить у походи Карпатами, розповідає: проблема давно вийшла за межі побутового дискомфорту туристів і перетворилася на масштабну екологічну катастрофу.

На початку це викликало лише роздратування. Ти залишаєш метушливе місто, прагнучи знайти спокій серед гір, а натомість стикаєшся з пилом, гучними двигунами та звуками музики з динаміків. Проте з часом я відкрила для себе досвід альпійських країн — Швейцарії, Італії та Австрії.

Там працює невідворотність покарання: заїхав у заповідник -- отримав величезний штраф, заїхав удруге -- втратив авто. У нас же відсутній реальний контроль, а покарання залишається тільки на папері", -- зазначає Христина.

За спостереженнями активістки, найгірша ситуація зараз спостерігається на масивах Боржава та Свидовець, де лише за 20 хвилин перебування на маршруті можна зафіксувати десятки позашляховиків. Від коліс важкої техніки утворюються двометрові рови.

Журналісти ВВС у вересні цього року були на Боржаві під горою Гимба - і були вражені тим, як за рік змінився навколишній ландшафт. Джипери змінили його до невпізнаваності, ситуація стає дуже гнітючою. Там біля Пилипця у горах одночасно можна було бачити в русі десятки позашляховиків. Вражає, що людей вивозять на гору джипами туди, куди можна нормально виїхати на підйомнику.

Єдиним порівняно недоторканим масивом залишаються Ґорґани, оскільки їх кам'янистий рельєф ускладнює проїзд техніки.

У 2022 році петиція, ініційована Христиною Жук, яка стосувалася регулювання джипінгу, здобула більше 25 тисяч голосів на президентському сайті. Проте, численні бюрократичні процедури, які проходили через різні рівні влади - від прем'єр-міністра до Міністерства екології - не принесли жодних суттєвих реформ.

Основною юридичною проблемою Боржави та багатьох інших гірських масивів є відсутність єдиного природоохоронного статусу. Сам хребет не має статусу національного парку чи заповідника і включає лише деякі елементи природно-заповідного фонду (ПЗФ). Ця ситуація спонукає екологів виступати за розширення охоронних територій, оскільки на даний момент перевізники експлуатують цю "сіру зону".

Нещодавно Христина поділилася новими фотографіями та відеозаписами з гори Гимба, на яких видно скупчення джипів. Хоча проїзд у цю зону офіційно заборонений — ще у 2025 році Закарпатська обласна військова адміністрація ухвалила рішення про заборону руху моторизованого транспорту на Боржаві, проте на ділі ситуація залишається незмінною: джипи продовжують курсувати по схилах.

Активістка скерувала офіційні звернення до Закарпатської ОВА, управління туризму та курортів області, а також до Пилипецької громади з вимогами публічно відзвітувати: хто відповідає за контроль, де встановлені заборонні знаки та скільки порушників притягнуто до відповідальності.

Замість конкретних відповідей від відповідних управлінь активістка наразі отримує лише стандартні повідомлення про те, що "питання розглядається". Проте, після публічного обговорення справи ситуація почала змінюватись завдяки втручанню силових структур. Глава Закарпатської ОВА Мирослав Білецький підкреслив, що відповідальність мають нести не лише водії, а й ті, хто стоїть за організацією нелегального бізнесу.

Поліція Закарпатської області ініціювала кримінальне провадження відповідно до статті 252 Кримінального кодексу України, що стосується умисного завдання шкоди природно-заповідним територіям і об'єктам, які охороняються державою. Як зазначила прес-секретар поліції Ганна Дан, правоохоронці на основі оприлюднених відеозаписів працюють над ідентифікацією номерів автомобілів і осіб, які їх водять. Порушникам загрожує штраф до 51 тисячі гривень, можливість пробаційного контролю або обмеження свободи терміном до трьох років.

Наразі рішення про заборону перебуває в невизначеності, а джипери надсилають погрози — обіцяють спалити мою домівку або завдати шкоди, звинувачуючи мене у тому, що я нібито забираю у людей робочі місця. Проте я не виступаю за повну заборону, а пропоную чітке регулювання: визначити дозволені маршрути поза високогірними районами, запровадити продаж дорогих ліцензій, а отримані кошти спрямувати на утримання служби рейнджерів, які реально будуть штрафувати порушників.

"Необхідно порушувати ці теми, адже якщо ми будемо бездіяльно спостерігати за знищенням наших гір, то незабаром не залишиться нічого, що можна було б відновити," — зазначає Христина Жук.

Джипінг -- один із основних видів заробітку для місцевих підприємців в гірській місцевості.

Бізнес у Яремчі наголошує на важливості не змішувати пізнавальні туристичні подорожі з екстремальним офроудом.

Роман Качелуб, представник асоціації власників джипів і квадроциклів, зазначає, що місцеві бізнесмени мають власний інтерес у встановленні закону та зрозумілих норм.

Ми звернулися до Верховної Ради і зараз чекаємо на результати, аби нарешті встановити чіткі межі між спортом і туризмом. Наші маршрути, як правило, не мають ніякого відношення до заповідних територій. Це сільські та комунальні шляхи, що ведуть до житлових будинків, городів або відомих оглядових місць, таких як карпатська гойдалка.

Жителі інших міст вважають, що ми нібито розоряємо хребти, а насправді підприємець просто проводить туристів селом протягом двох годин, демонструючи їм каньйон і сироварню, а потім повертає назад, -- роз’яснює перевізник.

Він наголошує, що найбільшу шкоду довкіллю завдають не місцеві ФОПи, які працюють із туристами, а приїжджі "любителі спорту" на спеціально підготовленій техніці.

За його словами, розбивати ґрунтові дороги в гірських хащах для звичайного екскурсійного бізнесу надто дорого й невигідно, адже машини постійно ламаються.

"Справжні руйнування виникають від дій спортсменів з усієї України, які протягом року готують джипи вартістю 100 тисяч доларів, оснащені редукторами та агресивною гумою. Вони привозять свої автомобілі на лафетах і мчать у гори. Я також люблю піші походи. На Костричі я натрапив на таке багно, що здавалося, ніби там пройшли дикий кабани, але насправді це було наслідком веселощів власників великих українських мереж," – розповідає підприємець.

Сам Качелуб каже, що починав 10 років тому з екстриму на старих позашляховиках, але зараз розробляє пізнавальні тури цілого дня навіть на легковій машині асфальтованими автошляхами.

"Мене не лякає перспектива повної заборони на їзду горами, адже я легко можу організувати перевезення людей на Мерседесі по асфальтованих дорогах до цікавих локацій. Якщо ж у громаді затвердять п'ять офіційних коротких маршрутів, наприклад, півгодинний підйом на Маковицю до сироварні, цього буде цілком достатньо для всіх трьохсот місцевих бізнесменів. Це дозволить розвитку туризму, і водночас зберегти красу гір", -- ділиться своїми думками підприємець.

На думку місцевих, майбутній закон має жорстко обмежити саме спортивний офроуд, але зберегти можливість для локального туристичного бізнесу, який "годує цілі села".

"Транспортування тісно інтегроване з усіма аспектами гірського бізнесу, такими як готелі, колиби, чані та ярмарки. Якщо все це закрити, зупиниться вся діяльність. Тому ми сподіваємося на розумний компроміс: пропонуйте конкретні дозволені маршрути для екскурсій і категорично забороняйте спортсменам порушувати природні ландшафти," - підкреслює Роман Качелуб.

Місцевий перевізник Василь, який проводить тури до вершин Боржави, розповів BBC, що в більшості гірських сіл немає родючої землі чи великих підприємств, а пенсії батьків не покривають навіть базових потреб.

Він зазначив, що подорожі до Боржави не є екстремальним видом спорту, а радше способом забезпечити туристичні послуги для літніх людей, пенсіонерів або парапланеристів, які не можуть самостійно перенести важке обладнання чи піднятися на вершину пішки.

Водночас Василь зазначає, що найбільше шкоди схилам завдають не місцеві мешканці, а туристи, які приїжджають на власних квадроциклах і багі, без жодних обмежень на їх використання.

Згідно з коментарем Василя, більшість місцевих жителів дізнається про офіційні заборони ОВА через новини або соціальні мережі, оскільки на самих гірських маршрутах відсутні як заборонні знаки, так і шлагбауми.

"На даний момент там немає жодних ознак активності. Там не лише пересуваються джипи, але й туристи приїздять на своїх автомобілях. Раніше у нас було багато поляків, але тепер вони побоюються відвідувати нас через війну. Вони не знають, що дозволено, а що ні. Ми також не впевнені, що можна робити, а що — ні. Це наша єдина можливість заробітку під час війни, і оскільки ми не знаємо, куди звернутися, працюємо так, як можемо," - ділиться чоловік.

Оскільки деякі місцеві мешканці побоюються кримінальних розслідувань і перевірок з боку поліції, вони вже перестали відвідувати Гимбу, зазначає Василь. Тим не менше, люди все ще очікують роз’яснень та альтернативних варіантів від місцевої адміністрації. Перевізники підкреслюють, що готові дотримуватися офіційних норм, якщо їм буде запропоновано легальну альтернативу.

Якщо ухвалять рішення про закриття, це означатиме, що ви встановите знак і шлагбаум, і нам доведеться шукати нові можливості для працевлаштування. Але що тоді залишиться для нашої молоді? Дайте нам альтернативний, легальний шлях, підкажіть і скажіть: "Хлопці, рухайтеся лише цією ґрунтовкою".

"Ми також прагнемо стабільності, але важливо підходити до проблеми з розумом, а не лише засуджувати тих, хто намагається знайти своє місце в селі," - підкреслює Василь.

Перевізники регулярно підкреслюють, що серед водіїв є чимало ветеранів, а їхні позашляховики використовуються для транспортування не лише людей з інвалідністю, але й інших осіб, які не можуть самостійно піднятися в гори.

Є кілька подібних випадків. Ветеран з двома ампутаціями, Михайло Варварич, літом ділився враженнями від підкорення гори Високий Верх на квадроциклі. Під його публікацією виникла жвава дискусія: деякі коментатори вважають, що використання протезів не виправдовує "руйнування природних ландшафтів", і радять скористатися підйомником.

Багато військових обирають саме піший туризм. До прикладу, організація "Друге дихання UA" займається саме тим, щоб водити військових і ветеранів з ампутаціями в походи і принципово виступає проти джипінгу.

Учасники подорожують не тільки Карпатами. Протягом більше року двоє ветеранів готувалися до підйому на вершину Mera Peak, яка підноситься на висоту понад 6 тисяч метрів у Непалі.

У "Другому диханні" підкреслюють, що всі їхні програми для гірських походів організовані відповідно до принципу: автомобіль може доїхати лише до тих ділянок, де це дозволено.

"Наступним етапом є те, як ветерани та ветераночки, що використовують протези, самостійно подолають гірські стежки пішки та здійснять підйоми. Ми усвідомлюємо, що фізичні можливості та потреби кожної особи відрізняються. Тому вважаємо надзвичайно важливим забезпечити доступність гірських маршрутів таким чином, щоб це не завдало шкоди природі", - зазначають у фонді.

В даний момент уряд працює над новими поправками до законодавства. Народний депутат та член комітету з екологічної політики і природокористування, Юлія Овчинникова, в інтерв'ю BBC зазначила, що законопроєкт № 11309, який вже пройшов перше читання, передбачає лише збільшення штрафів за порушення, що стосуються природно-заповідних територій, зокрема за використання джипів у цих зонах.

Штрафи планується підвищити з нинішніх 9-24 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до 500-1000 неоподатковуваних мінімумів (близько 17 тисяч гривень).

"Цей законопроєкт не забороняє джипінг поза межами природно-заповідного фонду. Щоб заборонити джипінг у цих зонах, необхідно подати окремий законопроєкт, адже згідно з Регламентом Верховної Ради, зміни до Кримінального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення мають бути внесені окремими ініціативами", - уточнює Овчинникова.

Вона також розповіла, що знає про звернення Яремчанської громади та визначення маршрутів.

Однак важливо враховувати, що джипінг офіційно заборонений лише на території природно-заповідного фонду. Не всі ділянки Яремчанської громади підпадають під охорону Карпатського національного природного парку. Наприклад, Ліснівський хребет, на якому Яремчанська громада надала дозвіл на будівництво вітрових електростанцій, не входить до складу природоохоронних територій, тому там джипінг є формально дозволеним.

Звісно, це не означає, що там треба їздити джипами і займатися джипінгом. Але тут Яремчанська рада трохи маніпулює коли вимагає змін в законодавство - бо вона хоче саме бачити дозволений джипінг у межах Карпатського національного парку", - каже депутатка.

На її думку, джипінг в ПЗФ має й надалі бути заборонений.

Якщо джипери шукають нові місця для своїх поїздок, їм варто звернути увагу на можливість використовувати лісорубні дороги в експлуатаційних лісах, слідуючи визначеним маршрутам. Проте, важливо зазначити, що це не стосується Карпат. У цьому регіоні джипінг повинен бути повністю заборонений.