Розвиток індустріальних парків в Україні: обсяги інвестицій та причини, чому лише 37 з 100 учасників активно беруть резидентів.
Нещодавно урядовий офіс з інвестицій Ukraine Invest представив оновлену версію гайду "Інвестиційні стимули для індустріальних парків". Крім того, Міністерство економіки випустило новий каталог індустріальних парків (ІП). Видання Mind провело аналіз цих матеріалів та інших досліджень, щоб поділитися найцікавішими висновками.
У січні 2025 року зареєстровано сотий, "ювілейний", ІП "Миронівка" в Київській області. За даними каталогу індустріальних парків від Мінекономіки, найбільше ІП у Львівській (19), Київській (13) та Закарпатській областях (10).
В Україні було зафіксовано кілька етапів реєстрації індивідуальних підприємців. Перший сплеск стався в 2014 році, після прийняття Закону України "Про індустріальні парки" у 2013 році. В результаті цього в країні з'явилося дев'ять перших локацій.
Друга хвиля мала місце після повномасштабного вторгнення, коли бізнесам потрібно було евакуювати свої виробничі потужності. Тоді уряд прийняв досить великий пакет стимулів, запустив "Стратегію розвитку індустріальних парків на 2023-2030 роки", а пізніше, 2024 року, виділив понад 1,1 млрд грн 15 паркам. За ці останні роки зареєстровано 54 ІП: 9 - у 2022 році, 13 - у 2023-му та рекордні 32 - у 2024-му.
Незважаючи на те, що це може звучати несподівано, саме масштабна війна стала каталізатором стрімкого розвитку індустріальних парків. До 2022 року не існувало реальних стимулів чи преференцій, а також підтримки з боку держави. Потенційні резиденти не проявляли інтересу до розміщення в індустріальних парках, і до війни ми отримували лише поодинокі запити протягом року. Однак у березні 2022 року раптом з’явилося півтори тисячі нових потенційних резидентів для індустріальних парків. Це були релоковані підприємства, які почали активно шукати нові майданчики в Західній та Центральній Україні, - зазначав раніше Валерій Кирилко, СІО групи компаній "Індустріальні парки України".
Ініціювати процес створення інституту партнерства можуть як державні органи, так і місцеві адміністрації, а також власники або орендарі земельних ділянок (як бізнес-структури, так і фізичні особи), на яких планується зведення парку.
Для впровадження проєкту визначається управлінська компанія, яка є юридичною особою, з якою укладається угода щодо створення та експлуатації інноваційного парку. Після цього управлінська компанія укладає контракти з резидентами — підприємствами, що мають можливість здійснювати діяльність на території парку. Вони розподілені на дві категорії відповідно до законодавства: учасники та "інші суб'єкти".
Учасниками можуть стати підприємства переробної промисловості, переробки промислових і побутових відходів (крім захоронення відходів), альтернативної енергетики, зберігання енергії, а також R&D, телеком та ІТ-компанії.
Інші учасники – це компанії, які працюють в різних галузях, що не згадані у списку учасників. Однак, не всі з них можуть бути присутніми: відповідно до Закону України "Про індустріальні парки", на території ІП забороняється виготовлення деяких підакцизних товарів, організація та проведення лотерей, а також діяльність у сфері азартних ігор та інші подібні види діяльності.
Ще одна суттєва відмінність між учасниками та "іншими" полягає в тому, що останні не мають доступу до державних пільг. Тож чому ж їм варто прагнути стати резидентами ІП? Індустріальні парки надають підприємствам не лише виробничі приміщення, а й розвинену інфраструктуру (електро-, газо- та водопостачання) разом із сприятливим діловим середовищем. Концентрація різноманітних компаній на одній території створює можливості для формування виробничих ланцюгів, обміну знаннями та досвідом.
За даними свіжого гайду "Інвестиційні стимули для індустріальних парків", держава надає низку преференцій. Зокрема, учасники ІП звільняються від сплати:
Ініціатори і керівники компаній можуть отримати:
Однак отримати компенсацію до 150 млн грн — це не так вже й легко. Міністерство економіки надає грант за принципом співфінансування 50 на 50.
"Керуюча компанія або територіальна громада, що є співзасновником інвестиційного проекту, зобов'язана забезпечити фінансування ініціативи на паритетних засадах. Наприклад, якщо Міністерство економіки виділяє 100 мільйонів гривень, то така ж сума повинна бути інвестована і керуючою компанією. Для подачі заявки на отримання гранту необхідно підготувати великий обсяг документів. Проектна документація повинна бути схвалена і пройти незалежний аудит. Після цього Міністерство економіки перевіряє подані матеріали, формально виділяє кошти, які перераховуються на рахунок державного банку. Потім заявник інвестує свої 50% фінансування та надає акти виконаних робіт. Фінансовий заклад здійснює перевірку всіх документів, і лише після цього дозволяється використання коштів, що знаходяться на ескроу-рахунку державного банку", - зазначає Олександр Бондаренко, керуючий партнер Bureau of Investment Programs, в інтерв'ю для Mind.
Вся ця процедура може тривати мінімум пів року. За даними Бондаренко, 1,1 млрд грн, що були виділені минулого року 15 паркам, поки лежать у держбанках.
Далеко не всі зареєстровані парки зараз мають резидентів. За даними каталогу індустріальних парків, лише 37 зі 100 ІП їх знайшли. Всього там працюють 54 учасники та 31 "інший суб'єкт".
Серед них налічується 12 підприємств, що займаються виробництвом харчових продуктів, товарів для побуту, хімічної продукції, будівельних матеріалів, агропереробки, деревообробки, машинобудування та поліграфії. Крім того, ще 13 нових виробництв планують розпочати свою діяльність найближчим часом, повідомляє Дмитро Кисилевський, заступник голови Комітету Верховної Ради України з економічного розвитку.
Проте в більшості парків нараховується лише один або два учасники. Лідерами за кількістю резидентів є два заклади: Західноукраїнський промисловий ХАБ, який має трьох учасників та 21 інший суб'єкт, і Kalush Industrial HUB з п'ятьма резидентами.
Цікаво, що найбільш "живучими" виявилися старожили. П'ять із дев'яти зареєстрованих 2014 року ІП наразі мають резидентів. А от серед створених 2022 року дев'яти парків учасники є лише у двох. Статистика заснованих у 2023 році також не вражає: тільки чотири з 13 ІП знайшли резидентів. Більш ніж половина з 32 новачків 2024 року також ще пустують: учасники зараз є у 14 ІП.
Серед парків, які фактично не функціонують, є не лише ті, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях чи в зонах активних бойових дій. Чимало парків залишаються безлюдними і на заході країни.
Зараз більшість ІП - greenfield-ділянки без приміщень, електропостачання тощо. Так, згідно з даними каталогу індустріальних парків, електрики немає у 56 ІП, води - у 68, газу - у 73. У більшості парків дороги - лише до межі парку.
Виготовлення повної інфраструктури вимагає значних фінансових вливань. "На її розвиток керуюча компанія або ініціатор може витратити від 20 до 80 мільйонів гривень. Без належної інфраструктури жоден інвестор не погодиться зайти в індустріальний парк, якими б привабливими умовами його не намагалися зацікавити", - раніше зазначав Олександр Бондаренко в інтерв'ю для Mind.
А інвестування "державних до 150 млн грн" має ще одну перепону.
"Треба не тільки зібрати цілий пакет документів, а й ще домовлятися з підрядником, що йому заплатять після виконання роботи, підписання й узгодження актів і проходження всіх процедур у державному банку та міністерстві (місяці очікування). Жодна адекватна українська будівельна компанія зараз не піде на такі умови співпраці з керуючими компаніями. Хіба що ця компанія сама є девелопером / забудовником, а таких - лише одиниці", - зауважує Бондаренко.
Не всі керуючі компанії надали інформацію Міністерству економіки. Згідно з даними Каталогу індустріальних парків, загальна вартість інфраструктури, збудованої в 35 парках, становить 13,844 млрд грн (без урахування торішніх 1,1 млрд грн, виділених державою). Сума інвестицій в кожному індустріальному парку варіюється від 1,2 млн грн до 6,25 млрд грн.
Цікаво, що з трьох парків з інвестиціями в мільярди гривень в інфраструктуру лише в ІП "Кроноспан Рівне" на цей момент функціонує резидент.
У Chortkiv West (зареєстрований ще 2019 року) сподіваються, що майбутній резидент "А.В. Експорт Імпорт" завершить будівництво цеху переробки та розливу олії у ІІ-ІІІ кварталі 2025 року.
В ІП "Червоноград", що був зареєстрований у квітні 2024 року, розгортаються виробництва в галузі харчових продуктів, меблів, паперової продукції, неметалевих мінералів, обладнання, автомобільної техніки, причепів і напівпричепів, а також деревообробки та інших напрямків.
Згідно з даними дайджесту "Індустріальні парки - 2024", з 2014 року в розвиток індустріальних парків було інвестовано більше ніж 30,5 млрд грн. Ця сума охоплює не тільки вкладення в інфраструктуру, але й витрати на зведення адміністративних будівель, виробничих потужностей та іншого.
Державні стимули поступово трансформують сплеск реєстрацій індивідуальних підприємців з документального формату в реальні інвестиційні проекти. Згідно з інформацією, наданою Комітетом Верховної Ради з питань економічного розвитку, у січні 2025 року в інвестиційних парках розпочато будівництво трьох нових заводів і одного логістичного центру.
Львівський ІП "Формація" підписав угоду щодо будівництва заводу для українського виробника пожежних машин та спецтехніки "Пожмашина". Планується, що завод буде збудовано протягом двох років.
В Індустріальному парку "ІнПарк Борислав" у Львівській області розпочато зведення нового меблевого заводу. Інвестором даного проєкту виступає українська компанія Art Metal Furniture, яка спеціалізується на виробництві офісних меблів і розташована в місті Дніпро. Очікується, що виробництво почне функціонувати до завершення 2025 року.
В ІП "ВінІндастрі" (Вінниця) проведено переговори з інвесторами щодо будівництва машинобудівного заводу та логістичного центру.
Протягом десятиріччя в парках було відкрито приблизно 2800 нових робочих місць. У майбутньому цей показник може істотно зрости. Наприклад, в згаданому ІП "Червоноград" планують створити 3250 вакансій для фахівців у галузі переробної промисловості.
Державна підтримка має відігравати ключову роль у перетворенні greenfield-ділянок на парки з відповідною інфраструктурою. У 2025 році Міністерство економіки продовжить реалізацію програми компенсацій, яка передбачає виплати до 150 млн грн. Уряд обіцяє виділити приблизно 1 млрд грн для цих цілей.