Руїни обсерваторії на горі Піп-Іван перетворюють на кралю

Обсерваторія у Карпатах відновить свою роботу в 2018 році

Руїни обсерваторії на горі Піп-Іван Чорногірський на висоті 2028 метрів розчистили від сміття: там продовжуються роботи з відновлення будівлі. Як повідомляє Kurs.if.ua, волонтери організації “Карпатські стежки” також облаштували там кімнати для високогірного пункту рятувальників.

“Туристичне товариство “Карпатські стежки” трудяться, не покладаючи рук, задля комфортних мандрівок горами”, – розповів активіст з Калуша Василь Фіцак у Facebook.

Активісти товариства планували за чотири дні, 23-26 вересня, відновити маркування маршрутів на Чорногірському хребті, проте погода стала на заваді. Тож члени туристичного товариства приєдналися до бригади будівельників, які проводять відновлювальні роботи в обсерваторії.

“Цього року будівельники розчищають периметр, де проходив кам’яний паркан, та планують його відновлення. Цими днями розчистили коридор, зібрали сміття, почали чистити від завалів та каміння приміщення старої котельні. Також облаштували кімнати, де планується створити високогірний пост рятівників”, – розповів Василь Фіцак.

Задекларовано, що обсерваторія на горі Піп Іван у Карпатах відновить свою роботу у 2018 році. Відновлення покинутої астрономо-метеорологічної обсерваторії розпочалось у 2012 році, коли стартував спільний українсько-польський проект за участю Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника і Варшавського університету.

Астрономі́чна і метеорологічна обсерваторія на вершині Піп Іван, звана також Білий Слон, – найвища споруда в Україні, в якій постійно жили й працювали люди (2028 м над рівнем моря). Обсерваторія діяла в 1938 – 1941 роках.

Обсерваторія зводилася переважно з використанням місцевого будівельного матеріалу — каменю-пісковика, що здешевлювало і спрощувало будівництво. Робочу силу складали теж переважно місцеві мешканці сіл. Камінь на гору підвозили кіньми чи несли в руках, на спині. Так само транспортували інші будівельні матеріали, обладнання, доставлені залізницею до найближчої станції Ворохта (70 км від будівельного майданчика). Багато зусиль було витрачено на перенесення до вершини гори Піп-Іван 33 скринь із елементами купола та іншими деталями. Найбільша з них важила 950 кг.