Рубрика: Суспільство

06 листопада

Про "дикі" гриби і національний природний парк "Синевир"

foto

В НПП "Синевир" зростає чимала кількість шапкових грибів. В даному матеріалі ми розглянемо домінуючі види шапкових грибів.

      Загальна площа НПП „Синевир” складає 40696 га, в тому числі площа, яка надана парку в постійне користування, складає 32294 га, вкрита лісом площа становить 29715 га. У хвойних молодняках і середньовікових лісах зростає більша кількість видів грибів, ніж у листяних насадженнях, а ще менше в пралісових насадженнях.

      Для обліку та дослідження грибів дуже важливо знати і типи лісу, які характеризуються певними умовами, для зростання не тільки деревних порід, трав’яної рослинності, а й грибів.

      Необхідно відзначити, що велика увага приділяється і ґрунтам, на яких зростають гриби; високий ступінь ущільненості ґрунтів сприятливо впливає на появу плодових тіл грибів, тому, звичайно, є поява плодових тіл уздовж просік, старих лісових доріг та стежин, а також відіграють важливу роль у формуванні грибів мохи.

      Білий гриб-боровик в НПП “Синевир” зустрічається в середньо-повнотних 0,6-0,7 смерекових насадженнях, під густими низько опущеними кронами окремих дерев, тобто при дуже сильному затіненні. Трапляються випадки, коли його можна побачити і на галявинах в більш освітлених місцевостях. Колір шапки однієї і тієї ж форми білого гриба дещо змінюється залежно від особливості місцезростання і, насамперед, від ступеня освітленості.

      Висота місцезростання над рівнем моря до певної межі, тобто 1400 м н. р. м. має незначний вплив на поширення білих грибів, особливо в смерекових лісах. В НПП „Синевир” найбільш характерним майже всюди є те , що він зустрічається на висоті від 800 до 1200 м н. р. м., поширений на схилах різної експозиції та крутизни від 1 до 45º.

      Оптимальною середньодобовою температурою повітря для плодоношення білих грибів можна вважати +10 +18 ºС. Проте тільки за середньодобою температурою повітря не можна робити висновки про вплив температури на плодоношення цього виду гриба. Високі денні й низьке нічні температури перешкоджають нормальному розвитку плодових тіл. В усіх випадках різкі коливання температури вдень і вночі негативно впливають на розвиток та плодоношення грибів. За зниження температури до - 5ºС при відсутності снігу припиняється плодоношення цього цінного гриба, так як в нашій гірській місцевості такі випадки бувають часто.

      Для розвитку білого гриба найсприятливіші свіжі, добре дреновані ґрунти, але не перезволожені. При великій кількості атмосферних опадів плодові тіла не розвиваються, проте після грозових дощів і теплих нічних туманів, спостерігається рясна поява плодових тіл білого гриба.

      Поява тієї чи іншої кількості плодових тіл в урожайний рік не залежить від лісової рослинності, бо вони зустрічаються скрізь, на галявинах, сінокісних угіддях, а у не врожайний рік вплив цього фактора в різних умовах виражається по-різному, тому що повнота та густота насадження певною мірою обумовлює мікроклімат лісу (головним чином поєднання температури і вологості ґрунту та повітря). Наприклад, при надлишку вологи в ґрунті та порівняно низькій середньодобовій температурі повітря кількість плодових тіл буде більшою на відкритих, більш прогрітих сонцем ділянках лісу. При недостатній вологості ґрунту та високій середньодобовій температурі повітря кількість плодових тіл буде меншою.

      Період росту плодових тіл білих грибів навесні та влітку обчислюється годинами (12-24 години). Восени плодове тіло цього гриба росте більш повільно – кілька діб (до 5-6), що залежить від погодних і лісорослинних умов.

      Кількість періодів плодоношення білих грибів буває декілька, залежно від умов зовнішнього середовища. На території парку звичайним явищем є поява боровиків у другій половині травня – це травневі білі гриби. Цей період короткий, продовжується всього 5-6 днів. Плодові тіла швидко червивіють. Другий період плодоношення (більш тривалий) буває в кінці червня. Ці гриби дуже швидко пошкоджуються личинками комах, слимаками та іншими шкідниками. Третій період, що буває у липні в деякі урожайні роки вже може дати продукцію і для заготівельних пунктів, тому він більш тривалий. Четвертий період плодоношення білого гриба – у серпні. Він вважається найпродуктивнішим. В урожайні роки в цей період гриби ростуть повсюдно. При сприятливих погодних умовах розвиток грибів триває до двох тижнів, поступово згасає, а інколи переходить в осінній. (М.Я. Зерова, Ю.Я. Єлін, С.М. Коз’яков. ”Гриби”).

      Осінній період плодоношення у вересні настає при теплій сприятливій погоді, що буває досить тривалим (10-15 днів) і рясним. Гриби в цей час менш пошкоджуються личинками, комахами, ніж літні і тому вони цінніші. Плодоношення білих грибів в осінній період триває до першого зниження температури (до -5ºС) і потім не відновлюється. Якщо у жовтні такого зниження не було, то осінній період триває протягом усього жовтня і навіть початку листопада.

      За останні два роки в НПП „Синевир” врожайність грибів досить низька і перш за все це залежить від несприятливих кліматичних умов та зовнішнього середовища. Більш сприятливим був 2010 рік, що характеризувався високою врожайністю протягом усіх грибних періодів, зазначених вище.

      На території НПП „Синевир” в хвойних лісах зростають і такі рідкісні види, як боровик темно-каштановий, боровик королівський, але дуже рідко в букових і листяних лісах.

      Маслюк звичайний і маслюк зернистий на території парку досить поширені в насадженнях з переважанням ялини, а також мішаних порід, з якими вони зв’язані як мікоризні. До світла маслюк невибагливий. Часто плодові тіла маслюка ростуть під товстим шаром опалої хвої, злегка піднімаючи її над поверхнею землі. Маслюк зустрічається на такій висоті над рівнем моря, як і білий гриб.

      Оптимальною середньодобовою температурою повітря для плодоношення маслюка є 15-18ºС. На коливання температури протягом доби реагує менше. До вологи маслюк вибагливий, проте на вологих і мокрих ґрунтах він зовсім не зустрічається.

      У великій кількості з’являється на добре дренованих піщаних і супіщаних ґрунтах, особливо на 2-3-й день після дощу. Слід відзначити, що навіть незначні опади чи великі роси та тумани здатні викликати плодоношення маслюка. При надлишкових опадах і порівняно холодній погоді (при середньодобовій температурі 5-10ºС), коли білий гриб не з’являється, маслюк може плодоносити в місцях свого звичайного місцезростання.

      Маслюки зустрічаються по всій території НПП «Синевир» Найкращими умовами для їх збирання є насадження чисто ялинові та ялиново-ялицеві з покровом опалої хвої або рідким покровом із лишайників, моху і злакових рослин.

      Урожайність маслюків має певну закономірність. Цей вид грибів плодоносить щорічно, але погодні умови інколи зводять його врожайність до мінімуму.

      Підберезник – відомий їстівний гриб, що зростає на території у листяних і мішаних лісах під березою в суборах, субучинах, судібровах. До світла гриб вибагливий, тому його можна зустріти на галявинах і уздовж доріг на узліссях або в насадженнях берези з великою зімкненістю пологу. Зростає невеликими групами.

      Плодоносить щорічно, але загальна врожайність його невелика.

      Осоковик (підосиновик) зростає теж у листяних і мішаних лісах під осикою та вільхою в субучинах та судібровах, світла уникає, росте в зімкнутих деревостанах. Плодові тіла утворюються з липня по жовтень. Росте групами та поодинці, але на нашій території великого поширення не має.

      Опеньок осінній справжній – гриб, який не є дефіцитом в лісах НПП „Синевир», бо паразитичний. Опеньок справжній вражає майже всі деревні, чагарникові та більшість трав’яних рослин. Найшвидше руйнуються вражені опеньком пеньки берези, осики та ялини. Найбільш стійкими проти руйнування опеньком є пеньки бука; якщо перші руйнуються за 3-4 роки то, бук протягом 6-8 років. Кількість плодових тіл опенька біля одного пенька буває різною – від декількох до кількох десятків і навіть сотень.

      Опеньок плодоносить на відкритих вирубках, галявинах, вражає молодняки після рубок догляду за лісом, стовбури дерев старших класів віку. Оскільки в НПП „Синевир” переважають смерекові насадження, то вони вражаються опеньком незалежно від їх віку.

      Після враження пеньків листяних і хвойних порід на вирубці опеньок переходить на інші породи, а потім на трав’яну й чагарникову рослинність.

      Плодоносить опеньок з вересня до листопада. Розміри і забарвлення гриба дуже мінливі, тому збираючи його, потрібно звертати увагу на колір пластинок, щоб помилково не взяти отруйний сірчано-жовтий несправжній опеньок.

Тетяна НІРОДА, науковий співробітник НПП «Синевир», "Синій Вир" для mizgir.com.ua


06 листопада 2010, 13:46




Схожі новини


Працівники ювенальної превенції Ужгорода спілкувалися з третьокласниками (фото)

Практично всі квитки до Пасхи на потяги до Закарпаття розкуплені

З початку 2019 року від кору померли 15 українців

Закарпатські рятувальники посилено профілактують їх серед населення (фото)

Поліцейські Закарпаття взяли участь в ярмарку кар’єри в Ужгороді (фото)

їїїїїїїї...

Прокоментуй новину