Рубрика: Спорт

25 січня

"Карпати" святкують ювілей — 50 років! (ФОТО, ВІДЕО)

foto

Вчорашня святкова зустріч із славетними ветеранами львівських «Карпат», присвячена 50-річному «зелено-білої команд» розпочалася офіційно о 15:00, а насправді, із понад півгодинним запізненням.

Організатори, мабуть, не навчені пунктуальності. А можливо, очікували перших посадовців клубу. Проте ні Петра Димінського, ні Ігоря Дедишину серед присутніх я не вгледів. Але попри цей дріб’язок зустріч таки відбулася у приміщенні Актового залу навчально-адміністративного корпусу Львівського державного університету фізичної культури, що знаходиться на вулиці Т.Костюшка, 11. В залі не те, що яблуку ніде впасти, але очі розбігались від легендарних постатей – карпатівців різних поколінь.

Серед присутніх були зірки першого складу та кришталеві герої і футболісти, які …зачиняли командні двері нашого улюбленого колективу в радянському футболі 1981 року та ті, хто 1989 року відновлювали славний карпатівський дух. Не обійшли подію увагою й гравці національних змагань. Одним словом, кожному глядачу все до смаку. Не було тільки сьогоднішніх майстрів, вони саме завершили свій перший збір і їм, правду кажучи, не до свята. Необхідно готуватись до нового футбольного року.

А тим часом вступне слово сказав, господар зали Левків Володимир Іванович, відповідальний за спортивну роботу у вузі. Пан Володимир, не приховуючи свого хвилювання, сердечно привітав карпатівців і заявив: «Безперечно, для Львова ці футболісти-ветерани – герої не тільки «Карпат», але й міста Лева». Після чого гостинно передав ведучому дійства Андрієві Антонюкові …мікрофон і права ведучого. З чим майстер слова і мікрофону справився бездоганно.

Один за одним, у супроводі молодих студенток, на подіум виходили професор Василь Соломонко, Юрій Сусла, Олександр Філяєв, Йосип Фалес, Борис Рассихін - люди, які стояли біля витоків «Карпат». Після першопрохідців прийшла черга на кубкових героїв з московських Лужників: Ростислав Поточняк, Геннадій Лихачов, Володимир Данилюк, Богдан Грещак, а завершував дефіляду неперевершений та вічно молодий капітан Ігор Кульчицький, демонструючи на витягнутих руках, ніби на біговій доріжці стадіону ім,В.І.Лєніна, кришталевого красеня – Кубок Радянського Союзу, який «Карпати» здобули 17 серпня 1969 року, після перемоги над ростовським СКА з рахунком 2:1.

Зустріч була побудована доволі вдало. Виступи ораторів, чергувались із культурно-спортивно-музичним супроводом та демонстрацією кінострічок. І додатково багатим фотоматеріалом, здебільшого авторства відомого в Україні фотографа Володимира Дубаса. Акробати демонстрували такі трюки, що ставало страшно за тих молодих і надзвичайно відважних хлопців та дівчат. Свої артистичні програми виконували бездоганно, за що неодноразово були нагороджені оплесками.

Василь Соломонко, один з тренерів, яким підкорювались футбольні вершини не лише на футбольних полях і тренерських лавах, але й у вузівських авдиторіях, якого сміливо можна назвати патріархом львівського футболу. І це незважаючи на те, що він вчився копати м’яча у своєму рідному Закарпатті. Так Василь Васильович у своєму виступі детально зупинився на тому, як команда «Львівсільмаш» здобула перемогу над командою дрогобицького «Нафтовика», чим забезпечила Львову місце серед команд майстрів класу «А». На той час не чувана висота для Львова у радянському футболі. Далі було сказано про заснування команди «Карпати» і про її перші матчі та людей, які повели команду до старту.

От тільки звідкіля було взятися «байці» відносно того, що дрогобицькі вболівальники цілу ніч шуміли і співали пісень, чим не дали можливості належно виспатись і відпочити львівським футболістам. Цікаво, а що в цей момент робила дрогобицька міліція, яка у 60-х роках у кожній більшій групі шукала націоналістів і ворогів народу… Невже на той час усіх половили?...

Наступним голос взяв старійшина львівської, і не тільки, спортивної журналістики Іван Яремко: «Я можу годинами розповідати про команду «Карпати» і про кожного з гравців цього клубу. Але зупиню свій виступ на тих, хто відійшов у вічність і їх немає серед нас. Насамперед, це завжди надійний захисник Володимир Валіонта, врівноважений Дюла Баканчош, товариський Віктор Асланян, настирливий форвард Юрій Юзефович…»

Мені спала думка про неперевершеність цього майстра пера і слова. Отож, молоде покоління: поки не пізно, черпайте знання у колеги по фаху, який нещодавно відсвяткував свій семи десятий життєвий ювілей.

Олександр Філяєв, перший капітан команди «Карпати» (Львів) і неймовірно популярний футболіст. Свій виступ побудував у витриманих тонах. Справжній аристократ. - «Спершу вітаю усіх присутніх з Новим роком і бажаю вам міцного здоров’я, бо це - найцінніший скарб для кожної людини. Я не стану зараз перераховувати ті моменти, які навічно вкарбувались у моїй пам’яті. Скажу коротко було всяке, але хорошого більше. Тодішні «Карпати» формували керівники і гравці з різних кутків СРСР. Але ми стали колективом, за який не було соромно перед місцевими чиновниками. Тому, що у кожній грі кожен із нас повністю віддавався вимогам команди. Найстрогішим нашим оцінювачем був глядач. Погано зіграв, тебе засвистали, чудово провів матч – отримуй оплески. Повірте мені на слово, що для нас це була найбільша плата. Ми знали, якщо виходимо на поле: граємо, а не відбуваємо номер. Бо мали строгого, але справедливого суддю. А на завершення прошу вас, молоде: Грайте, як слід, аби ми за вас не червоніли».

Далі була демонстрація унікального фільму з кадрами про першого тренера карпатівців Олега Івановича Жукова, першого воротаря Юрія Сусли і московсько-донецького форварда Бориса Рассихіна.

Згодом слово взяв Йосип Фалес, людина, яка з капітанською пов’язкою виводила сільмашівців на відомий матч із «Нафтовиком», а нині завідувач кафедри футболу Львівського університету фізичної культури і спорту: «Пів віку промайнуло, як мить. Але якщо оглянутись, стає зрозумілим, як непросто вставала ця команда на ноги. Згодом здобувала найвищі нагороди і виступала на євро арені. Я звик виступати перед авдиторією, але перед такими маститими майстрами, непросто підібрати слова. Однак закликаю молодь більше вчитися, аби стати сильними. Бо на вас уся наша надія».

Після цього у залі усі із захопленням слухали репортаж фінального кубкового матчу «Карпати» - СКА (Ростов). Коментаторами, якого були Микола Озєров і Юліан Кордіяк. Хто пам’ятав, той одразу розпізнав відомі на весь Союз голоси. Озеров: «Вот, прозвучал последний свисток арбитра кубковой встречи. «Карпаты» победили – 2:1. Игроки с Кубком делають круг почёта». А Кордіяк українською додав: «Молодці! Ми вам вдячні, дорогі, друзі!»

Нарешті до мікрофона дістався капітан «Карпат» Ігор Кульчицький: «Шановні колеги! Чому ми зустрілися з вами у цьому залі? Бо, нас 8 студентів інфізу представляло «Сільмаш», а пізніше сотні футболістів «Карпат» навчались у цьому вузі. Це - Alma Mater карпатівців. 1969 року ми під звуки невмирущої «Черемшини» здобули цей почесний приз. Той дух, який нам зіслало 30 тисяч галичан з трибун надихнув на перемогу. Це неможливо словами передати. Але так воно було».

Після цього Ігор Євстахович здивував мене, але приємно. Як на капітана пристало, запропонував присутнім вшанувати хвилиною мовчання пам'ять про тих, хто відійшов у вічність. Ото молодець, пан Кульчицький!

Вболівальник «Карпат» Юліан Френчко, який передав у фонд «Карпат» свою колекціонерську збірку, сказав: «Досі перед очима події першого матчу і становлення команди. Тоді у Львові було СКА, але нам хотілося чогось свого. Пам’ятаю, як ми з колегами 1968 року вперше вирушили за командою на виїзд до Прибалтики. «Карпати» грали проти «Жальгіріса» і Дауґави». Однак ми себе фанатами не вважали. Нам більше пасували слова вболівальники або симпатики».

З грона молодих карпатівців виступив Юрій Зелінський: «Від нашого імені адресую слова вдячності заслуженим ветеранам. Ми розуміємо, що без вас не було б і нас. Ви своїми прикладами надихатимете нас на перемоги. Усім бажаю міцного здоров’я і процвітання клубу».

На завершення святкової програти слово взяв Юрій Дячук-Ставицький, заслужений тренер України: «Я радий вас усіх вітати у цій залі і вдячний усім, хто своїм трудом спричинився до свята. Щодо святкування, то святкуватимемо цілий рік. Цей рік буде багатий для «Карпат». Головні урочистості заплановано на 14 липня 2013 року в Львівському Національному Академічному театрі опери і балету імені С.Крушельницької. Тож, до нових зустрічей!».

"Галичина спортивна" 

 


25 січня 2013, 8:44
KARPATNEWS.in.ua — Усі новини Ужгорода, Мукачева, Закарпаття та України



Схожі новини


Ужгородські гандболісти взяли впевнений реванш у полтавчан (ФОТО)

Ужгородські гандболісти поступилися команді з Полтави

"Динамо" зіграє з "Челсі" в 1/8 фіналу Ліги Європи

Ужгородський спортсмен виборов золото на Чемпіонату України з дзюдо

Сьогодні в Ужгороді відбудеться матч між ГК "Карпати" та ГК "Динамо"

їїїїїїїї...

Прокоментуй новину