Рубрика: «21:Ужгород»

02 вересня

Іван КОСТІВ: "Подивитися на праліси в наших заказниках їдуть зі всієї Європи!"

foto

Керівник ДП "Ужгородське лісове господарство" про минуле та сьогодення підприємства.

Ужгородський держлісгосп – одне з кращих лісівничих підприємств не лише в області, а й в Україні. Його розвиток за часів незалежності тісно пов’язаний із керівником Іваном Костівим. Цей розважливий господарник провів підприємство через непрості часи перебудови, буремні 90-ті, не розгубивши минулих досягнень. А після реорганізації лісового господарства в 1995 році одразу почав упроваджувати новітні технології та переймати європейський досвід. 

Перебудову й буремні 90-ті пройшли відносно спокійно  

– Навесні 2013-го виповниться 40 років, як пов’язаний із лісами Срібної Землі, – пригадує І. Костів. – 25 із них віддав Ужгородському лісовому господарству. І дуже радий, що зміг вивести його на високий рівень. З іншого боку, ми в лісгоспі ніколи не зупиняємося на досягнутому: завжди плануємо, як привнес¬ти щось корисне.   

– Ви прийняли підприємство під час перебудови. Важко було?

– Ще питаєте! Але якщо в Союзі «перестройка» загалом провалилася, то в нас – удалася. От коли були порожні прилавки, кожному підприємству накинули абсолютно нетипову рознарядку – випустити на певну суму товарів народного споживання. Лісокомбінат не був винятком… Ми довго ламали голову, а потім скооперувалися з директором швейної фабрики й постачали їм заготовки на штори. Далі – відкрили цех масляних фарб, що давав непогану продукцію кілька років. Згодом – паркетний цех, який випускав якісний, затребуваний  тоді паркет. Ми завжди були різносторонні й ішли в ногу з часом, із потребами споживача. Й відповідно мали такі необхідні тоді кошти. А крім того, займалися і прямими обов’язками – збереженням лісу та доглядом за ним.      

– Буремні 90-ті також не вдарили по вас дуже сильно?

– Тоді, на зламі епох, усе розвалювалося. Незалежними хотіли бути не лише держави, а й окремі цехи! Я не противився тим бажанням – відпустив у вільне плавання 15 малих підприємств. Адже в останні дні СРСР для них відмінили податки. Втім, закон швидко скасували. Й усі, хто відійшов, попросилися в лоно лісокомбінату. А вже в 1995 році в області нарешті були створені державні підприємства, й лісове господарство вдалося зберегти. (Знаково, що лише Івана Костіва  з усіх голів колишніх лісових акціонерних товариств призначили керуючим новоствореного підприємства! Відповідно зберігся й досвідчений колектив – усіх 352 працівників Костів прийняв на роботу. – Авт.)     

Одразу почали переймати іноземний досвід 

– З чого почали роботу в держпідприємстві?

– Тоді управління лісового господарства краю очолював досвідчений господарник Іван Федурця. Він підтримав мою ідею переймати досвід іноземних колег. Я вже був знайомий із гендиректорами лісових держпідприємств Кракова, Кошиць та Ніредьгази (разом брали участь у міжнародних семінарах). Ми спілкувалися, їздили в Польщу, вловлювали нюанси їхньої дієвої схеми. Вони ж пояснили, що машини з гаражів, коней та реманент продали за взаємовигідну ціну селянам і підприємцям. А якщо по факту потрібно щось – наймали їх уже як приватників для проведення робіт. Таким чином і кошти отримали, і розвантажили баланс підприємства (тобто позбулися мігрені догляду за тим усім). До того ж приватники краще слідкують і бережно користуються реманентом та машинами-кіньми, якщо знають, що воно не державне, а своє… Ужгородський держлісгосп став піонером у перейманні цього досвіду. Й такі кроки дали кращий результат, ніж очікували! Люди зрозуміли вигідність того, що ми пропонували. А в звільнених приміщеннях заснували клас шкільного лісництва, музей, склади тощо.  

– Які особливості ведення лісового господарства в Ужгородському лісгоспі?

– Маємо в підпорядкуванні аж 17 тисяч гектарів лісу (до складу під¬приємства входять Кам’яницьке, Ужгородське, Анталовецьке, Великодобронське лісництва). Господарська діяльність Ужгородського лісгоспу спрямована на вирощування високопродуктивних стійких насаджень для створення оптимальної структури ландшафтів і сприятливих умов відпочинку населення без порушення природного лісового середовища. З іншого боку, господарювати тут непросто, адже 78,1% площі належить до рекреаційно-оздоровчих, 12,2%  – ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного значення, 0,4% – захисні. Тобто це зелені зони навколо обласного центру, резервні площі чи заказники з пралісами, водозахисні лінії вздовж річок, ґрунтозахисні – на крутосхилах. Тож більшість зусиль спрямовуємо на поліпшення  водо- і ґрунтозахисної ролі лісових екосистем, санітарного стану, ландшафтного та рекреаційного потенціалу. І тільки 9,3% – експлуатаційні ліси у буковому господарстві.

– На що особливо звертаєте увагу?

– Як відомо, ліс починається з насінини, тому велику увагу приділяємо лісонасіннєвій базі,  яку складають постійні лісонасінні ділянки дугласії у Кам’яницькому лісництві, бука – в Анталовецькому,  дуба черешчатого – у Великодобронському лісництві. До державного реєстру занесено 22 плюсові дерева. Вирощування посадкового матеріалу 30 видів сіянців та саджанців деревних та чагарникових порід практикується в тимчасових лісових розсадниках, наближених до лісокультурних площ.

Також проводимо масові посадки, на які запрошуємо відомих у краї людей. От у квітні в рамках акції «Майбутнє лісу в твоїх руках» висадили в урочищі «Сирий потік» понад 2 тисячі саджанців ялиці білої (алея закладена на честь знаменної події встановлення закарпатської ялинки на Різдво у Ватикані. – Авт.). На цю подію спеціально з Риму приїхав другий секретар посольства України в Ватикані Роман Тодор, участь у ній взяли Генконсул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї та консул Ендре Саліпскі, дипломат Генконсульства Словаччини Олександр Шкурли, заступник директора Татранського національного парку Мар’ян Штурцел (зазначимо, що до Ужгородського лісгоспу невдов¬зі надійшов лист із подякою від посла України у Ватикані Тетяни Іжевської. – Ред.).   

– На таку площу й такі серйозні завдання слід мати чималий штат працівників…

– У нас їх лише 44! Вищезгадані кроки та механізація призвели до того, що добре обходимося цими кадрами. Щоправда, проблемними (як у нас, так і по всій Україні) залишаються питання невідповідної лісової інфраструктури. Цього року плануємо побудувати ще 1 км лісової дороги, що полегшить транспортування лісопродукції із важкодоступних місць. Відзначив би тут і рівень культури поведінки в лісі. Він став кращим, але все ще потрібно вести інформаційну пропаганду того, як правильно поводитися в лісі, щоб не спричинити пожежі, аби не засмічувати територію тощо. 

– Якими досягненнями можете похвалитися перед іноземними колегами, які часто навідують  підприємство?

– У лісгоспі облаштовано 4 навчально-пізнавальні стежки: «Живі сторінки Червоної книги», «Індикатори типів лісу», «До Невицького замку», «Тепла ямка». Видовий склад колекції стежки «Живі сторінки Червоної книги» – 30 видів. Жива колекція стежки «Індикатори типів лісу» охоплює усі лісорослинні умови Закарпаття. Стежка «Тепла ямка» – резерват дубових і дубово-букових лісів із дуба скельного протяжністю 900 метрів.

Із технологічних досягнень та новинок – впровадження єдиної державної системи електронного обліку лісопродукції. Знову ж таки, ми пілотний лісгосп за наказом держлісагентства в цьому плані: у підсумку в нас кожний кубометр контролюється й дані фіксуються в комп’ютері. Спільними зусиллями працівники лісової охорони та районної міліції проводять рейди, які приносять високий результат у роботі по охороні лісового фонду.

Ну і насамкінець радий, що актив¬но діє Кам’яницьке шкільне лісницт¬во. Учні долучаються до різних лісогосподарських і природоохоронних робіт. Особлива увага приділяється професійній орієнтації  молоді. Сьогодні члени шкільного лісництва навчаються у престижних навчальних закладах на лісогосподарських факультетах – це майбутні лісівники, екологи – майбутнє нашого лісу. Кам’яницьке шкільне лісництво неодноразово ставало переможцем обласного конкурсу юних лісівників і представляло Закарпаття на Всеукраїнських зльотах  і завжди завойовувало призові місця, його нагороджували дипломами, грамотами, подяками.

Розмовляв Тарас ВАЩУК, "Закарпатська правда"


02 вересня 2012, 14:25
KARPATNEWS.in.ua — Новини Ужгорода, Мукачева, Закарпаття та України



Схожі новини


Тариф зріс, але не для всіх ужгородців (ВІДЕО)

Змагання сильних духом в Ужгороді

Дах школи в Сюрте майже відновили (ВІДЕО)

Ужгород приймав виставку-ярмарок «Тур’євроцентр – Закарпаття 2019» (ВІДЕО)

Здай кров – отримай подарунки (ВІДЕО)

їїїїїїїї...

jonn
15 вересня 2012, 21:14

Tak trumatu:) ot vona demokratiya. Bajayu Gallup rozvutky Derjavi Ukraine.

jonn
15 вересня 2012, 21:15

Sori, bajayu Gallup rozvutky Derjavi Ukr.

Прокоментуй новину