Рубрика: Культура

24 лютого

Ностальгійний художній реалізм: нові таємничі грані

foto

Творчість кожного художника індивідуальна, своєрідна. В ній присутні притаманні лише йому елементи світобачення, світосприйняття та відображення своїх думок, емоцій, частки оточуючої нас реальності на полотні. Доводити винятковість чи елітарність творів Віталія Григор’єва немає потреби. З творчим доробком художника добре знайомі представники мистецьких кіл і шанувальники малярства у США, Німеччині, Нідерландах.

 Не вперше доводиться констатувати, що таки не вміємо помітити, оцінити, пошанувати творчий продукт створений неординарною, творчою особистістю. Прориви у великий мистецький світ нашим художникам доводиться здійснювати самотужки.

Про Віталія Григор’єва і його мистецькі твори у стилі, який мистецтвознавці іменували ностальгійним реалізмом, писали газети і часописи США і Німеччини. Зокрема, журнали «Art in America» 1999р., «Art business News» 2002р., « Live Magazin » 1996р., газети «The plain dealer» 1999р., «Badisches Tagblatt» 1995р.

У 1988 році митець написав 6 натюрмортів для резиденції президента СРСР М. С. Горбачова у Форосі. З 1991 року його творчі роботи, переважно натюрморти і портрети, які чарують своєю вишуканістю, представлялися на персональних виставках від Мукачева до Баден — Бадена, від Ужгорода до Ахена, від Нью — Йорка до Сан — Франциско у престижних виставкових залах і галереях. Керівник «Сотбіс — центру» Німеччини доктор Кристоф Граф Дуглас, вражений картинами Григор’єва, зазначив: «Протягом усього часу своєї професійної діяльності я не зустрічав художника, портрети і натюрморти якого були б такими неймовірними».

Народився обдарований художник у Кишиневі. Чоловіча лінія родоводу веде на Урал, у місто Оренбург, жіноча — до Одеської області, де він частенько гостював у бабусі.

V Hryhorjev-2Спомини далекого, щасливого дитинства пов’язані з перебуванням на Одещині. А там — море, сонце, відпочинок, риболовля і багато тепла, можливо тому і спогади теплі… Риболовля, як захоплення, зайняла чільне місце у житті Віталія. Він вважає себе професійним «мисливцем», як морським, так і річковим. Ловити рибу — це не просто заняття на результат, це радше процес, який виробляє у людини такі якості, як витримка, спостережливість, методичність. Окрім того, це і чудові миті для спокійних, розважливих роздумів.

У 1972 — 1976 роках він навчається і закінчує республіканське художнє училище імені І.Рєпіна у місті Кишинів. У 1976 вступає до Ленінградської академії мистецтв і 1983 року успішно завершує студіювання захистом дипломної картини «Ганс Гольбейн і Томас Мор». З 1983 по 1986 роки художник живе і творчо працює у столиці Молдови. У 1986 році разом з сім’єю перебирається до України і місцем свого осідку вони обирають одну з мистецьких столиць України — місто над Ужем. В цьому прекрасному місті він живе і працює донині, є членом Спілки художників України.

Поза основною діяльністю Григор’єва, цікавими є й інші захоплення художника. Любов до класичної літератури, до окремих взірців музичної класики, він шанує також музику у стилі соул. Музика у творчій майстерні автора лунає постійно, як необхідний компонент під час написання картин. Захоплення класичною літературою та класичною музикою, ймовірно, продовжило невидимий ланцюжок впливу на творчу манеру Григор’єва західноєвропейського малярства. Зокрема, так звані малі голландці, німецькі художники, епоха раннього Відродження знайшли відбиток у творах автора.

Картини В. Григор’єва творяться на жорсткій основі — це дерево, або оргаліт, де обов’язкова неодноразова ґрунтовка матеріалу, подібна до тої, яку використовують іконописці. Спосіб письма Григор’єва — це багатошаровий живопис, лісирування — дуже прозорі шари фарб накладаються один на інший. Справді, ностальгійні картини, як велика туга за величним живописом минулого.

Художник у своїй творчості щедро використовує сірий колір, та безліч його відтінків. А сірий колір за своїм впливом на людину, класифікується не тільки як нейтральний, а й як носій таємничості. Аби зрозуміти роботи Григор’єва, мабуть не достатньо просто роздивлятися його картини, необхідно прикласти ще й внутрішнє зусилля. Ці картини насправді несуть у собі утаємниченість, загадку, наштовхують на думку, ніби вони писалися не у наш час, а щонайменше років 100 тому… Вони асоціюються зі шляхетністю і аристократизмом.

Митець, як яскравий представник ностальгійного реалізму, має власне бачення і загадку творів художника кожен розгадає по-своєму. Кожна його картина — це своєрідний застиглий сплеск емоцій.

Сумна історія трапилася у 1993 році, коли під час виставки у Москві було викрадено дві картини його авторства.

Та чим би не займалася людина, якщо вона у свою працю вкладає частку душі і талант, все вийде так, як хочеться і бажається. Віталій Григор’єв належить до тієї когорти творців, які самі зробили себе. Адже недаремно Паоло Коельо писав: «Мрії іноді здійснюються, тільки в них потрібно дуже вірити…»

Андрій Будкевич, "Українське слово"


24 лютого 2012, 8:43
KARPATNEWS.in.ua — Усі новини Ужгорода, Мукачева, Закарпаття та України



Схожі новини


На ужгородку скоїли розбійний напад

Україну на Євробаченні в Амстердамі представить гурт Go-A

Вийшов друком туристичний путівник Ужгородом

В Ужгороді завершився ІІ міжнародний фестиваль моновистав

Аліна Паш зняла документальний фільм «Pintea»

їїїїїїїї...

Прокоментуй новину