Рубрика: Культура

20 травня

Закарпатський "Маестро мистецтва" відзначив 60 років

foto

19 травня 60-ий день народження відзначив відомий закарпатський художник і скульптор Михайло Олексійович Белень.

Окрім життєвого шляху, у ці дні можна підвести й певну риску під творчим шляхом нашого талановитого краянина, який за сорок років створив понад 500 медалей, є автором двох десятків пам'ятників, 54 меморіальних дощок та автором п'яти книг. Уже не кажу про безліч республіканських та міжнародних виставок, а його роботи зберігаються у музеях України, Росії, Словаччини, Італії.

Вашій увазі пропонуємо науково-мистецький огляд життя і творчості видатного митця, сформований Миколою Мушинкою – доктором філологічних наук, академіком НАН України, Пряшів (Словаччина).

***

Академічний скульптор-монументаліст Михайло Олексійович Белень, як і його дружина, проявив себе в багатьох видах мистецтва, головним чином у скульптурі. Але він ще й непересічний медал'єр, графік, живописець, дизайнер, музейник, етнограф, мистецтвознавець, історик, журналіст, педагог, поет; автор кількох книжкових публікацій та десятків наукових та науково-популярних статей тощо.

У скульптурі М. Белень на Закарпатті – маестро номер один і щодо кількості, і щодо художньої якості реалізованих творів. Він не женеться за модерними (дуже часто – модними) стилями, а суворо дотримується реалістичного академізму. Його зразком є Мікеланджело, з творами якого скульптор мав змогу безпосередньо познайомитися в Італії. Як і Мікеланджело, він у кожну скульптуру вдихає життя, оживлює її, зосереджується на деталях, а часто доповнює додатковими сюжетами, надаючи скульптурам динаміки.

Він народився 19 травня 1951 року в селі Лісковець Міжгірського району. Після закінчення Ужгородського училища прикладного та декоративного мистецтва 1971 року він працював на Закарпатті, а в 1974 році одружився з подругою по училищу Магдалиною Пуглик. Гостями на їхньому весіллі були їх колишні вчителі Федір Манайло та Антон Кашшай. У 1977 році Михайло вступив на факультет скульптури Київського державного художнього інституту (нині – Всеукраїнська академія мистецтв), де його вчителями стали: В. Бородай, В. Борисенко, І. Макогон, В. Швецов. Під їх керівництвом він у 1983 році успішно закінчив навчання. В тому ж році його було обрано членом Національної спіли художників України, що відкрило йому двері у професійне мистецтво.

У 1984–1987 роках М. Белень працював головним художником Закарпатського художньо-виробничого комбінату. За рекомендацією кафедри скульптури КДХ, 1986 року його було прийнято аспірантом академічних майстерень Академії мистецтв СРСР (керівник майстерень – скульптор Василь Бородай). Там він значно удосконалив свою майстерність і здобув теоретичні знання з мистецтвознавства. Його вчителями в аспірантурі були: В. Бородай. М. Анікушин, В. Цигаль, О. Грицай, О. Комов та Д. Бісті. До рідного Закарпаття 1989 року повернувся вповні сформованим професійним скульптором.

В Ужгороді він став членом правління Закарпатської організації Національної спіли художників України та головою секції скульптури, згодом – головним художником Закарпатського художнього фонду. Пізніше його було обрано членом Республіканської художньої ради зі скульптури Художнього фонду України, членом Національної спіки журналістів України та членом Національної спілки дизайнерів України. В 1989 р. М. Беленя нагороджено республіканською Премією ім. М. Островського та обласною Премією ім. Д. Вакарова.

За короткий час М. Белень завоював славу найпродуктивнішого скульптора Закарпаття. Створив понад 500 медалей. Чимало з них поповнюють Національний художній музей у Києві, Ермітаж та Монетний двір у Санкт-Петербурзі, Третьяковську галерею в Москві, колекції багатьох музеїв Європи та навіть папську галерею у Ватикані. Три пам'ятні медалі – «Папа Іоанн Павло ІІ», «Резиденція Президента України» та «Єпископ-мученик Теодор Ромжа» є експонатами музею Адміністрації Президента України в Києві.

Михайло Белень – автор 17 пам'ятників. Перший він відкрив у рідному селі Лісковець 1979 року. Це бронзове погруддя поета Ілька Грудзана. Другий бронзовий пам'ятник 1987 року присвятив загиблим пілотам Другої Світової війни, що загинули на Дуклянському перевалі в боях за визволення Чехословаччини в 1944-1945 роках. За ним послідувала серія подальших витворів, присвячених, зокрема, пілоту-винищувачу Захару Мозговому в Тересві (1988 р.), офіцеру-свободівцю Степану Вайді в Тячеві (1990 р.), історику Юрію Венеліну-Гуці в Сваляві (1992-2000 рр.), письменникам Василю Гренджі-Донському в Міжгір'ї (1997-2000 рр.) та Івану Ольбрахту в Колочаві, політичному діячеві та команданту Карпатської Січі Дмитру Климпушу в Ясіні (1997 р.) тощо. На вершині гори Говерла за його проектом споруджено пам'ятний знак на честь п'ятої річниці незалежності України (1996 р.). В Перечині – пам'ятник листоноші Федору Фекеті, який понад чверть століття пішки приносив пошту з Ужгорода до Тур'ї-Ремети – понад 25 км туди і стільки ж назад. За цю працю районна рада Перечина обрала М. Беленя Почесним громадянином міста.

Найбільше пам'ятників ним споруджено в обласному центрі – Ужгороді. Це пам'ятник на місці розстрілу євреїв у Другій Світовій війні (1994 р.), поетові-будителеві Олександру Духновичу (1977 р.), загиблим міліціонерам Закарпаття (1997 р.), єпископу Теодору Ромжі тощо. Місто Мукачево М. Белень збагатив пам'ятниками художнику Міхаю Мункачі (1994 р.), Олександру Духновичу (2007 р.), воїнам-афганцям та поетові Шандору Петефі (2008 р.). Останньою роботою монументальної скульптури М. Беленя є пам'ятник президентові Гуцульської республіки та Міністрові оборони Карпатської України Степану Клочураку, який буде відкрито в травні цього року в його рідному селищі Ясіня. І це село в 2010 році обрало його своїм Почесним громадянином.

Ряд пам'ятників М. Белень має в ескізах, макетах та в нереалізованих планах. Є між ними і монументальний пам'ятник Жінці Матері-Берегині 50-метрової висоти, насичений різними символами доісторичної давнини з трипільським ромбом на вершині – символом вічного життя. «Ось так через Богиню Премудрості я б хотів утілити ідею про вічне життя, узагальнити феномен людини», – заявив він в одному з інтерв'ю. В 1977 році М. Белень створив макет пам'ятника князеві Лаборцю. Ще в 1999 році Ужгородський виконком ухвалив ескіз багатофігурної скульптурної композиції М. Беленя «Божа слава», який би мав оздоблювати площу Б. Хмельницького в Ужгороді. В макеті залишається і пам'ятник М. Беленя засновнику закарпатської художньої школи Адельберту Ерделі. Перешкодою при реалізації цих сміливих проектів є нестача грошей.

Белень має на своєму рахунку 54 встановлені меморіальні дошки у містах і селах Закарпаття: князю Федору Корятовичу, єпископам Андрію Бачинському та Теодорову Ромжі, історикам Івану Дулішковичу та Анатолію Годинці, закарпатцям, що прославили науку в Росії, – Івану Орлаю та Петру Лодію, Президентові Карпатської України Августину Волошину, етнографу та публіцисту Юрію Жатковичу, художникам Йосифу Бокшаю, Адальберту Ерделі, Федору Манайлу, Золтану Шолтесу та Гаврилові Глюку, актору Миколі Садовському, чеському письменникові Івану Ольбрахту, угорському скрипалеві Шандору Плотені, композиторові Ференцу Лісту та багатьом іншим визначним людям Закарпаття та іноземцям, які тут побували і зробили вагомий вклад у його культуру. Серію фігурних, портретних та графічних творів він присвятив князям і гетьманам Русі-України.

У 1997-2000 роках М. Белень закінчив аспірантуру при кафедрі філософії Ужгородського національного університету. У 2002 році йому присвоєно звання Заслуженого художника України. 2004 року він захистив докторську дисертацію, а в 2005 році – дістав звання Почесного професора Ужгородської української богословської академії ім. святих Кирила і Мефодія.

М. Белень – автор десятків наукових праць та п'ятьох книжкових публікацій: «Смерековий хрест» (1995 р.), «Карпатська Україна в портретах» (1998 р.), «Скарби предків» (2000 р.), «Карби віків» (2003 р.) та «Олександр Духнович» (2003 р.). Остання книга присвячена 200-літтю з дня народження найвизначнішого діяча Закарпаття XIX століття. Сам М. Белень дає героєві своєї об'ємної книги таку характеристику: «Олександр Духнович – особистість виняткового дару прозріння і таланту в письменництві на теренах всього слов'янського світу... Він ствердився, як ніхто інший, пророком гуманізму простого народу... Вся його творча спадщина відображає духовний світ людини як істоти Премудрості Господньої, покликаної жити мудро у цьому земному, скороминучому існуванні... Будитель Духнович навіки стався духовним феноменом людяності, належав і належатиме в історії нашого краю не комусь окремо чи якійсь громаді однодумців, а всьому культурно-мистецькому, багатому скарбами духовності, слов'янському світові» (С. 32). Автор у дев'ятьох розділах подав не лише детальну біографію будителя, але й висвітлив історичне тло, на якому творив О.Духнович (виникнення кирилиці та глаголиці, розвиток мовознавства, шрифтів і письма), представив значення й оцінку його творчості після смерті та стан її сучасного дослідження. Все це ілюстровано сотнями портретів, репродукціями рідкісних документів, статей, художніх творів тощо. Це наочний підручник, а одночасно й хрестоматія історії і культури Закарпаття. Книга М. Беленя є, без сумніву, найвагомішим внеском у святкування 200-ліття з дня народження О. Духновича.

Михайло Белень багато уваги приділяє справі охорони пам'ятників сакрального мистецтва. За підрахунками спеціалістів, 46 дерев'яних церков Закарпаття – шедеврів народної архітектури – є в аварійному стані. «Щоб ці процеси припинити, – сказав він в одному з інтерв'ю, опублікованому в Інтернеті, – необхідно ухвалити суворий закон, який би передбачав відповідальність за збереження пам'яток сакральної архітектури".

Проф. Микола Мушинка, д-р філол. наук. академік НАН України, Пряшів (Словаччина)

"Срібна Земля"


20 травня 2011, 11:52
KARPATNEWS.in.ua — Усі Новини Ужгорода, Закарпаття та України



Схожі новини


Закарпатець Рудольф Дзуринець став президентським стипендіатом у сфері театрального мистецтва

Пізнати Синевир через його традиції та культуру

У жовтні відбудеться обласний дитячо-юнацький конкурс живопису імені А. Ерделі

На Тячівщині поліцейські затримали вантажівку з деревиною сумнівного походження

В ювілейний рік проявляються таланти Закарпатського муздрамтеатру

їїїїїїїї...

Прокоментуй новину


Обговорення тимчасво зупинено