Рубрика: Культура

06 травня

Михайло Сирохман: Кожна вулиця старого Ужгорода була окремою архітектурною виставкою (ФОТО)

foto

У четвер у прес-центрі «Закарпаття» відбувся «круглий стіл» «Через співпрацю до мети!», під час якого громадські діячі та активісти, які фахово могли б оцінити критичну ситуацію в місті, обговорили проблеми збереження історичного вигляду старої частини міста та можливі шляхи їх вирішення.

У "круглому столі" взяли участь Михайло Сирохман (мистецтвознавець), Роман Офіцинський (історик, професор УжНУ), Михайло Колодко (скульптор), Федір Шандор (завідувач кафедри туризму УжНУ), Вікторія Рижова (журналіст),  Людвіг Філіп (краєзнавець), а також активісти громадської ініціативи "Врятуймо старий Ужгород!"..

Перш за все учасники хотіли обговорити питання про те, якою нині є ситуація в старій частині міста; пріоритетні проблеми, які потребують негайного вирішення; шляхи вирішення проблеми руйнування історичного вигляду міста та порадитися стосовно можливостей співпраці громадських діячів та активістів, налагодження контактів та спільної роботи.

Про сучасну ситуацію в старій частині міста почав говорити Михайло Сирохман.
Він відразу окреслив головну проблему: старого Ужгорода вже нема. "Тобто будинки стоять, але зникла ансамблевість. Головна риса Ужгорода – ансамблі, як хтось вдало сказав, "архітектурні виставки". І кожна окрема вулиця старого Ужгорода була окремою архітектурною виставкою". По-друге, як зауважив пан Михайло, зникли прикраси міста: ліпнина, решітка, балкон, зникають дворики. Обличчя Ужгорода – фасади – так само в страшному стані: старі будинки в бароковому стилі з прорубаними вікнами, "етажерки" типу торгового комплексу "Леон", фасади з вензелями та гербами, як на готелі "Летючий Голандець". Однак зараз, як розповів Михайло Сирохман, ведуться розмови про те, аби визначити ареал історичної забудови міста, але "цей млин поволі меле. І поки він меле, міська влада обіцяла покласти мораторій на забудову в історичній частині міста до окреслення того старовинного ареалу".

Михайло Сирохман

Людвіг Філіп, який усе своє життя віддав краєзнавству, розповів, що ще наприкінці '80 років керівництвом краєзнавчого музею був розроблений проект створення історико-культурного заповідника на території Ужгорода. Однак у той час ініціатива не була втілена в життя через брак коштів, а сьогодні вже "Ужгород втратив свою історичну частину, і правобережну, і лівобережну." Сьогодні місто забудовується за принципом "маю гроші, та не маю смаку".

Людвіг Філіп

Скульптор Михайло Колодко більш детально торкнувся питань, причетних до його фаху. "Єдиний вихід, який я бачу в ситуації, яка склалася сьогодні в місті – це створення ініціативної групи. Якби така група була створена, то я міг би створити майстерню з реставрації маленьких ліпнин, тих скульптурних елементів, які представлені в Ужгороді, -- додав він.


Михайло Колодко

Вікторія Рижова наголосила на важливості ще й такого факту, як елемент соціальної відповідальності, який сьогодні відсутній в ужгородців. "Тому сьогодні існують ті явища, які спотворюють старе місто – це все єелементи такої несвідомості людей, які є власниками цих будівель" До вияву такої несвідомості журналістка віднесла й зовнішню рекламу, яка заполонила фасади старовинних ужгородських будинків і яку не можна не помічати.

Вікторія Рижова

В історичну площину розмову повернув Роман Офіцинський. Свою мову він пдвів до того, що в занедбаних будівель немає ефективного власника, "а власник цих будівель здебільшого місто". За словами історика, ще 10 років тому уряд виділяв чималі гроші на відновлення історичної частини міст. Сьогодні ж нинішня влада практично повторює попередню, витрачаючи 77 тис грн на висадку сакур замість приведення до ладу старого міста. А "коштів завжди вистачає, немає бажання." Вихід з цієї ситуації пан Роман бачить у суспільному тиску, завдяки якому можна покінчити з бездіяльною владою, адже за останні роки шкоди місту заподіяно стільки ж, скільки за всю добу радянського тоталітаризму. І запропонував зустрітися в такому ж складі через півроку та проаналізувати дії міського уряду в плані відновлення та збереження обличчя старого Ужгорода.


Про проблему старого міста крізь призму туризму висловився Федір Шандор. Перш за все він наголосив про те, що схильний говорити про Ужгород позитив, а негатив вирішувати в дуже тісному колі компетентних людей. "Я підтримую людей, які вболівають за Ужгород, але не треба забувати про віковий момент міста", – сказав соціолог, зазначивши, що більшість старих будівель були збудовані з вальків, які з часом прогнивали та руйнувалися. Тому до реставрації старих будівель треба підходити дуже індивідуально. Крім того Федір Шандор наголосив, що перш, ніж ремствувати на безлад у місті, ужгородцям варто самим прибрати та привести до ладу своє найближче середовище. Стосовно міфодизайну та міфотворення, які йому часто дорікають, Федір Шандор наголосив, що буде й надалі його практикувати, аби елементарно рятувати в очах туристів імідж Ужгорода.


Завітав на "круглий стіл" і секретар Ужгородської міської ради Віктор Щадей, який одразу ж розповів, як можна виправити ті чи інші прогалини та недогляди. Стосовно спотворених фасадів чиновник запропонував як вихід зібратися з власником будівлі та архітектором та порадитися стосовно можливих варіантів виправлення ситуації і знайти важелі впливу на того ж власника спотвореної будівлі. Аби перенести архітектурні проблеми в юридичну площину, Віктор Щадей висловив доцільність створення громадської ради при міській художній архітектурі.

Віктор Щадей
 

В цьому плані присутні порадили активістам громадської ініціативи "Врятуймо старий Ужгород" скласти список будівель-архітектурних пам'яток міста і таку карту міста подарувати меру міста з тим, щоб він щоразу відповідно реагував на будь-які пропозиції видозміни тієї чи іншої будови. Людвіг Філіп підтвердив наявність таких списків, однак зауважив, що в різних установах вони ...різні і сьогодні немає людини, яка б займалася цією справою. Зі свого боку присутні запевнили молодих активістів у всілякому сприянні та підтримці у відновленні цієї історичної інформації.

Аби розмова за "круглим столом" знайшла своє продовження і було окреслено якісь конкретні виходи з ситуації, що склалася, присутні на завершення домовилися зустрітися в прес-центрі "Закарпаття" через два тижні в розширеному складі - тепер уже за участі головного архітектора Ужгорода, фахівців збереження архітектурно-культурної спадщини та очільника міських комунальників.

Спільною була думка: через байдужість обивателів і влади місто стало некомфортним для людей, які його знають і люблять, а отже назріла потреба проявляти ініціативу, змінюючи себе, змінюючи відношення влади до історичної спадщини, в підсумку - змінювати місто, зупиняючи споживацьке ставлення до нього і відновлюючи старе обличчя Ужгорода...

Прес-центр "Закарпаття"


06 травня 2011, 5:55
KARPATNEWS.in.ua — Усі Новини Ужгорода та Закарпаття



Схожі новини


Вийшов друком туристичний путівник Ужгородом

В Ужгороді завершився ІІ міжнародний фестиваль моновистав

Аліна Паш зняла документальний фільм «Pintea»

В рамках Другого міжнародного фестивалю моновистав «Монологи над Ужем» ужгородці зможуть побачити 12 вистав

"Паланок" долучився до грантового проекту ЄС "СМАРТ Музей: сучасні форми представлення культурної спадщини"

їїїїїїїї...

Прокоментуй новину