Рубрика: Суспільство

24 червня

Прикра помилка змусила родичів відомого політика змінити прізвище

foto
28 травня 1738 в родині багатодітного адвоката народився французький лікар і політик Жозеф Іґнас Гильйотен, який свого часу виступав за гуманну страту ув'язнених. В результаті його ім'ям назвали гільотину, хоч він і не був розробником, це дуже ображало професора.
 
Гільйотен звертався до суду, просив змінити назву пристрою для позбавлення життя злочинців. Існує легенда, що його самого теж гільйотинували, пише Експрес-онлайн.
 
То як було насправді?
 
Жозеф Гільйотен вивчав богослов'я і медицину, був відомим гуманістом, опікувався бідними й сиротами, організував і очолив Комітет охорони здоров’я. А ще виступав за однакове виконання страти, незалежно від статусу засудженого. В ті часи лише дворянам відтинали голови мечем чи сокирою, простолюдинів — спалювали, четвертували і вбивали на шибениці.
 
10 жовтня 1789 року на засіданні Установчих зборів професор анатомії, гуманіст Жозеф Іґнас Гільйотен запропонував механізувати процес виконання смертної кари. Ця ідея виявилась революційною для Франції. Гільйотен боровся, аби страта не супроводжувалась тортурами й важкими муками для засуджених. Хоч загалом сам був противником смертної кари. 
 
30 травня 1791 року відбулось перше обговорення змін у процесі страти. Пристрій було збудовано за проектом військового хірурга Антуана Луї (тому спершу нову машину для страти назвали Луїзеттою або Маленькою Луїзою). Згодом його випробували на тваринах, потім на людських трупах. А в березні 1792 року указом Національних зборів Франції було визнано новий універсальним пристрій для страти.
 
Вперше Луїзетту застосували при страті злодія Ніколя Пелетьє в 1792 році. Очевидці описували, що реакція на нововедення з боку публіки була невдоволеною, адже сам процес страти став дуже швидким і втратив видовищність...
 
У 1868 році пристрій вдосконалили, він став розбірним, завдяки чому можна було транспортувати до місця страти. А, що  найдивніше, в народі цю машину прозвали "гільйотиною". 
 
За роки Французької революції було страчено понад 10 тисяч осіб, в тому числі й короля Людовика XVI і королеву Марію Антуанетту. Заарештували й Гільйотена, звідси міф про його страту на гільйотині. Але 28 липня 1794 року в Парижі стався новий державний переворот, Гільйотен вийшов на свободу і до кінця своїх днів займався медициною, зокрема просував ідею щеплень проти віспи. Його обрали головою Комітету з вакцинації, зусиллями доктора вдалося здолати віспу.
 
Але одна справа так і залишилась незавершеною, лікар прагнув справедливості, хотів щоб його ім'я перестали пов'язувати з назвою смертельного пристрою. Тож він звертався до влади з проханням змінити назву машини, але його пропозицію відхилили. Помер Жозеф Гільйотен 26 березня 1814 року. Пізніше його родичі таки змінили своє прізвище.
 
10 вересня 1977 року у Марселі востаннє застосували гільйотину, того дня стратили засудженого за вбивство туніського емігранта Хаміда Джандубі. А в 1981 році Франція скасувала смертний вирок.
 
 
 
Лариса ПЕЦУХ

24 червня 2018, 14:54
Karpatnews.in.ua — Новини Ужгорода, Мукачева, Закарпаття та України



Схожі новини


Пункт пропуску «Малі Селменці» тимчасово не працюватиме

Міжгірські рятувальники не припиняють нагадувати населенню правила безпеки в опалювальний період

Мукачівські поліцейські зустрілись з молоддю (фото)

Берегівська поліція розшукала безвісно відсутню невістку берегівчанина

Кількість жертв на дорогах України сягає більше 2,5 тисяч

їїїїїїїї...

Прокоментуй новину