Рубрика: Суспільство

21 травня

Зіпсовані продукти та підроблені товари: що продають українцям

foto

Досить часто українцям доводиться стикатися з тим, що якість товарів, які вони купують в різних торгових точках, залишає бажати кращого.

У магазинах, супермаркетах і навіть на ринках, яким ще по-старому довіряє безліч наших співвітчизників, можна наткнутися на зіпсовані та прострочені товари, пише "Сьогодні".

Правда, відповідно до звітів Держспоживслужби, в минулому році перевірки провели в 4873 суб'єктах господарювання, а порушення виявили у 1984 з них, тобто в 40% випадків. Найпоширенішим порушенням стало відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - 74,8% випадків, а от реалізація товарів з вичерпаним терміном придатності зайняла всього 17,2%.

На даний момент основою контроль у сфері торгівлі здійснює Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів, яка почала працювати тільки в 2016 р, після об'єднання кілька служб і інспекцій. Сюди можна подати скаргу, після чого Держспоживслужба повинна провести перевірку магазину, маркету або ринку.

Але проблема в тому, що миттєво здійснити перевірку тієї чи іншої торгової точки в Держспоживслужбі не можуть. Щоб узгодити перевірку в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі, необхідно витратити 14 днів, а в Державній регуляторної службі - 5 днів. Після закінчення цього терміну, коли служба приходить з перевіркою, в магазинах, як правило, вже давно заховали або утилізували весь прострочений, сертифікований товар. Тому підсумок таких перевірок і не демонструє масового розкриття реалізації простроченого товару.

"Чому в Держспоживслужбу так мало звертаються? Припустимо, вас обдурили з взуттям, не виконали гарантійні зобов'язання, а взуття виявилася бракованим. Або ж у нас є скарга, що людина купила ноутбук, а він контрабандний, зламався, в ремонті ремонтувати відмовляються. Ми по документам показуємо, що це все контрабанда і держава повинна втрутитися, допомогти споживачеві і оштрафувати контрабандиста в магазині. Чекаємо в інтернет-магазині два місяці, по взуттю жінка чекає вже п'ять місяців. Захист прав споживачів на перевірку не виходить з однієї простої причини - зараз режим спецперевірок. Щоб захист прав споживачів вийшов на перевірку, він повинен отримати дозвіл від Міністерства економіки та Державної регуляторної служби. Поки вони отримають дозвіл, можна чекати роками. Тому споживачі і не скаржаться, бо сенс скаржитися, якщо ніхто не вийде на перевірку", - розповів в коментарі сайту "Сегодня" Максим Несміянов, виконавчий директор Союзу споживачів України.

Навіть в Держспоживслужбі нам повідомили, що згідно із законодавством, вони повинні попереджати суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 днів до перевірки, в результаті чого товари, які не відповідають вимогам законодавства, просто знімаються продавцями з реалізації на час перевірок.

Відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів", за реалізацію товару, термін придатності якого закінчився, передбачений штраф в розмірі 200% від вартості залишку партії товару, але не менше 5 неоподатковуваних мінімумів (85 грн). Якщо ж повертати гроші за зіпсований продукт відмовляються, в такому випадку штраф збільшиться до розміру десятиразової вартості продукту. Але зловити продавців на гарячому виходить дуже рідко через довгу бюрократичну тяганину.

Але не так давно, а саме 4 квітня, в силу вступила основна частина закону, який посилює контроль у сфері харчової продукції. Закон був прийнятий Верховною Радою ще в травні 2017 року, а Президент підписав документ в червні 2017 року.

У Держспоживслужбі відзначають, що мова йде про нову систему контролю якості і безпеки харчових продуктів, коли держава перестає диктувати підприємствам, що і як робити, а тільки контролює, щоб продукція, що випускається була безпечною для людини.

Плюс цього закону в тому, що тепер з'явилася можливість перевіряти представників бізнесу без повідомлення власників за 10 днів до перевірки. Також контроль стане ризик-орієнтованим і буде проводитися з тією періодичністю, якої буде достатньо для підвищення безпеки продуктів. Якщо підприємство віднесуть до високого ступеня ризику, перевірки там будуть проводитися раз на квартал. В уряді впевнені, що це дозволить зробити український ринок більш безпечним і мінімізує ризики покупки товару неналежної якості.

Максим Несміянов пояснив в коментарі сайту "Сегодня", що хоча повноважень у служби і стало більше, результати перевірок в більшості випадків можуть виявитися невтішними.

"Припустимо, ви отруїлися шматочком м'яса. Ви приходите на захист прав споживачів, згідно з новим законом від 4 квітня у них повноважень більше і попереджати про перевірки не потрібно, для перевірки їжі дозвіл отримувати не потрібно. Припустимо, вони виходять на перевірку в той же супермаркет, ви надали всю інформацію, дали їм м'ясо з хробаками, вказали чек, партію, найменування. Вони приходять через тиждень і шукають конкретно цю партію м'яса. А партія м'яса розходиться протягом доби, максимум - двох. І після вони напишуть, що за вашої скарзі нічого не було виявлено", - говорить Несміянов.

Як вже було сказано вище, основні порушення, які в минулому році виявила Держспоживслужба при перевірці магазинів - це відсутність необхідної інформації про товар, а от реалізація простроченого товару зайняла невеликий відсоток від загальної кількості зафіксованих порушень. Ми вирішили відправити запити в Держспоживслужбу і дізнатися, скільки було випадків реалізації прострочених товарів в кожній області України, і які товари найчастіше продавали простроченими.

Більшість областей відповіли, що прострочений і не сертифікований товар при перевірках не виявлено в магазинах. Але, наприклад, в Дніпропетровській області було зафіксовано всього 12 випадків продажу товарів з вичерпаним терміном придатності: ними виявилися товари для особистої гігієни (зубні щітки) і горючі матеріали. У Житомирській області налічується 21 такий випадок, простроченими виявилися парфюмерно-косметичні засоби та будматеріали.

У Закарпатській області було зафіксовано 77 порушень щодо товарів у яких закінчився термін придатності. У 99% це виявилися продовольчі товари. У той же час, в Запорізькій області за такі ж порушення до відповідальності притягнули 24 суб'єкта господарювання.

"З них два суб'єкта господарювання реалізовували продукти харчування, а саме: алкогольні напої, морепродукти, кондитерські вироби і безалкогольні напої з вичерпаним терміном придатності. 22 суб'єкти реалізовували товари нехарчової групи, а саме: будівельну хімію (фарби, лаки, розчинники), парфюмерно-косметіческіе кошти (туалетну воду, парфуми, лаки для нігтів), автомобільні масла", - повідомили в управлінні Держспоживслужби в Запорізькій області.

В Івано-Франківській області виявили реалізацію таких товарів з вичерпаним терміном придатності, як миючі засоби (320 одиниць), парфюмерно-косметичні товари (121 одиниця), і будматеріали (84 одиниці).

На Київщині в результаті перевірок в торгових точках знайшли прострочену побутову хімію, будматеріали, санітарно-технічні товари і навіть електротовари. На частину електротоварів, до слова, були відсутні сертифікати, які б підтверджували якість та безпеку продукту.

У Кіровоградській області відзначають, що були зафіксовані випадки торгівлі простроченими продуктами харчування (шпроти в олії), будматеріалами (клей суперміцний універсальний, клей герметик для каменю, добавка для швидкого монтажу), товарами для дітей (набори акварельних фарб, набори для творчості та експериментів), косметичними товарами (молочко для тіла, пінка для волосся), косметичними товарами для автомобілів (омивач скла, поліроль для панелі приладів).

У Сумській області також торгували простроченими будматеріалами, паливно-мастильними матеріалами, омивачами стекол для машин і засобами для чищення салонів. У Хмельницькій області зафіксовано всього три випадки торгівлі простроченими товарами, в магазинах намагалися продати кондитерські вироби, хлібобулочні та алкогольні напої з вичерпаним терміном придатності.

"Серед товарів, термін придатності яких закінчився, були кошти для прання, засоби по догляду за взуттям, паливно-мастильні матеріали, алкогольні напої та продукти харчування", - відповіли в управлінні Держспоживслужби в Тернопільській області.

Але в реальності проблем набагато більше, ніж показано у звітах Держспоживслужби. Так, Максим Несміянов розповів, що одна з великих проблем – це масовий обважування на ринках і відсутність перевірок з боку лабораторії.

"На ринках зараз масовий обвіс. Ваги ніхто не перевіряє, а цим повинна займатися контролююча служба. Другий момент – пішла свіжа зелень, і вона на нітратах, по ідеї, це перевіряє місцева лабораторія від Держспоживслужби. Але нещодавно ми були на ринках, приїжджаєш, а в них взагалі ніяких документів немає", – пояснив експерт.

Несміянов також додав, що прострочення присутня скрізь, але головне – це її обсяг: щоб кількість прострочених товарів не доходила до декількох візків, а було хоча б на рівні кошики.

"Ми нещодавно приходили на оптові бази, там було прострочення до 4 листопада 2017 р., і вони її продають. Плюс, заходиш на оптову базу, холодильників немає, на рівні землі торгують ковбасою, м'ясом, чим завгодно. Одне суцільне порушення, а органи захисту прав споживача не бачать цих порушень", – підсумував експерт.


21 травня 2018, 16:10
Karpatnews.in.ua — Новини Ужгорода, Мукачева, Закарпаття та України



Схожі новини


В Ужгороді відсудили 895 тис. 380 грн. на відшкодування збитків за неякісний ремонт вулиці Перемоги

В Україні розпадається кожен другий шлюб - ЗМІ

На Закарпатті розшукали дівчину, яка пішла з дому ще 6 грудня

До уваги водіїв! На Закарпатті очікується ожеледиця

У Мукачівській лікарні народилось 37 малят

їїїїїїїї...

Прокоментуй новину